Як боротися з постійним бажанням щось жувати
Мінуси такої поведінки очевидні — ми починаємо менше отримувати задоволення від їжі та разом з цим набирати зайву вагу. Вихід, хоч і для багатьох складний, але є — викинути цю шкідливу звичку з голови.
Продукти, які ніяк не вплинуть на наші об’єми й добре тамують голод, є. Саме їх треба вживати, щоб не завдати шкоди здоров’ю.
Інша річ, коли з певних причин у нас є постійне бажання щось жувати, часто — щось шкідливе.
Фітнес-тренер і нутриціолог Віктор Мандзяк, пояснив, звідки береться ця звичка та як змусити свій мозок про неї забути.
Чому нам хочеться постійно жувати
/ © Freepik
Така звичка формувалася десятиліттями, ще з дитинства. Для нас холодильник — умовний подразник. Ми його асоціюємо з їжею, як і саму кухню. А ще купа різних місць, фраз, запахів, звуків, людей, які є сигналами, що наповнюють рот слиною, а тіло — бажанням.
Для прикладу, ви проходите повз магазин, де звично купуєте пончики. Щоразу, коли ми проходимо повз магазин, нам хочеться їх купити. Зрештою, це заволодіває нами.
Тут читайте, чи можна допускати сильний голод.
Ми щоразу задовольняємо потяг до їжі у відповідь на умовний подразник, бо цей потяг нам видається непереборною силою. Він нас мучить і змушує підкоритися. Тому ми навіть не намагаємося з ним боротися. Стимул — реакція, стимул — реакція, стимул — реакція, і так цілий день. Нам треба переосмислити стан речей.
/ © Unsplash
Емоції, відчуття, почуття, спогади, думки, потяги — це хмаринки, які проповзають на небі повз нас. Вони можуть зупинитися, затулити нам сонце чи навіть пролити на нас дощ.
Але вони ніколи не затримуються надовго. Єдине, що постійне в нашому житті — це зміни. Тяга до пончика тимчасова.
Раніше публікували поради лікарки, як боротися з бажанням їсти солодке.
Щойно мозок зрозуміє, що він не отримає пончика, він перемкне увагу на щось інше. Єдине, що нам треба зробити: дозволити бажанню з’їсти пончик просто бути. Не женіть його від себе та не задовольняйте. Дозвольте цьому потягу бути, і займайтеся тим, що для вас важливо.
Ви побачите, як це працює на практиці, та зрозумієте аналогію з хмарами: дмухне вітер — тяга попливе далі, а над вами «висітиме» щось інше, можливо, цікава книжка.
Спочатку буде важко, можливо, дуже. Потрібна практика. Щоразу, коли ви не підкоряєтеся потягу, він стає слабшим.
Створіть собі правило: після прийому їжі на 3-4 години забути про все їстівне. Створіть і керуйтеся ним. Згодом це стане таким звичним і легким.
А плюси у вигляді задоволення від їжі, купи вільного часу, покращення здоров’я та фігури підтримуватимуть адекватну харчову поведінку, додаватимуть впевненості, що ви стали на правильний шлях.
Чого варте саме лишень усвідомлення того, що їжа не керує вами, що рішення свідомі та цілеспрямовані!
Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал.
Важливо!
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи основою для встановлення медичного діагнозу. По медичну консультацію зверніться, будь ласка, до лікаря.