Діти готують: відеорецепти від 4-річної Надійки збирають мільйони переглядів
Діти-фудблогери можуть дати фору своїм дорослим колегам. Особливо якщо готують із таким ентузіазмом, як маленька Надійка, героїня блогу «Надійка та родина». Майже кожен ролик від Надійки, Матвія та їхньої мами Люди збирає мільйони переглядів лише в тіктоку. Блог-антистрес допомагає родинам поринати в нові кулінарні експерименти. SHUBA поспілкувалася з мамою Надійки й розпитала, як це — мати на кухні маленького шеф-кухаря. Розповідає мама Людмила Петрук.
Сценарій до роликів. Надійка сама придумає якісь фрази, запам’ятовує щось цікаве і використовує. Ось її «знахідки»: «Доброго раночку», «мої любі».
Навіть порядок змішування продуктів вона вже сама може розуміти й часом краще, ніж я (сміється). Навіть є десь ролики, як вона каже: «Я все знаю».
Надійка загалом любить гратися в кухню. З піску щось готує, перемішує. Ми підтримуємо, розповідаємо. А потім якісь фрази вона часто використовує вже під час запису відео.
Звісно, бувають різні кумедні ситуації. То щось пропустили, то забули, то поспішили. А було таке, що записала таке чудове відео, шикарний рецепт, Надійка все сама зробила. А я… забула увімкнути мікрофон і все було без звуку!
Уже потім я подумала, що можна було накласти звук, але поспішила й видалила.
Що найбільше любить готувати Надійка? Пельмені й усе з тістом. Зараз у неї нове улюблене заняття — різати. Я її вчу і потрішки дозволяю.
У нас страва родинна — це вареники. Мама готує найсмачніші. Любимо борщ. Надійка дуже любить налисники. В неділю, коли я не поспішаю на роботу, то завжди печемо. Ще може просити сирники або ліниві вареники. Загалом вона готова їсти все і 24/7, в неї є і п’ята вечеря, і шоста (сміється). Поїсти вона любить!
Перше відео для «Надійка та родина» ми записали, коли Надійці було 2 рочки. Ми взагалі не очікували якогось такого успіху. Перше відео, до речі, стало популярним, бо нас репостнула медійна особа на Кіровоградщині, і ролик завірусився.
Ми час від часу з чоловіком сміємось, що якби почали її знімати раніше, то вона вже була б відома на весь світ. Адже Надійка дуже харизматична із самого дитинства. Проте у нас не було такої цілі. Я ніколи не хотіла бути публічною людиною.
Коментарі часом дуже дивують. Багато негативних про те, що я змушую її зніматися, що Надійка перепитує в кадрі, бо я її залякую… До нас навіть поліція приходила, щоб перевірити, чи належним чином ми поводимося з дітьми.
Я із часом перестала звертати увагу на негативні коментарі. Комусь подобається, комусь — ні, і це нормально. Розумна людина дурниць писати не буде. От мені писали, щоб погодували дитину, бо вона все пробує… А вона любить їсти, вона навіть борошно пробує.
Матвій у нас насправді дуже спокійний, а люди пишуть в коментарях, чому він такий сумний. Але у нього такий вираз обличчя. Він просто спокійна дитина. Проте, звісно, бувають різні емоції. Ну, одне слово, що тут скажеш.
Якби не підтримка чоловіка та батьків, то я б усе це покинула відразу після візиту поліції. Це було дуже неприємно, морально болісно. Коли ти поринаєш в ці коментарі, то мимоволі починаєш копатися в собі й наростає комплекс «поганої мами», який є в більшості жінок.
Допомагали підтримувати моральний дух після коментарів візити знімальних груп з телебачення, які бачили побут і поведінку і казали гарні слова. Звісно, люди всі різні і різна реакція. Прикро, що війна не зменшила жорстокість до своїх — ми «з’їдаємо» самих себе.
Монетизація блогу. Щоб цим займатися серйозно, треба лишати роботу, а я не хочу цього робити.
По-друге, не хочу повністю поринути у світ інтернету. По-третє, і це найголовніше, для цього треба повністю забрати у Надійки дитинство, тому що рецепт зняти — це година, а ще монтувати, займатися просуванням блогу…
Щоб зняти якийсь ролик для інстаграму, треба займатися лише цим. А натомість вона могла б просто гратися.
Якщо вона захоче, то я впевнена, зможе досягти чогось такого сама згодом. Хай вона сама обере свій шлях і сама досягне своїх висот.
Своїх роликів вона не любить дивитися. А от любить, коли готують азійську їжу. Ми часто дивимося ролики, як готують азійські кухарі, і Надійка неодмінно примовляє: «Це легко! Шо тут робити? Я теж таке зможу».
Як привчити дитину до кухні? Я вважаю, що дітьми треба займатися. Залучати їх до хатніх справ та приготування не довше, ніж робити самому. Головне, правильно організувати процес. Найпростіше, звісно, дати телефон… але це не вихід.
Бабуся наша теж причетна до успіху Надійки, вона завжди залучала онуку до готування, до ліплення з тіста. Я вийшла на роботу, коли Надійці було 3 місяці. Я працювала тиждень через тиждень, тому бабуся багато часу проводила з Надійкою.
У нас дуже демократичні принципи виховання. Однак є певні речі, які ми обмежуємо. Мультфільми, наприклад. Мають бути кордони та рамки, але вони повинні бути життєві й продиктовані безпекою дитини та її майбутнім.
З іншого боку, я з Надійкою ходжу за руку. Для когось це зі сторони виглядає як гіперопіка. Однак за Матвієм я так не ходила, а Надійка просто падає на кожному кроці. І мені хочеться її оберігати більше через це.
Звісно, ми завжди проговорюємо про обережність біля плити чи вогню. І я контролюю все, бо безпека дитини на першому місці.