Поради для татів, які через війну розлучені з родиною
Під час війни багато сімей розлучені великою відстанню, обставинами, часом. Вкрай важко це переживають діти, але нелегко й їхнім батькам.
Психологи ТАТАхабів розробили спеціальні рекомендації для українських татусів, які через війну з росією розлучені зі своїми сім’ями, зі своїми дітьми. Підтримані Фондом ООН в області народонаселення (UNFPA), вони зібрали основні поради, які зараз допоможуть підтримувати зв’язок із дітьми.
Будьте постійно на зв’язку
Як відомо, психологічний стан дитини залежить від стану дорослих, які постійно з нею контактують. Потрібно добре дбати про власне психологічне здоров’я.
Потребу у спілкуванні й роз’ясненнях ситуації мають не тільки дорослі, а й діти, адже в умовах війни усі ми відчуваємо великий стрес та невизначеність.
У цей час діти ставлять більше питань, щоб розуміти, що взагалі відбувається. Намагайтеся формулювати та давати відповіді залежно від ваших можливостей, потреб та віку дитини.
Якщо ви не впевнені, що зможете точно вийти на зв’язок із дитиною в обумовлений час, попередьте про це рідних. До речі, бажано мати кілька каналів комунікації. Скажіть дитині, що ви будете з нею на зв’язку, коли їй стане страшно, самотньо, коли захочеться поговорити, якщо буде можливість.
Ритуал прощання і зустрічі
Якщо буде така змога, організуйте ритуал прощання з дитиною. Подаруйте дитині таку річ, яка буде пов’язана з вами, як з батьком. Якщо такої можливості не буде, передайте подаруночок через маму. Нехай ця річ буде заспокоювати дитину, коли їй стане сумно і самотньо.
Також організуйте і ритуал зустрічі і бажано у визначений час. Наприклад, щодня ви будете спілкуватися по відеозв’язку у певний відрізок часу. Ви зможете розповісти дитині казку, поговорити про те, у що зараз грає дитина, або просто поговорити, як пройшов день.
Говоріть дитині тільки правду
Діти успішно відокремлюють правду від брехні. Особливо, якщо це близькі люди, поведінку яких вони добре знають. Тому приховування, перекручування фактів, недостовірна інформація можуть призвести до ще більшого стресу дитини.
Пам’ятайте про те, що взаємини вимагають підтримки і включення. Намагайтеся бути включеними у життя дитини, її інтереси і справи, цікавтеся, чим наразі вона живе.
Розповідайте про себе, про свої плани в позитивному ключі:
- надсилайте свої фотографії, просіть надсилати сімейні, це зігріє і зблизить;
- демонструйте дитині позицію захисту і опори, пам’ятайте, що саме батьки повинні створити для своєї дитини безпеку;
- проявляйте інтерес до дитини, до її внутрішнього світу і переживань, підтримуйте нові хобі.
Обов’язково кожного разу через маму передавайте дитині поцілунки й обійми, а також історії з вашого життя.
Головне, частіше говоріть дитині, як ви її любите, навіть якщо раніше ви цього не робили.