«Природній аспірин»: як лікує настій кори верби

Приготування і застосування настою кори верби

Настій кори верби — це спеціальна суміш, яка готується з висушеної кори верби та додаванням води. Настій вживається як звичайний напій, оскільки інгредієнти, які в ньому містяться, мають широкий спектр лікувальних застосувань.

Для приготування суміші знадобиться висушена кора верби. Це може бути як самостійно зібрана кора, так і придбана в аптеці. Кора верби загальнодоступна та дешева, для її придбання рецепт від лікаря не потрібен.

Готується настій дуже просто — 1 столову ложку подрібненої кори верби залити 1 склянкою холодної води. Потім все потрібно довести до кипіння на слабкому вогні і варити близько 5 хвилин. Настою потрібно дати відпочити приблизно 15 хвилин, поки він не настоїться. Перед вживанням суміш потрібно процідити.

Приготований таким чином чай з кори верби можна підсолодити малиновим соком або медом. Під час хвороби рекомендується пити відвар кори верби кілька разів на день (близько 3 разів).

Кора верби: лікувальні властивості

У давнину верба була відома як лікарська рослина. Однак раніше вважалося, що цілющі властивості мають переважно молоде листя, плоди та сік верби. Лише після багаторічних досліджень було доведено, що найкращий спосіб приготування сумішей — це використання кори цієї рослини, оскільки вона має найбільше оздоровчих властивостей.

Через вміст саліцину кору верби часто називають «рослинним аспірином». Він діє як природний антибіотик, полегшуючи різні види недуг. Серед прихильників натуральної медицини вона має дуже хороші відгуки.

Кора верби має знеболюючу, протизапальну, жарознижувальну, антибактеріальну та спазмолітичну властивість (допомагає, наприклад, при сильних болях у жінок під час менструацій). Крім того, заспокоює ревматичні болі, підтримує кровоносну систему і роботу сечовидільної системи, допомагає заснути.

Настій може бути корисним при катарі слизової оболонки шлунково-кишкового тракту або не дуже сильному проносі.

Настій кори верби: протипоказання

Хоча кора верби має багато цінних властивостей, що покращують здоров’я, не всі можуть скористатися її цілющими ефектами.

Протипоказанням до вживання настою з кори верби є підвищена чутливість до саліцилатів або нестероїдних протизапальних засобів. Крім того, вербовий чай не рекомендується вживати людям з бронхіальною астмою, оскільки вважається, що він може посилити перебіг захворювання. Настій з кори верби не рекомендується при захворюваннях нирок і печінки, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Крім того, настій не можна давати дітям.

Показаннями до застосування настою кори верби можуть бути: застуда та грип (проконсультуйтесь з лікарем), мігрень і невралгія, ревматоїдний артрит, остеоартрит.

При будь-яких сумнівах, хронічних захворюваннях, вагітності або годуванні грудьми перед вживанням настою рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Як збирати кору верби?

У лікувальних цілях використовують кілька видів верби, найвідоміші з них:

• верба біла (лат. Salix alba),

• верба фіолетова (Salix purpurea),

• верба ламка (Salix fragilis).

Найпопулярнішою за своєю дією є фіолетово-біла верба. Лікувальними властивостями, однак, володіють і інші види. У лікувальних цілях, крім вищезгаданих видів, часто використовують також кору верби лаврової (Salix daphnoides).

Кору верби збирають весною, з молодих гілочок, бажано до появи листя. Потім сік починає рухатися, і його легко відокремити від деревини. З молодих і гнучких гілочок кору потрібно зняти гострим ножем. Знявши її, наріжте на дрібніші шматочки. Сушка відбувається при кімнатній температурі. Також кору можна сушити на сонці.