Як народжується органічний продукт — розповідають українські виробники
- Рубрика
- Лайфстайл
- Автор
- Ольга Дуденко
Мало хто знає, що стоїть за написом «органічний продукт» на пакованні. Органічне виробництво — це система вимог до всіх етапів: від вирощування сировини до її зберігання, переробки та контролю готового продукту. Для рослинництва й тваринництва діють окремі правила, а дотримання вимог перевіряють на різних етапах — від поля до полиці магазину.
В органічному виробництві суттєво обмежене використання синтетичних засобів захисту рослин, мінеральних азотних добрив і стимуляторів росту, а для тваринництва діють окремі вимоги до утримання, кормів і застосування ветеринарних препаратів. Для перероблених продуктів також встановлені вимоги: щонайменше 95% сільськогосподарських інгредієнтів мають бути органічними, а добавки — дозволеними для такого виробництва.
Органічним виробникам доводиться вести детальний облік, регулярно проходити перевірки й підтверджувати свій статус. Саме тому написів «натуральний», «фермерський» на пакованні недостатньо — вони самі по собі не підтверджують органічний статус продукту. Ми поговорили з п’ятьма українськими виробниками про їхній шлях до органічного виробництва — від саду й карпатських гір до готового паковання.
Про органічні сублімовані фрукти
Ніна Стеценко, засновниця Panfruit
Panfruit виробляє сублімовані фрукти, ягоди та морозиво. Наша органічна лінійка — це полуниця, малина, лохина, персик, диня, яблуко, а цьогоріч до неї додалося навіть органічне сублімоване морозиво.
Усе почалося з вирощування органічної ягоди. Ми пройшли цей шлях від самого початку: самі були фермерами, проходили перехідний період, шукали, куди і як постачати органічну сировину напряму партнерам у ЄС. Тому добре розуміємо фермерів і говоримо з ними однією мовою: знаємо, якою має бути справді якісна сировина з поля. Ретельно відбираємо постачальників і працюємо лише з тими, кому довіряємо.
Усе наше виробництво, включно з фасуванням після сублімації, відбувається на одній локації, яка входить до сертифікованої діяльності підприємства з виробництва органічної продукції. Тому однакові вимоги діють на кожному етапі роботи.
З виробничого боку органічну сировину зберігаємо з дотриманням вимог до її відокремлення та ідентифікації, щоб уникнути змішування з неорганічною продукцією. Тому для неї ми маємо окремі потужності. У нас діє власне «правило 30 хвилин»: заморожування розпочинаємо не пізніше ніж через пів години після збору. Для кожної партії ведемо окремий документообіг, щоб уникнути змішування сировини та за потреби відстежити її шлях від поля до готової пачки.
Найбільше ручної роботи сьогодні припадає на відбір і підготовку сировини та фасування після сублімації. Ми позиціонуємо сублімовані ягоди й фрукти як снек, тому для нас важливо, щоб продукт зберігав привабливий вигляд. Після сублімації ягоди стають дуже крихкими, тож на цих етапах працюємо вручну, щоб не пошкодити продукт.
Найбільшу статтю витрат для нас становлять відповідність вимогам органічного виробництва і лабораторні аналізи, які зазвичай проводять у лабораторіях ЄС. Для виробника з широким асортиментом це суттєві витрати, а також один із бар’єрів для виходу на експортні ринки.
Історично найбільшим викликом була інфраструктура. Коли ми починали працювати з органічною ягодою, найближча сертифікована холодильна камера була за 350 км, у Києві, тому довелося будувати власний морозильний комплекс безпосередньо на місці вирощування, у Диканському районі.
Згодом це рішення допомогло нам запровадити «правило 30 хвилин», якого ми дотримуємося й сьогодні, коли це дозволяють технологічні умови.
Ніна Стеценко, засновниця Panfruit
Сертифікацію органічного виробництва проводить акредитований орган, внесений до Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. У нашому випадку це «Органік Стандарт». Тут важливо розрізняти два етапи: вирощування сировини та її переробку.
Перехідний період для рослинної сировини зазвичай триває 2-3 роки. У цей час виробництво вже має відповідати вимогам органічних стандартів, але продукція ще не може маркуватися як органічна. Перехідний період стосується саме вирощування сировини. Якщо ж підприємство займається лише переробкою, як у нашому випадку, перехідний період, пов’язаний із вирощуванням сировини, до нього не застосовується. Водночас підприємство має відповідати вимогам до органічної переробки та пройти відповідну сертифікацію.
Виробник укладає договір із сертифікаційним органом, проходить інспекцію та, у разі відповідності встановленим вимогам, отримує сертифікат. Під час інспекції перевіряють технологічні карти й журнали обліку, склад та умови зберігання сировини й допоміжних матеріалів, використані засоби захисту та добрива (якщо йдеться про власну сировину), а також розділення органічних і неорганічних потоків на виробництві.
Інспектор перевіряє, як органічні вимоги дотримуються безпосередньо у виробництві: чи використовують дозволені засоби, чи дотримуються вимог до обробки та зберігання, чи не змішуються органічні та звичайні партії. За результатами інспекції складають детальний звіт, а виробнику визначають рівень ризику. Від нього залежить частота подальших інспекцій.
Також проводяться додаткові неоголошені перевірки, продукцію додатково аналізують у лабораторіях ЄС, адже без таких підтверджень європейські покупці навряд чи ризикуватимуть працювати з новим постачальником. У лабораторіях перевіряють наявність пестицидів, тому можливі порушення можуть виявити навіть тоді, коли їх неможливо зафіксувати під час звичайної інспекції.
Два ключові складники, з яких ми формуємо ціну нашого продукту, — це сировина й сама технологія сублімації.
За нашим досвідом, різниця в ціні між органічною та звичайною, конвенційною, сировиною може сягати 20-50%, і ми добре розуміємо, з чого вона складається. В органічному вирощуванні бур’яни не можна знищувати гербіцидами — їх видаляють механічно, зокрема вручну. У звичайному вирощуванні для цього використовують засоби захисту рослин, тому ягоди не конкурують із бур’янами за поживні речовини. У результаті з гектара звичайної малини можна зібрати 10-12 тонн, тоді як з органічної — лише 4-5 тонн.
Менша врожайність впливає і на вартість ручного збору: за нього ми платимо на 30-50% більше, ніж за звичайну ягоду, адже для отримання тієї самої кількості продукції потрібно зібрати більше площ. До цього додається простежуваність на всіх етапах — спеціалізованого транспорту та холодильних камер для органічної продукції на ринку значно менше, ніж звичайних, тому їх використання також обходиться дорожче.
Основною складовою ціни залишається сама технологія сублімації. Вона дає змогу подовжити термін зберігання продукту без консервантів і добавок, зберігаючи значну частину його поживної цінності. Після сублімації вологість продукту знижується до 1-3%, тоді як у свіжих ягодах і фруктах вона становить близько 85-90%. Тому зі 100 кг свіжої полуниці отримуємо лише близько 10 кг готового продукту, який за належних умов може зберігатися до п’яти років, а окремі продукти — навіть до 25 років.
Тобто лише за рахунок втрати вологи вартість кілограма продукції зростає приблизно вдесятеро — ще до того, як ми врахуємо електроенергію, роботу персоналу та інші виробничі витрати. Сам процес також є енергоємним і триває близько 30-36 годин безперервно.
Ніна Стеценко, засновниця Panfruit
Нестабільне електропостачання створює для такого виробництва додаткові ризики. Сублімація відбувається у вакуумі за низьких температур, тому відключення електроенергії посеред циклу може зупинити процес і призвести до втрати продукції.
У 2026 році ми почали інвестувати в енергетичну безпеку — встановлюємо сонячні панелі та акумулятори, щоб підтримувати безперервну роботу обладнання, зокрема вночі. Завдяки цьому більша частина нашої ягоди сьогодні сублімується з використанням електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел.
Про органічний чай без кофеїну
Євгеній Курінний, засновник «Янко чай»
Янко-чай™ — це напій із листя хаменерію, поширеного у хвойних лісах українських Карпат. З відтінками меду та сухофруктів і не містить кофеїну.
Це гідний, локальний аналог китайського чорного чаю, який можна пити в другій половині дня без погіршення якості сну.
Євгеній Курінний, засновник «Янко чай»
Основа наших купажів — карпатський хаменерій — дикоростуча квітка, яка росте високо в Карпатах. Тому де-факто ми одразу створювали органічний продукт, і сертифікація (яка для дикоросів найпростіша) була потрібна для закріплення органічності де-юре.
З самого початку ми будували наш бренд не тільки для українського ринку. У тих країнах, на які ми спрямовуємо експорт, органічна продукція — це мейнстрим, а не щось ексклюзивне. Хоча загалом у світі органічних продуктів досі менше за 1%.
Органічне виробництво вимагає детального обліку всіх етапів роботи, а також різноманітної звітності для сертифікаційного органу. Паперової роботи у нас значно більше, ніж у неорганічному виробництві. Особисто для мене це найскладніше.
Євгеній Курінний, засновник «Янко чай»
Більшість етапів виробництва ми робимо вручну: від збору до пакування. Збираємо в складних умовах високо в горах, переробляємо цілодобово через дуже короткий сезон — усього 3-4 тижні на рік. Але ми фанати своєї справи і робимо все із задоволенням та розумінням своєї місії — дати споживачам альтернативу китайському чорному чаю з кофеїном.
Нас інспектують щороку під час літнього сезону заготівлі карпатського хаменерію — основи наших купажів. Ми показуємо ділянки збору, інспектор спілкується зі збирачами. На виробництві перевіряє всю простежуваність, лабораторні випробування, дозвільні документи. Інспекція триває в середньому 2 повні дні.
Ось один із прикладів обмеженості органічних виробників — ми не можемо використовувати будь-які миючі засоби. Мити підлогу, наприклад, можна тільки речовинами зі спеціального переліку.
Ми працюємо системно та відповідально. За три роки і, відповідно, три інспекції, ми не отримали жодного протоколу щодо невідповідності. Наш продукт дорожчий за масмаркет через невеликі обсяги виробництва (а тому будь-які закупівлі та логістика дорожчі) й фірмову технологію заморожування.
Я часто думаю про те, що особисто для мене значить органічна продукція, і щоразу мої думки доходять до екзистенційної відповіді — життя одне, і не хочеться витрачати його на те, щоб виробляти шкідливі для здоров’я людей чи неякісні харчові продукти.
Інколи чую, що органічна продукція — це «просто купив сертифікат і продаєш на 30% дорожче». Без відповідності твого продукту та потужностей вимогам органічного законодавства його точно не придбаєш.
Розвитку ринку в Україні заважає низький попит на органічну продукцію. Це пов’язано, зокрема, з недостатньою обізнаністю споживачів про відмінності між органічною та звичайною продукцією. За моїми відчуттями, на ринку України органічний статус не є конкурентною перевагою, яка штовхає людей вибрати саме мій продукт. З хорошого — я, як виробник органічної продукції, відчуваю, що мене підтримує як профільна спілка «Органічна ініціатива», так і міжнародні організації та ритейл. Без цього було б значно складніше.
Якби я проводив нашого споживача за лаштунки виробництва, то не міг би виділити щось окремо, що він має побачити — треба побачити все. І неймовірну красу Карпат на ділянках збору на висоті 1 400 м, і нетипову для чайних виробництв чистоту нашого цеху, і відчути аромати: медовий — біля сушильної шафи, ягідний — у кімнаті для ферментації. І багато чого ще.
Про органічний волоський горіх
Юлія Радченко, співзасновниця «Їжа для роздумів»
ТОВ «Їжа для роздумів» — це український виробник органічного волоського горіха. Ми працюємо за принципом повного циклу: самі вирощуємо горіх, збираємо врожай, переробляємо його на ядро, сортуємо, контролюємо якість і фасуємо готовий продукт.
Наша історія почалася у 2015 році. Тоді на місці майбутнього саду був старий, занедбаний яблуневий сад, який уже багато років не плодоносив. Ми розчистили територію, підготували ґрунт і у 2016-2017 роках заклали новий сад.
Від самого початку ми вибрали органічний і сталий підхід. Свідомо відмовилися від інтенсивного садівництва та посадили майже 3800 дерев за класичною схемою 8×10 і 10×10 метрів, щоб вони могли повноцінно розвиватися й жити десятки років. Наш сад не має штучного поливу — ми зберігаємо вологу в ґрунті завдяки чизелюванню (спосіб обробки ґрунту — прим. ред.) міжрядь. У 2020 році ми отримали сертифікат «Органік Стандарт».
Для нас органічне виробництво — це не лише дотримання вимог сертифікації, а й дбайливе ставлення до землі, природи та продукту. Сьогодні ми хочемо не лише вирощувати якісний органічний горіх, а й робити його доступнішим для українських споживачів.
В органічному землеробстві заборонено використання синтетичних пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив. Натомість ми використовуємо дозволені біопрепарати, сидерати та виключно механічну або ручну працю.
Органічні вимоги та простежуваність стосуються всього ланцюга — від саду до готової упаковки. Наші фахівці контролюють якість на кожному етапі виробництва. Мені здається важливим, щоби споживач розумів: органічне маркування на упаковці є результатом цілої системи роботи, а не просто маркетинговим рішенням.
На різних етапах органічного виробництва витрати різні. Якщо говорити про початок нашого проєкту, найбільші інвестиції були пов’язані із закладанням саду та придбанням необхідного приладдя для обробки землі. Пізніше значні кошти вкладалися в будівництво сучасного виробничого приміщення та придбання сучасного професійного обладнання для переробки й колки горіхів. А сьогодні найбільше ручної роботи потребують саме збір врожаю, контроль якості та сортування ядра.
Щороку наша компанія проходить аудит від «Органік Стандарт» для підтвердження того, що наше виробництво відповідає вимогам органічного законодавства. На практиці аудитор приїжджає безпосередньо до нас на виробництво, перевіряє документи, журнали, біопрепарати та їхнє походження, сертифікати та інше. Тобто органічний статус потрібно підтверджувати щороку. Для споживача це важливий сигнал, що за органічним маркуванням стоїть конкретна й доволі вимоглива система контролю.
Інспектор може перевірити практично весь виробничий ланцюг: стан саду та технологію вирощування, документи й облік. Також процеси переробки, зберігання, фасування, маркування та простежуваність партій.
Це досить складний і відповідальний процес, особливо коли органічним вимогам має відповідати не окремий етап, а вся система. Проте ми свідомо від самого початку створювали сад із розумінням, що хочемо працювати саме в органічному форматі зі сталими методами землеробства. Сертифікація для нас не була формальністю, а підтвердженням того, що ми справді працюємо за вибраними принципами.
Ціна нашого органічного горіха формується з усіх етапів його виробництва — від вирощування в саду до готової упаковки на полиці магазину. Це витрати на догляд за садом, збір урожаю, переробку, сушіння, сортування, контроль якості, органічну сертифікацію, фасування, упаковку та логістику. У вартості враховуємо витрати на органічне виробництво, яке потребує більше ручної праці та не передбачає використання дешевших синтетичних засобів.
Тому важливо, щоб споживач розумів, за що саме він платить. Тут велику роль відіграє ритейл: коли магазин не просто продає продукт, а розповідає про нього, його походження й виробника, і споживач краще розуміє його реальну цінність.
По-перше, для мене органічний продукт — це більшою мірою про відповідальність. Це коли ти думаєш не лише про врожай цього року, а й про те, у якому стані залишиш землю через десятки років.
По-друге, на мою думку, органічні продукти мають кращі смакові властивості порівняно зі звичайними, і свідомі споживачі, які турбуються про своє здоров’я, віддадуть перевагу органічному.
Юлія Радченко, співзасновниця «Їжа для роздумів»
Волоський горіх багатий на корисні жири, білок, клітковину, вітаміни й мінерали, тому це простий і поживний продукт для щоденного раціону. Мені хотілося б, щоб український споживач знав більше про користь органічних продуктів і філософію, яка стоїть за ними.
Дуже поширеною є думка про те, що органічний продукт є просто продуктом «без хімії». Насправді органічне виробництво — це значно ширша система вимог. Вона включає правила вирощування, переробки, зберігання, простежуваності та контролю. І головне те, що органічний статус має бути підтверджений сертифікацією.
Натуральний продукт і органічний продукт — не одне й те саме. Продукт може бути натуральним, не містити штучних барвників чи консервантів, але якщо його виробництво не відповідає вимогам органічного законодавства і не має чинного органічного сертифіката, називати його органічним не можна.
Сьогодні органічному ринку, як і українському бізнесу загалом, доводиться розвиватися в непростих економічних і безпекових умовах, на жаль. Деякі органічні продукти через складнішу технологію вирощування та сертифікацію коштують на 20-40% дорожче.
Виробники звичайних товарів часто безпідставно використовують на етикетках написи по типу «натуральний». Це дезорієнтує покупців, нівелює цінність справжньої органічної продукції й підриває довіру до офіційного маркування. Значна частина споживачів досі не розуміє різниці між домашнім продуктом з базару від бабусі та сертифікованим органічним продуктом, виробництво якого підлягає встановленій процедурі контролю та сертифікації — з перевіркою дотримання органічних вимог, документів, технологічних процесів і простежуваності продукції, а за необхідності — також із проведенням лабораторних досліджень.
Якби ми опинилися на нашому виробництві, я би найперше показала сам сад, бо саме там починається наш органічний продукт. Я би познайомила вас із нашою професійною командою — людьми, які з любов’ю і турботою працюють щодня, щоб ми мали можливість пропонувати нашому споживачеві якісний, смачний і здоровий український продукт.
Я би показала весь шлях нашого горіха — від дерева в саду до процесів виробництва й готового паковання. Мені важливо, щоб людина побачила, що за невеликою упаковкою горіхів стоїть багато років роботи: закладання саду, догляд за ним, природні ризики, збір урожаю, переробка, ручна праця, сучасне обладнання, контроль якості та щоденна відповідальність за продукт.
Про органічні пластівці
Микола Сафонов, директор «Козуб продукт»
Наше підприємство працює з 1994 року, з 2001-го ми випускаємо пластівці миттєвого приготування — спершу як B2B-виробник, а з 2011 року під власною торговою маркою «Козуб продукт». Сьогодні в асортименті понад сто позицій: пластівці з вівса, ячменю, пшениці, проса, гречки, рису, жита й кукурудзи, крупи швидкого розварювання, борошно, толокно, мюслі, порційні каші.
Органічну лінійку — «Козуб продукт Органіка» — ми сертифікували у 2013 році в «Органік Стандарт» і стали одними з перших в Україні виробників органічних пластівців. Зараз це крупи (вівсяна, вівсяна плющена, пшенична, ячна, пшоно), вівсяне борошно, толокно та пластівці миттєвого приготування, зокрема суміш пластівців.
Чому саме органічне виробництво? Передусім тому, що наша технологія за своєю природою близька до його принципів: переробка зерна — це механіка, а не хімія. Ми не додаємо до пластівців нічого, крім самого зерна, тож різниця між звичайним, конвенційним, і органічним процесом у нас невелика. Другий чинник — ринок: у 2013 році органічний напрям в Україні тільки формувався, і нам пощастило стати частиною програми підтримки міжнародних донорів з розвитку органічного сектору в Україні. Також це була можливість вийти в сегмент, де конкурують не ціною. Тричі поспіль ми представляли продукцію на BIOFACH — профільній виставці органічної продукції в Нюрнбергу.
Найдорожче — це сировина. Органічне зерно коштує відчутно більше за неорганічне (не менше 30%), і коло господарств, де його можна взяти в потрібних якості та обсязі, вужче.
Найскладніше у виробництві — це роздільність потоків. Органічну партію не можна пустити «між іншим»: під неї планується окреме вікно, зачистка ліній до і після, окремі місця зберігання. Це прямі втрати продуктивності, і на невеликих партіях вони особливо відчутні. Для підприємства, яке робить понад сто позицій, планування таких вікон — окрема робота.
Найбільше ручної праці — у документах і записах. Журнали, акти вхідного контролю, протоколи зачисток, звірки залишків. Записи повинні бути особливо інформативними, вказуємо навіть час виконання кожної операції. Це та частина, яку неможливо автоматизувати повністю, і саме на ній найчастіше виникають зауваження на аудиті.
Технологічно пройти сертифікацію органічного виробництва було не складно. Складно було перебудувати звички.
Микола Сафонов, директор «Козуб продукт»
Виробництво звикло працювати на результат: прийняли, переробили, відвантажили. Органічне виробництво вимагає, щоб кожна з цих дій була зафіксована документально саме в момент її здійснення, а не наприкінці місяця. Перший рік це сприймається як подвійна робота, і найбільший опір іде не від керівництва, а від людей на ділянках. Це змінюється лише з досвідом: коли після першої ж інспекції стає видно, що запис рятує партію, ставлення змінюється.
Другий момент — відповідальність за чужу ланку. Ми можемо зробити все бездоганно, але якщо в постачальника закінчився сертифікат, партія може втрачати здатність реалізовуватися як органічна. Тому документи контрагентів доводиться перевіряти так само уважно, як власні.
Для мене органічний продукт — це той, про який я можу за годину підняти всю історію: з якого господарства зерно, коли приїхало, яким автомобілем, як зберігалося, коли і на якій лінії перероблялося, після якої партії, хто робив зачистку, у яку пачку потрапило і кому поїхало. Це те, що вимагає дисципліни, уваги до дрібниць та постійного контролю на процесах. Дуже важливий аспект — це знання й відповідальність самого персоналу.
Як на мене, органічний продукт дорожчий за визначенням, а внутрішній споживач здебільшого не готовий платити надбавку. Через це багато виробників орієнтуються на експорт, а полиця всередині країни залишається поза увагою.
Микола Сафонов, директор «Козуб продукт»
Скоріше за все, я б познайомив нашого споживача з працівниками підприємства, які безпосередньо залучені до виробництва. Їхні знання, впевненість і увага до дрібниць найкраще показують, чому варто вибирати органічну продукцію.
Про органічне борошно й крупи
Андрій Олефіренко, директор «Екород»
Ми в «Екород» виготовляємо органічну лінійку борошна, круп, кукурудзяних паличок, соняшникової олії, меду. Раніше в нас ще були органічні кавуни, але наше поле залишилося на окупованих територіях Херсонської області.
Якщо простежити шлях від виробництва до готової упаковки, найскладніше — виготовити органічний продукт із кількох компонентів. Наприклад, у нас є кукурудзяні палички, і для того, щоб їх виготовити, нам треба мати всі органічні компоненти. Якщо, наприклад, це будуть кокосові кукурудзяні палички, відповідно, ми маємо імпортувати органічне кокосове борошно й кокосову олію. Тож найбільша складність — скласти всі ці органічні компоненти разом і знайти їх, бо вони дефіцитні.
Якщо ми говоримо про органічну сертифікацію вирощування, то беруть проби ґрунту, перевіряють технологію вирощування, сам готовий продукт. Якщо йдеться про переробку, то перевіряють, щоб усі компоненти були органічні. Маємо довести, що ми взяли органічно сертифіковану сировину, і показати, скільки продукту з неї виготовили.
Шлях органічної сертифікації — тривалий. Це не те що відбувається ситуативно: спочатку має бути розуміння, що ти справді хочеш пройти цей шлях, і лише тоді можна розпочинати сертифікацію. На ділянці, яка в нас була в Херсонській області, ми вирощували органічний виноград. Для того, щоб його сертифікувати, потрібно чотири роки сертифікації. Розуміння, що ти граєш у довгу, усвідомлення користі, яку ти приносиш, і бажання самому вживати такі продукти.
Ми розуміємо, що змінюємо культуру харчування в Україні на краще й тим чи іншим чином піклуємося про наступне покоління українців, які мають шанс споживати якісні органічні продукти.
Андрій Олефіренко, директор «Екород»
У виробництві звичайних продуктів завдяки технологічним процесам і додаванню певних компонентів можна зробити продукт більш стабільним і універсальним за своїми характеристиками. В органічному виробництві це зовсім по-іншому: вартість органічних компонентів набагато вища, а умови їхнього виробництва передбачають більше обмежень і не таку інтенсивну технологізацію.
З погляду щоденної роботи органічний продукт — це розуміння, що в нас, на жаль, поки що невеликий вибір вхідної сировини та вихідних продуктів. Так само невелике й коло покупців, хоча багато людей хотіли б харчуватися органічними продуктами. Але ці продукти дорожчі, і багато хто не може ідентифікувати їх як органічні.
Андрій Олефіренко, директор «Екород»
Хибне уявлення про органічне виробництво полягає в тому, що органічний продукт нібито легко зробити: узяв, виростив відповідно до органічних вимог. Істина якраз ховається в нюансах. Коли, наприклад, вирощуєш щось і хочеш додати хімії, аби врятувати врожай від хвороби, — не можна. Так само у виготовленні: тобі може не вистачати якогось компоненту, а його дуже важко знайти в органічній якості. Можливо, іноді цей пазл здається не таким важким, але, щоб скласти його до кінця, треба подолати всі нюанси.
Найбільше заважає те, що до нас можуть ставитися як до звичайних виробників. Однак у нас інші масштаби, інші проблеми, ми маємо іншу внутрішню мотивацію. Якщо дивитися на органічне виробництво в Україні — на жаль, це поки що несистемний бізнес, а передусім — відчуття великої місії всередині тих, хто це робить.
На нашому виробництві є старий млин, яким ми вже не користуємося, але це своєрідний експонат для нас. Це млин, якому приблизно 160 років, який ми придбали в українському селі на Чернігівщині. Ще на початку минулого століття він працював, а люди мололи на ньому зерно. Для нас це приналежність до тих продуктів, до тієї натуральності, до тих чистоти й смаку, які були раніше і за якими ми інколи сумуємо.
Як розпізнати органічний продукт у магазині
Найпростіше орієнтуватися на офіційне маркування. В Україні для сертифікованої органічної продукції використовують державний логотип — зелений листок, утворений синім і жовтим колами.
Ще одне маркування, яке можна побачити на органічних товарах, — європейський «Євролисток»: білий листок із зірок на зеленому тлі. Його використовують для продукції, сертифікованої за органічними стандартами ЄС, зокрема для імпортних органічних товарів із Європейського Союзу.
Український державний логотип і «Євролисток» не є взаємозамінними. Український знак підтверджує відповідність вимогам українського органічного законодавства, а «Євролисток» — вимогам ЄС. На українському продукті, який відповідає обом стандартам, можуть бути обидва маркування.
Що таке місяць органічних продуктів у «Сільпо» і чому він важливий
Ініціатива «Органічний Вересень» покликана заохотити більше людей вибирати органічні сертифіковані продукти від українських виробників. Під час цього місяця можна не лише ознайомитись із товарами, а й дізнатися більше про їхню користь і навчитися розпізнавати органічну продукцію за спеціальним маркуванням.
Придбати органічну продукцію можна як у фізичних супермаркетах мережі «Сільпо», так і онлайн. До асортименту входять овочі, фрукти, молочні продукти, крупи, чаї, соки, мед, консервація, солодощі, яйця, борошно, олія, горіхи, насіння та багато іншого.
Кампанія з популяризації органічної продукції реалізується мережею «Сільпо» та ГС «Органічна ініціатива» за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).
Матеріал підготовлено в межах підтримки місяця органічних продуктів у «Сільпо».
Відповідальність за зміст цього матеріалу несуть виключно автор (и). Точка зору автора (ів) не обов’язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG.
Важливо!
Ця стаття — наше бажання ділитися інформацією. Вона не містить медичних порад чи вказівок. Якщо ти хочеш дослідити тему з медичного погляду, то звернися, будь ласка, по консультацію до лікаря.