Поль Бокюз — кухар, чиє ім’я стало назвою кулінарного «Оскара»

Хто такий Поль Бокюз

Головна кінонагорода світу має ім’я — Оскар. І ніхто не знає, чому. А от чи не найпрестижніший у світі кулінарний кубок називається «Золотий Бокюз» на честь цілком конкретної людини. Звали цю людину Поль Бокюз, і його вважають однією з найяскравіших зірок кулінарії XX століття.

З усіх своїх незчисленних нагород, серед яких був навіть Орден почесного легіону, Бокюз найбільше цінував титул Найкращого майстра Франції (Meilleur Ouvrier de France). Нагородну стрічку він носив разом зі своїм кухарським кітелем з 1961 року аж до самої смерті.

Бокюз був потомственним кухарем — за легендою, його предки присвятили себе мистецтву кулінарії ще в 17 столітті. Навіть помер Поль у кімнатці над сімейним рестораном, де й народився. Кухню Франції він знав досконало. Свої чотири пивні ресторани він назвав «Північ», «Південь», «Захід» і «Схід» на честь місцевих особливостей різних регіонів країни. На них і будував меню. Три зірки Мішлен Бокюз утримував з 1965 року і до самого кінця життя.

Його слава виходила далеко за межі Франції. Кухар став прототипом Огюста Гурно з мультфільму «Рататуй».

Я все життя працював над тим, щоб люди розуміли: погану річ «бокюзом» не назвуть. У нас у Франції є така приказка: «Любов до добре зробленої справи передається до наступного покоління». Я справді дорожу своїм ім’ям.

Коротка біографія

Поль Франсуа Пьєр Бокюз народився 11 лютого 1926 року в готелі Auberge du Pont de Collonges в Коллонж-о-Мон-д’Ор, неподалік від Ліона. В школі навчатися не любив, тому часто прогулював уроки. Через це у 16 років батько відправив його, свого єдиного сина, навчатись у ресторан Клода Маре la Soierie в Ліоні.

Це були воєнні часи, тож два роки по тому, в 1944 році, коли йому виповнилось 18, Бокюз покинув кухню і добровільно приєднався до Французької армії звільнення генерала Шарль де Голля. Був поранений у бою. За проявлену доблесть отримав Воєнний хрест.

Після звільнення з військової служби Бокюз пройшов навчання у легендарної Ежені Бразьє, в якої поринув у тонкощі ліонської кухні. Але своїм головним наставником пізніше називав Фернана Пойнта, на кухні якого провів вісім років у 1950-х рр.

Першу зірку Мішлен Бокюз здобув у 1958 році. Єдиний раз за все життя взяв участь у якихось змаганнях у 1961 році, вигравши свій найголовніший титул — звання Найкращого майстра Франції. Наступного року завоював другу зірку Мішлен, а ще за три роки третю.

У 1983-1990 рр. очолював асоціацію європейських кухарів Euro-Toques, яка налічувала понад 3000 членів. У 1987 році започаткував конкурс, який назвав на свою честь Bocuse d’or (той самий «Золотий Бокюз»), який проводиться раз на два роки і є неофіційним кулінарним чемпіонатом світу. У 2004 році заснував Фонд Поля Бокюза, який зберігає його кулінарний спадок і розвиває традиції французької кухні. У 2011 році Американський кулінарний інститут в Нью-Йорку надав йому звання кухаря століття.

Помер 20 січня 2018 році від хвороби Паркінсона. Бокюзу був 91 рік. Похований легендарний шеф на кладовищі Коллонж.