Антоніна Лесик про садівництво як хобі, прикмети на розсаду і знищений сад в окупації 

Що потрібно знати, щоб вирощувати смачні овочі на грядці й пишні квіти на клумбі? Своїм досвідом ділиться відома садівниця Антоніна Лесик в інтерв’ю для SHUBA.

Антоніна Лесик є добре відомою експерткою для всіх, хто любить садівництво й квітникарство. Спеціалістка з ландшафтного дизайну, флористики, садівництва та кулінарії, авторка книги про креативне садівництво, Антоніна Лесик популяризує роботу в садку й на городі як творчість, а не рутинне землеробство. І саме в такому ключі це доступно всім, переконана експертка.

Це цікаво: Чи справді робота на городі додає 10 років життя: коментує лікар

Спеціально для SHUBA Антоніна Лесик розповіла як починався її шлях до захоплення садівництвом та квітникарством, що потрібно вміти й мати, щоб і собі розпочати садові роботи, а також про особисті радості та болі, пов’язані з вирощуванням рослин на присадибній ділянці.

Шлях до садівництва: від хобі до професії

Я за фахом маркетолог, працювала директором великої рекламної агенції. Перші 15 років моєї кар’єри були досить соціально активні. Від садівництва я була дуже далекою в той момент. Тумблером-перемикачем стало народження дитини й переїзд за місто. Я не шукала спеціально хобі, швидше, воно знайшло мене, адже коли ти живеш в природному просторі, то починаєш ніби з ним поєднуватися.

Виходиш зранку і спостерігаєш: вчора листя було одного кольору, через декілька днів — іншого, вчора ця квітка була закрита, сьогодні — відкрита. У місті ти проносишся на швидкості й не помічаєш цього. За межами міста це захоплює твою увагу постійно.

Читайте також: Які квіти садити восени на балконі та підвіконнях (фото)

Після переїзду ми почали освоювати свою присадибну ділянку. Спочатку квіти на терасі посадила, потім закортіло грядку «розбити» — органічні овочі для прикорму дитини виростити. Крок за кроком — і це мене захопило. Згодом «розбили» і сад, і город, і кущі ягідні. Тобто як в тому анекдоті: «Там ще я бурячки посаджу» (сміється).

Коли дитина трохи підросла, я зрозуміла, що часу є більше, і тут у мені вже спрацював мій внутрішній маркетолог: чому б не перетворити своє захоплення на проєкт! Мене підштовхнуло й те, що мої гості часто розпитували про мої рослини та просили порад. Я зрозуміла, що є запит на таку інформацію і мій власний досвід є цінним.

Сад Антоніни Лесик

Поради від Антоніни: Як правильно заготовляти цілющі трави, щоб вони зберегли запах та корисні властивості

Ще один момент, який мене надихнув на те, щоб займатися своїм хобі більш професійно, — це те, що я помітила, що садівництво в нашому суспільстві сприймалося як дещо таке утилітарне. Тобто як максимум посадити помідори, посадити картопельку, і там десь на межі вже кинути квіточки — хай проросте трохи чорнобривців. Тоді як я сприймала сад як творче заняття, джерело натхнення та енергії. І мені закортіло розказувати про садівництво з цього боку.

Перші помилки у садівництві

Помилок було чимало насправді. Пам’ятаю, що в мене була така ідея — посадити клумбу з однорічників. Накупила різних пакетиків, на яких були такі гарні квіточки! Ти завжди думаєш, що вони точно такі будуть у тебе і на клумбі, як на фото з пакування (сміється). Так от, накупила і засіяла так густенько все! А з цієї клумби просто проросли бур’яни й десь там поодинокі були квіточки. Я взагалі не могла розібратися, коли це все посходило, де бур’яни, а де, власне, розсада. Вони ще були несумісні одне з одним. Ну, тобто нічого з цієї клумби не вийшло. І потім я вже зрозуміла, що треба саджати тільки через розсаду. Навіть однорічні висаджувати на розсаду. Якщо вже підсіюєш, то в конкретному місці. Словом, планувала поле квітів — мала поле бур’янів.

Корисно знати: Що можна посіяти на балконі та на городі у вересні

Планування робіт у садівництві

Звичайно, я маю планування по сезонах: що зробити одразу після сходження снігу, потім вже коли потепліло і т.і.

Але треба знати, що сад та город — це воронка часу. Ось думаю, що вийду на 5 хв, а потім поснідаю. Виходжу і пропадаю на години. Там забула вчора полити розсаду, там бур’ян вискочив, там камінчики треба було забрати, тут землю підворушити. Згадуєш під обід, що кави не випила.

Загалом сад забере стільки часу, скільки ти готовий йому дати.

Вже в березні, в лютому починаю креслити діляночки у своєму зошиті садівника. В мене зафіксовано по роках, що я сіяла, тому що є поняття «сівозміна» — потреба змінювати культури від сезону до сезону, щоб зменшувати шкідників. Якщо картоплю або баклажани (всі пасльонові) садити на одному місці весь час, то всі хвороби, шкідники всі будуть постійно її долати. Саме тому, наприклад, пасльонові варто змінити на цибулю чи моркву. Потім на цьому місці посадити ще щось інше.

Ще важливе сусідство. Наприклад, є таке елементарне правило: якщо моркву посадити з цибулею, то буде гарний врожай, тому що цибулева муха відлякує морквяну, а морквяна — цибулеву. Тобто ці рослини допомагають одна одній зростати.

Корисно знати: Як висадити розсаду теплолюбних культур

Для мене ще важлива естетика городу. Наприклад, я знаю, що цибуля-порей має геометричну форму, то з нею треба посадити щось пухнасте, щоб відтіняло. Потім додати ще якихось квіточок. Потім посадити ще декілька вертикалей.

Я завжди на городі саджу декілька високих рослин, ну, наприклад, амарант сію — він такий високий, червоний. У нього красиві великі «вінички». Достатньо 3 амарантів на городі для вау-ефекту, тому що їх видно здалеку, і вони дуже гарні.

Амарант

Це цікаво: Як садити та доглядати чуфу — земляний мигдаль вдома

Деякі естетичні рішення приходять з досвідом, навіть на помилках. Якось я залишила цибулю-порей на осінь і не викопала. Вона була дуже зелена, і я вирішила, що якщо не буде сильних морозів, то я краще її зелену зберу з городу. Але так вийшло, що декілька тих кущів лишилося. І на наступний сезон ця цибуля-порей випустила стрілу, а наприкінці якої була ось така гарна фіолетова квітка, як аліуми (круглі великі декоративні квіти — прим. авт.).

Пишні суцвіття цибулі-порею

Це було так красиво! Я не могла намилуватись. Ну, і все! Відтоді щороку залишала 5 цибулин на наступний сезон, щоб у мене були ці квіти. Я вже не могла від них відмовитися, тому що вони були настільки гарні!

Мене всі питали: «Що це в тебе за квітки ростуть?». «Це не квітки, — кажу, — це 2-й рік у цибулі-порей». І треба було бачити очі моїх гостей (сміється).

Схожий ефект має спаржа. Якщо викопуєш навесні — то маєш спаржу, а якщо залишаєш, то вона дає цю зелень, яку люди використовують для оформлення букетів.

Корисно знати: Чому не можна зберігати картоплю разом з цибулею?

Прикмети для висаджування

Я орієнтуюся не на прикмети, а на поточні погодні умови. Наприклад, всі кажуть, буцімто до Михайла чи до певного числа травня треба висадити розсаду в землю. Так і бабуся моя робила. Я на це вже не орієнтуюсь, бо висаджую, коли потепліє. Дивлюся прогноз погоди й по ньому орієнтуюся, коли, до прикладу, вже можна помідори висаджувати у відкритий ґрунт.

Наші предки не мали такого прогнозу в гаджетах (усміхається), тому й орієнтувалися по рослинах. Наприклад, розцвів бузок — це означає, що нічна температура вже, мабуть, вище 10-и градусів, а то вже й до 15-и сягає. Для наших предків це свідчило, що в цей період можна вже гарбузи, наприклад, сіяти у відкритий ґрунт.

Більше про прикмети з власного досвіду Антоніни: Про легку руку, фази Місяця та прикмету про вирощування рослин

Як навчитися садівництву

По-перше, шукати теоретичні знання. Я багато читала тематичних статей, публікацій. Розпитувала експертів.

По-друге, не боятися отримати свій власний досвід. Наприклад, дуже довго я не бралася до обрізки плодових дерев. Боялася, що зроблю неправильно і не буде врожаю. Перші роки мого садівництва до мене приїжджала експертка. Вона обрізала, я за нею ходила, розпитувала, чому саме ці гілки, такий зріз і т.і. Наступив момент, коли я вже наважилась зробити обрізування сама. Зробила не точно правильно на всіх деревах, але це вже мій досвід. Не треба боятися, щось не виросте. Це ваш сад, ваш експеримент. Неможливо все відразу робити правильно і згодом теж не помилятися. От ти ніби все зробив правильно, а потім дивишся — цей кущ відмирає. І раптом осяяння — а коріння ж не перевірила, а там є хрущі, до прикладу. От і неважливо, що ти його зверху обробляєш, бризкаєш, бо йому з коріння недобре. Розуміння таких речей приходить з досвідом.

Це цікаво: Мінігород на балконі: що можна виростити вдома

Який потрібно мати садовий інвентар для початку

На початковому етапі великих вкладень не потрібно. Звичайно, якщо ми зайдемо у спеціалізований магазин, то побачимо, що для кожної «гілки» є свій інструмент. Окремо ножиці для троянд, окремо для обрізання самшиту. Однак для того, щоб почати займатись садівництвом, потрібна гарна лопата, сапа і гострий секатор, а також лійка +відро. Цих інструментів вистачить для того, щоб посадити, виполоти бур’яни й підрізати. А згодом вже коли рука наб’ється і з’явиться азарт, то можна придбати й класний професійний інструмент.

Це цікаво: Тернопільскі діти вирощують мікрозелень на розумному городі

Це стосується й купівлі рослин. Звичайно, є дорогезні рослини, наприклад, магнолії по 20 тисяч гривень. Є самшити 10-річні за ціною в кілька тисяч грн. Однак є купа доступних наших локальних рослин, які чудово зростають саме в нашій місцевості, і з них можна створити чудові композиції. По-друге, зверніть увагу на багаторічники — майже всі вони діляться кореневищем, і зазвичай їх дуже легко розмножити.

Я взагалі перші свої рослини купувала або брала на Ірпінському ринку рослин. Там люди часто привозять те, що у них переросло. Або міняються рослинами. Я багато рослин придбала у місцевих бабусь. В цьому є великий плюс: такі рослини вже добре адаптовані до наших умов. Адже все привезене з іншого клімату та ґрунту більш ймовірно, що хворітиме, розвиватиметься гірше. Тому просіть у сусідів, міняйтеся, заходьте на місцеві ярмарки.

Я вважаю, що садівництво доступне кожному, хто має власний шматочок землі. А навіть якщо не має земельки, то і на підвіконні люди створюють і сади, і пряні трави висаджують, навіть полуницю на балконі бачила.

Це цікаво: Школяр-бізнесмен: хлопчик із Києва вирощує зелень і продає її через телеграм

Про свої «перемоги» в садівництві

Вирощений у власному саду інжир

З того, що примхливе та мною «приручене» — це інжир. Виріс і навіть дав плоди. В нашому кліматі його дуже складно виростити, тому що він завжди підмерзає та й взагалі в нас не росте.

Плоди інжиру в саду Антоніни

Ще один момент гордості пригадується з ранніх часів, коли я тільки почала город розробляти, а мені моя подруга з Франції передала цілий набір насіння салатів різного кольору. Вони були всі різного відтінку зеленого, бордові, з чудернацьким двокольоровим листям. Я придумала кольорову клумбу з гарним поєднанням цих кольорів. І салати ці на диво дуже класно зійшли. Я була неймовірно горда. Всіх водила до цієї ділянки городу, показувала, яка яскрава гарна та креативна у мене зійшла салатна грядка. Я навіть дуже довго ці салати не різала, тому що мені було шкода їх вирізати і їсти, поки вони не «постріляли». (сміється)

осінні барви хризантем в саду Антоніни

Корисно знати: Прості поради з посадки та вирощування полуниці

Про «закордонні» рослини на українській землі

Якщо вам хочеться привезти цікавеньку рослину з-за кордону додому, то насамперед врахуйте чи підходить до нашої кліматичної зони ця рослина. Наприклад, та ж французька лаванда, яка так красиво квітне десь у Франції, і її везуть до нас у горщиках, в нас вимерзає, не зимує. Її треба завжди заносити у приміщення. У моєї подруги пів клумби французької лаванди вимерло, бо ця рослина не адаптована до наших умов.

Так само звертайте увагу на пакування з насінням. Не сприймайте буквально вказаний місяць висадки, адже в березні в Іспанії вже може бути 20 градусів, а у нас в березні ще мінус 5 може бути, і на ґрунті ще заморозки. Потрібно орієнтуватися, власне, на свою погоду і на клімат.

Вас здивує: Фіолетова картопля — як садити, особливості вирощування

Про свої улюблені рослини

У мене, як правило, є сезонні фаворити. Я можу захопитися, наприклад, піоном. Оп! — я хочу і білий, і рожевий… Потім, наприклад: о, гортензія. І з’явилось багато у нас гортензій цих волотистих, великими суцвіттями різних кольорів. Якось лаванда декілька сезонів була моєю фавориткою. Я її й розмножувала, і живцювала, і пробувала сіяти, ставила різні експерименти. Мене захоплює та рослина, якій я приділяю більше уваги, більше експериментів. Потім вже ніби розібралася з цією — переходимо до іншої (сміється).

Про зруйнований росіянами сад та відновлення

Більше 2-х тижнів у нашому будинку жили російські окупанти. Вони загнали на присадибну ділянку танки, автівки. Все, що стояло на шляху важкої техніки, звісно, зруйновано. Паркан, дерева, кущі та інші рослини. Пошкоджено та понівечено наш будинок, а батьківський будинок, який стоїть поруч, взагалі повністю зруйнований — нічого не залишилось, крім фундаменту, все вигоріло. Температура горіння була така, що навкруги все було знищено. Стояли туї вряд — всі чорні. В радіусі 10-и метрів майже не було нічого зеленого, оплавилися навіть залізні ворота, які були на в’їзді.

SHUBA рекомендує: В Україні вирощують ексклюзивний виноград «Слава Україні»

Присадибна ділянка до повномасштабного вторгнення

Як відновлювали сад

Повністю зчесані танками дерева викопали й посадили на їхнє місце нові саджанці. Багато дерев були простріляні, адже були активні бойові дії. Спочатку і не видно були, що кулі прошили, як решето, стовбури. Уже влітку під час бурі ці дерева просто почали падати. Сосни, ялинка…

Окупанти залишили по собі руїни

Також дуже постраждало трав’яне покриття. Довелося знімати ділянки газону, де він повністю був знищений, підсівати новий газон. Завозили новий ґрунт, тому що верхній шар постраждав від пожежі. Тут доречно буде нагадати про заборону спалювати траву.

Спалювання трави/стерні — це великий удар по екосистемі, тому що в цій траві живуть і мурахи, і дощові черв’яки, й інші мікроорганізми. Це мікробіом, який становить 15-20 сантиметрів верхнього родючого шару. Якщо спалити цю траву, то декілька років потрібно, щоб цей мікробіом відновився. Це злочин стосовно землі.

Мені важливо надихнути знову наш простір своєю енергією, очистити. У мене є знайомі, які навіть не повернулися до своїх будинків, де розміщувалися росіяни, бо після окупантів друзі вже не змогли зайти до сплюндрованих осель. Але мені настільки дороге все те, що я створила тут — садок, мій будинок. Я вважаю, що це буде їхня перемога, якщо я залишу свої напрацювання. Я вирішила, що буду боротися, відновлювати й далі жити у своєму будинку. У мене (й у кожного з нас) і так вже багато чого відібрали.

Позаминулої весни кругом була чорна земля з воронками від снарядів. А в цьому році навесні на тому місці, де колись були гортензії крупнолистові, проросли невеличкі паростки, і вже до середини літа був кущик — коренева система все-таки збереглася. Згоріла надземна частина повністю, а коренева пережила той один страшний «сезон».

Природа сильніша, добріша, мудріша, ніж все, що відбувається навколо. Земля відновлюється, головне — очистити її від тієї нечисті, яка прийшла на нашу землю, а вона сама себе вже згодом відновить, очистить і знову буде квітнути.

Підпишися на нас
в Google News