Шубасьйон

Журек, канапки, склепи та клепажі: як Польща дивує стравами, традиціями та смаками

 У свій час ми задумували проект «Інша кухня», як спосіб наблизити світ і познайомитися із гастрономічною культурою далеких і близьких країн. Першою із серії ми опублікували статтю про Польшу.

Тоді ми ще не знали, що понад 2,3 мільйона українців змушені будуть тікати від війни і шукати прихисток у Польші, рятуючи себе та своїх дітей.

Цей матеріал нам написала  Іра Нестерович, автор блогу «Польща, Краков і Пше-пше-пше», працююча мама двох чудових дочок. Зараз вона ще і волонтер. А ми знову публікуємо матеріал, щоб українці, які живуть в польських сім’ях, містах та містечках, більше зрозуміли про місцеві звички.

SHUBA проникає на кухні Кракова та Пекіна, Парижа та Буенос-Айреса та інших яскравих та цікавих міст. Що готують, де купують продукти, і скільки вони коштують, що їдять діти у школах та садочках, та чим пригощають на вечірках люди в різних куточках світу? Про це читайте у нашій рубриці «Інша кухня». 

Кажуть, курка — не птиця, Польща — не закордон. Давайте розбиратися з польськими продуктами, цінами, стравами і з’ясовувати, чи дуже відрізняються польська та українська кухні, і чи правда, що поляки годують дітей фастфудом, вечеряють бутербродами і їдять суп на весіллях (спойлер — так).

Складно применшити значущість культу їжі в Польщі. Ось ти вийшов на вулицю, а з вітрин пекарень, кав’ярень, магазинів на тебе заманливо дивляться дрожджувки з маком, канапки з шинкою і якісь дуже традиційні польські бублики, які ти, о боже, ще не куштував. Начебто й не голодний, а в животі чомусь починає бурчати. Тільки пройшов одну смугу перешкод, а попереду інша — традиційний ярмарок, який обов’язково буде тебе чекати на будь-якій хоча б трохи пристойній площі (а площ у польських містах сила-силенна, будьте впевнені). Так і крутиться все життя навколо їжі, з перервами на суп, основне і напій.

Якщо розглядати польську кухню з погляду схожості з українською, то багато страв, звісно, схожі. Наприклад, у поляків є пироги. Це знайомі нам вареники, тільки до них вам не подадуть сметану чи підсмажену цибульку, а в якості начинки ви не знайдете, здавалося б, таку передбачувану картоплю. І дуже здивуєтеся, що «російськими пирОгами» тут називають обсмажені вареники з цією самою картоплею та сиром. І жоден поляк за сім років не зможе відповісти, чому ж вони все-таки російські. Не поспішайте підводити очі, саме час розповісти вам секрет польського питного борщу, який, увага, є просто буряковим відваром. Називають такий борщ, який, до речі, можна іноді купити навіть в автоматі по сусідству з кавою, українським (от зараз було прикро) і подають з колдунами. Не буду тримати інтригу — це галушки. Тепер ви можете уявити собі моє розчарування, коли я вперше замовила український борщ, очікування та реальність в той день зовсім не збіглися.

А взагалі, перші страви, чи то журек, грибний суп або борщ, у Польщі дуже поважають і навіть подають до святкового столу — на весіллях, наприклад. А також обов’язково на різдвяний і великодній стіл. Але без хліба, що для мене теж стало несподіваним інсайтом.

Якщо говорити про дитяче меню у Польщі, то воно, на жаль, розчарує вас своєю одноманітністю. У більшості кафе і ресторанів для дітей передбачена картопля фрі та курячі нагетси з суровкою — салатом з овочів, таких як морква, буряк, капуста та ін. Зрідка пропонують піцу та макарони. Але практично ніде я не зустрічала щось більш-менш корисне або хоча б не у фритюрі.

У жлобках (яслах) і пшедшколах (дитячих садочках) ситуація теж доволі плачевна. Часто дітей годують канапками (бутербродами) на сніданок та вечерю, і змінити цей життєвий уклад досить складно. Все тому, що дорослі поляки теж так харчуються, що і є, як я вже пізніше зрозуміла, причиною великих черг до ковбасного відділу (і, як наслідок, черг до вузьких спеціалістів типу гастроентеролога — ось тут вже час підводити очі).

Але не бутербродами єдиними. Поляки чудово вміють і люблять готувати, пекти, приймати гостей. А щонеділі, після відвідин костелу, збиратися родиною на обід у затишному ресторані. У кафе і ресторанах завжди дуже людно. Люди люблять вийти на сніданок у сусідню кав’ярню, на обід — в кафе і на вечерю — з друзями в ресторан. Ми теж «ополячилися» в цьому сенсі й часто їмо не вдома.

Ну, а тепер давайте віртуально сходимо в польський склеп (він же магазин, не лякайтеся). Крім черги в ковбасний відділ, про яку я вже розповіла, популярними також є м’ясний відділ, молочний і, звісно, відділ з випічкою та солодощами. До речі, цікавий факт про те, як емігранти з України впливають на появу товарів на полицях магазинів. Сім років тому в Польщі не виробляли курячий фарш, варену ковбасу, зефір і консервовані помідори. Тепер все це можна легко знайти у великих супермаркетах. Попит і справді народжує пропозицію.

Якщо говорити про ціни на основні продукти в Польщі, то 10 яєць можна купити приблизно за 8-10 злотих (53-66 грн), молоко — від 3,50 злотих (24 грн), хліб — від 2 злотих (14 грн), кілограм курячого філе — від 17 злотих (113 грн) за кілограм, картоплю — 1-2 злотих (7-14 грн) за кілограм, кіло рису чи гречки — від 6 злотих (40 грн), літр ріпакової олії для смаження (тут смажать переважно на ріпаковій або оливковій) — від 6 злотих (40 грн). Ми, як і більшість поляків, їздимо в супермаркет раз на кілька тижнів, щоб купить основні продукти й мати вдома невеликий запас круп, консервів, овочів. Але з приходом у наше життя карантину, віддаленої роботи та ліні ми почали дедалі частіше замовляти доставку продуктів додому. Виходить трохи дорожче, але економія часу та нервів помітна навіть неозброєним оком.

Хотіла ще розповісти про продуктові ринки в Польщі. Тут їх романтично називають клепажі. Пам’ятаєте бабусь, які з тачками в самий час пік їдуть на ринок по помідори для консервації онукам? Так от, тут вони теж є. І ринки, і тачки, і бабусі. Мені здається, це щось на генетичному рівні, непідвладне відмінностям у менталітеті, мові та соціальному статусі. Просто якщо в тебе є онуки, то тобі треба на ринок по помідори, бажано в годину пік, і крапка. Чого тут немає (або є в мінімальній кількості), то це сумних людей, які продають кріп у переходах біля метро. І це навіть не тому, що у Кракові немає метро, просто всі в курсі, що кропу місце на ринку, от і все.

Ну, а тепер найцікавіше. Ресторани. Поляки свою кухню люблять і поважають, але перше місце за кількістю займають, думаю, італійські заклади.

Набирають обертів і дивовижні для консервативних поляків раніше індійські, тайські, японські та китайські. Крім цього, доволі популярна грузинська, французька, середземноморська кухня.

Про кав’ярні і пекарні можна написати окрему статтю — їх дуже багато, і вони надзвичайно популярні серед місцевого населення і туристів.

У цілому, що стосується їжі, Польща доволі різноманітна та цікава. Не така дивовижна, звісно, як екзотичні країни, але, повірте, вона зможе здивувати вас своїми стравами, традиціями та смаками.

Список ресторанів у Кракові, куди варто сходити:

  • «Pino» / «Pino Garden» / «Pino River», Szczepański, 4 / Na Bloniach, 7 — хороший варіант для обіду чи вечері. Дуже смачні піци та паста з креветками. Незвичайна подача качки.
  • «Charlotte», plac Szczepański — сніданок зранку до вечора у французькому стилі.
  • «Marchiewka z Groszkiem», Mostowa, 2 — польська кухня. Сюди можна зайти поїсти традиційні супи, пироги, знамениту свинячу відбивну. Недорого, але смачно.
  • «Morskie Oko», plac Szczepański, 8 — тут варто скуштувати суп журек у хлібі.
  • «Zakładka», Józefińska, 2 — французька кухня. Раджу равликів. Але й інші страви теж гідні.
  • «Forum» — одне з наших улюблених місць у Кракові, цікавий молодіжний простір, де можна скуштувати багато видів пива, а також різні кухні у форматі фуд-корту.
  • «Boscaiola», Szewska, 10 — паста з креветками, піца 4 сири.
  • «Olio», Nadwiślanska, 7 — якщо ви не знаєте, як їсти піцу, то вам сюди — тут дають інструкцію :)
  • «Hello India», Węgłowa, 3 — смачна індійська кухня. Скуштувати — «Chicken korma / masala».
  • «Metrum», Świętego Tomasza, 43 — студентське кафе прямо на даху Музичної Академії. Сюди варто піднятися заради приголомшливого виду.

Рецепт супу журек

Інгредієнти:

  • 500 мл закваски на основі житнього борошна (продається в Україні);
  • 500 г будь-яких копченостей;
  • корінь петрушки, селери;
  • 3 великі цибулини;
  • 3 картоплини;
  • сметана;
  • часник;
  • сіль, перець, майоран;
  • яйця варені, одне на порцію.

Приготування

У каструлі з товстим дном обсмажити дрібно нарізану цибулю, часник, копченості та натерту на тертці моркву. Після того, як цибуля стане прозорою, додати близько 2 л води та нарізану невеликими кубиками картоплю. Коли все це закипить, додати лавровий лист, корінь петрушки, селери, сіль та перець за смаком. Почекати хвилин 20, влити закваску і добре перемішати. Дати настоятися.

Подавати зі сметаною, вареним яйцем.

Смачного!

Було цікаво? Коментуйте

Коментарі відсутні

Залиште коментар, будьте першим