Що не так з коробкою від піци? Європа встановлює нові правила для упаковки
- Рубрика
- Новини
- Автор
- Валентина Вздульська
У коробки від піци дуже проста місія: вона має витримати дорогу від піцерії додому, не розмокнути від соусу й сиру, а потім вирушити у смітник на перероблення. Але саме такі звичайні речі зараз опинилися в центрі великих змін у Європі.
У Європейському Союзі почали діяти нові спільні правила щодо упаковки. Вони стосуються різної тари — від контейнерів для готової їжі до паперу й картонних коробок. Одне з перших нововведень — обмеження вмісту так званих «вічних хімікатів», або PFAS, у матеріалах, що контактують з їжею, повідомляє Reuters.
Нові вимоги почали застосовувати в ЄС із 12 серпня 2026 року. Вони встановлюють максимальний допустимий вміст PFAS в упаковці, яка контактує з харчовими продуктами.
Що таке «вічні хімікати»
PFAS — це велика група синтетичних речовин. Деякі з них використовували у виробництві упаковки, щоб зробити її стійкішою до рідини й жиру.
Назва «вічні хімікати» не означає, що така упаковка автоматично є небезпечною. Йдеться про інше: ці речовини дуже повільно руйнуються в природі. Для окремих PFAS цей процес може тривати десятиліттями, а деякі сполуки залишаються стабільними близько століття і навіть довше, пише Європейське хімічне агентство (ECHA).
Через цю стійкість ЄС вирішив чіткіше регулювати, скільки PFAS може міститися в упаковці для харчових продуктів. Для покупця це не означає, що завтра зникнуть коробки для піци, стаканчики чи папір для випічки. Змінюється не сама ідея упаковки, а вимоги до матеріалів і покриттів, з яких її виготовляють.
Багаторазові упаковки та менше зайвого простору
PFAS — лише частина значно більшої перебудови. Європейський Союз поступово змінює правила поводження з упаковкою загалом: її має ставати менше, вона повинна легше перероблятися, а там, де це можливо, — використовуватися повторно.
До 2030 року упаковка має бути придатною до перероблення економічно доцільним способом. Також передбачені обмеження для окремих видів одноразової упаковки, вимоги щодо повторного використання й скорочення зайвого порожнього простору в пакованні.
Окремо передбачені депозитні системи для пластикових пляшок і банок. У 2028 році має з’явитися спільна для ЄС система маркування, яка допомагатиме зрозуміти, куди саме викидати ту чи іншу упаковку.
ЄС також планує скоротити загальну кількість пакувальних відходів на 5% до 2030 року і на 15% до 2040 року порівняно з рівнем 2018 року.
Чи торкнуться зміни України
Україна вже поступово перебудовує законодавство за європейськими принципами. І упаковка для їжі — не виняток.
З 19 листопада 2025 року в Україні діє Закон «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами». Він встановлює правила для упаковки, тари, посуду та інших матеріалів, які безпосередньо контактують із їжею, повідомляє Держпродспоживслужба. Згідно із законом, виробник повинен контролювати, щоб речовини з матеріалу не переходили в їжу в кількостях, які перевищують установлені норми.
Також комітет Верховної Ради з питань екологічної політики працює над новим законом «Про паковання та відходи паковання». Його доопрацьовують з урахуванням нового Регламенту ЄС 2025/40, а розробники говорять про намір максимально наблизити українські правила до європейських.
У робочій редакції законопроєкту вже є окреме положення про PFAS. Воно передбачає, що упаковку, яка контактує з харчовими продуктами, не можна буде вводити в обіг, якщо вміст таких речовин перевищує встановлені межі.
Раніше SHUBA розповідала, які пакети можна побачити в українських супермаркетах і з чого їх виготовляють. Там ми розбиралися, чим відрізняються звичайні пластикові та біорозкладні пакети й що насправді стоїть за написами на упаковці.