Аліса Купер про культуру приготування їжі вдома: «Я змінюю її власноруч, лупаю сю скалу»

Наша героїня — Аліса Купер, food-блогерка, кухар, підприємець, засновниця кулінарної школи «Система Купер» — розповіла SHUBA про філософію та культуру приготуванні їжі вдома, про те, які запитання найчастіше виникають у нас на кухні.

Ти міняєш філософію жінок стосовно приготування їжі вдома — в чому вона наразі полягає?

Я не маю якоїсь особливої філософії. У мене є цінності, ось на них я і спираюся. Наприклад, сезонність. Я не готую влітку рецепти з бананами та апельсинами. Намагаюся, щоб і я, і ті, хто в мене на курсі, ходили по свіжі овочі та зелень. Для мене немає компромісів щодо свіжості та якості продуктів. Історії із серії «Алісо, допоможіть, риба помирає в холодильнику. Як її приготувати, щоб вона ще пожила?» — не до мене.

Наступне — різноманітність раціону. Ми в «Системі Купер» намагаємося зробити так, щоб нові продукти, які ми ігноруємо, прижилися в наших сім’ях. Для цього потрібно приготувати багато різних страв, у різних консистенціях, за різними технологіями.

Зазвичай буває так: мама зробила, хтось скуштував і не сподобалося. І якщо з першої спроби не зайшло, то все, більше не експериментуємо. Ніхто ж не хоче зливати свою працю, а для того, щоб у раціоні прижилося щось нове, потрібно 5-7 різних повторень продукту дорослому і від 20 — дитині. Тому ми в «Системі Купер» беремо, наприклад, нут і готуємо з ним по-різному.

Люди постійно купують одні й ті ж набори продуктів. Я роблю ці набори ширшими, як і сам кругозір навколо кулінарії, щоб їжа в домі була класною і смачною, а не нудною й однаковою.

З якими запитами жінки приходять найчастіше? Як ти їх вирішуєш?

Є кілька категорій запитів. Вічно працюючі мами, такі як я, у нескінченних заторах, проектах, з дітьми, а тут ще потрібно готувати. Більшості жінок потрібні швидкі рішення, адже не так страшно щось швидко приготувати, як вирішити, що саме приготувати; згадати, які продукти є вдома; вигадати щось нове; подумати, яка страва сподобається всій родині. Це щоденна морока, яка зжирає наш час. Хочеться це делегувати. Делегують мені.

Другий запит — навчитися взагалі щось готувати, якщо нічого не вмієш. Ми вчилися готувати у наших бабусь, мам, і це дуже часто зводиться до того, що «м’ясо — це дуже довго, хвилин 30-40 готувати, щоб не дай боже не сире» (моє улюблене). Причому стосується і птиці, і м’яса. Дуже довго варити овочі, мішати кашу, хоча цього робити не можна. Ось таких базових речей хочуть навчитися.

Приходять по прості соуси. Класична ресторанна кухня передбачає довге варіння бульйонів та інші тривалі процеси. Щоб готувати круті соуси, потрібна вправність. Вони не мають розшаруватися, згорнутися.

Мої дівчата шукають прості рішення, після яких не буде стресу, адже якщо в тебе щось не виходить, ти завжди у стресі. У готуванні важливо відчути щастя від того, що швидко щось вийшло, і я даю їм таку можливість.

Третій запит — харчова різноманітність, тому що базово ми купуємо одні й ті ж продукти, з яких готуємо одні й ті ж перевірені страви. По-перше, нам набридає це їсти. По-друге, стикаємося з проблемою, що приготували багато їжі, але ніхто не хоче її їсти, бо це вже їли.

Що більше ми вміємо працювати з різними овочами, крупами, то здоровіший наш раціон.

Чому для тебе важливо, щоб ми любили готувати вдома?

По кільком причинам. По-перше, готувати вдома — це контроль якості інгредієнтів. Ніде й ніколи тобі не покладуть м’ясо або рибу тієї якості, якої ти хочеш, тому що вони женуться за зменшенням витрат. Вдома ми можемо самі контролювати і свіжість, і походження продукту, і якість. По-друге, кількість цукру, солі та жиру в продукті. Є навіть книга Acid Salt Fat Heat. Що їх більше, то смачніше виходить. Зрозуміло, в ресторані їх кладуть багато. По-третє, це, звісно ж, емоція. Завжди топлю за те, що їжа — це наша можливість поспілкуватися вдома. Не просто зварити пельмені, а кайфонути разом і зробити смачно для своїх. Коли ти щось робиш руками — це особливо цінно, і ти цінуєш цих людей. Не робиш щось руками для чужих. А для рідних — так. Я — за зміцнення сім’ї за допомогою кулінарії!

Що ти сама найбільше любиш готувати?

У мене немає такого. Я люблю готувати все, якщо є натхнення і хочу смачно поїсти.

А що дається найважче?

Такого теж немає. У моїй роботі найскладніше — знайти час подумати і для творчості. Адже моя робота об’єднує щоденне приготування їжі, блог, школу та YouTube-канал, менеджерську діяльність, фінансові ризики і материнство. І в цьому всьому для мене найскладніше — знайти час придумати, поекспериментувати, зробити щось, що нікуди не піде, але допоможе мені рости як фахівцю, подарує якісь нові навички. Будь-яка нова інформація потім знаходить відображення в моїх рецептах. Хоча курс з японській кухні, який я зараз проходжу, далекий від того, що ми можемо готувати вдома, інсайти, які я звідти взяла, точно реалізую у своїх нових курсах. Наприклад, бульйон з таранькою.

Рецепти із цвітної капусти та 7-хвилинні яйця стали найпопулярнішими на твоїй сторінці в Instagram. Чому саме вони?

Вони перші стали популярними, потім їх було вже багато. Також у блогу суперпопулярні деруни з гарбуза, курячі рецепти, пироги. Простота і доступність продуктів ведуть до успіху.

Які рецепти люблять жінки?

Ті, в яких нічого особливо не потрібно робити, а все готово. Щоб швиденько, щоб не забруднився посуд, з мінімальними рухами по супермаркету і навколо кухні.

Як думаєш, як змінюється культура домашнього приготування?

Я змінюю її власноруч, «лупаю сю скалу». Смачна їжа — це спеції, штучки з бакалії. Я змушую своїх учнів їх купувати і вводити в раціон. Так люди отримують смачнішу домашню їжу, тому що базово в нас уся домашня їжа — це биточки й макарони, а моя місія — змусити українців (саме змусити, тому що я над ними нависаю) готувати смачно і їсти більше овочів та зелені.

Як на приготування їжі вдома вплинув або ще вплине карантин?

Карантин — моя улюблена історія, тому що в карантин я придумала «Систему Купер». Усі в той момент були змушені готувати вдома, навіть ті, хто харчувався в ресторанах і користувався доставками. Насправді це дуже класна штука, коли ми зрозуміли, які речі важливі. Це так само, як «впав» Instagram. Я подумала: «Ну ок, все одно буде якась платформа. Школа все одно працюватиме. Не так важливо, через які засоби комунікації я буду спілкуватися з аудиторією». І тут те ж саме: щось зупинилося, хтось залишився вдома, але їсти люди будуть завжди. За будь-якої влади, курсу валют і ковід-ситуації. Баланс хитнувся у бік домашньої їжі, і я дуже цьому рада, адже тут виграють усі. І люди, які готують, і здоров’я цих людей, і я зі своїми цінностями.

А ти сама часто готуєш вдома?

Я готую вдома від одного прийому їжі до 10 годин на кухні + опрацювання. Але це специфіка моєї роботи.

Що важливо в готуванні вдома: яким має бути настрій, продукти, рецепти?

Важливо не змушувати себе. Найстрашніше, коли приготування вдома сприймається як обов’язкова рутина, від якої ніяк не втекти, і ми починаємо це щиро ненавидіти. Якщо втомився і нічого не хочеться — замовляй їжу. Від одного разу ніхто не помре, не розтовстіє й не отримає проблем зі здоров’ям. Відпочинь, подумай про те, що ти хочеш, і вже потім, з новими силами, роби те, що тобі подобається і що тобі буде смачно.

Якщо говорити про продукти, де їх важливо вибирати, і як?

У «Сільпо», звісно! :) Насправді я купую в різних магазинах. Є ті, які спеціалізуються на сухофруктах, і навіть найдорожчі супермаркети не можуть запропонувати аналогів за якістю. Овочі купую влітку на ринку. «Сільпо» теж робить класний ярмарок помідорів, це моя улюблена пора в Le Silpo. Ще люблю «Лавку Традицій» — за великий вибір винограду та підтримку локальних виробників.

А що обов’язково має бути з посуду?

Можна подивитися моє відео на YouTube-каналі. Там я розбираю форми для випікання, ступи, сковорідки, сотейники, вінички, типи щипців.

Які твої улюблені кухонні помічники?

Мої руки, ноги, пряма спина, гострий ніж, хороший настрій та музика.