Як я навчилася їсти устриці
Устриці. Їх або ненавидять, або обожнюють настільки, що можуть їсти дюжинами й мало не щодня. Гастрожурналістка Маша Сердюк розповідає про свій перший досвід з устрицями (спойлер: від любові до ненависті лише один крок! І навпаки), а також про те, чому дуже важливо їсти їх у правильному місці, у правильній подачі та з правильними людьми.
Перший досвід з устрицями у мене був, чесно кажучи, сумний. Я була в Тель-Авіві, надворі був січень. А взимку в Ізраїлі прохолодно, вітряно і дощить. Як ви розумієте, за такої погоди більше нічого не залишалося, крім того, як нескінченно зігрівати себе алкоголем і якоюсь калорійною їжею.
І ось одного такого вечора моя подруга, до якої я, власне, приїхала в гості, вирішила пригостити мене устрицями.
— Де, як не в Ізраїлі, куштувати устриці? — казала вона, затягуючи мене до якогось рибного ресторану. — Вони ж тут свіжесенькі, прямо сьогодні із Середземного моря виловлені, розумієш?
Я розуміла. І була готова до будь-яких кулінарних експериментів.
ДІЗНАЙТЕСЯ: Які бувають устриці
Аж раптом подругу понесло.
— Тільки май на увазі, що це гидота рідкісна.
— Чого це? — здивовано поворушила бровами я.
Нам якраз принесли дві устриці: жирненькі, схожі на безбарвне желе, що віддавало запахом морських водоростей. На підносі поруч стояли скибки лимона і дрібно рубана синя цибуля у калюжі бальзамічного оцту.
— Ну, вони такі противні на смак, фе! Слизькі такі, наче шмарклі. Загалом, якщо тебе знудить прямо на мене, я зрозумію і взагалі не ображусь!
Самі розумієте, після такої «промоції» куштувати устриці я не мала жодного бажання. Я з огидою відсунула від себе тацю.
— Що ти кривишся? Давай, їж! Просто ковтни і все, — подруга дбайливо вклала мені в руку більш жирненьку устрицю і почала вичавлювати на неї лимонний сік. — Ти маєш їх зʼїсти. Адже ти фуді!
А й справді. Остання репліка видалася мені найвагомішим аргументом. Я прикрила очі й шумно всмоктала устрицю. І… Мене й справді ледве не знудило. Устриця була величезною, і вона просто застрягла у мене в горлі. Добра подруга чомусь забула попередити, що її можна пожувати.
Тоді я запила устрицю двома келихами шампанського, щоб хоч якось проштовхнути її в горлі, і відтоді вирішила, що то не моє.
ЦЕ ЦІКАВО: Улюблені страви монархів усіх часів — від устриць до гамбургерів
А потім я пішла з приятелем в ресторан і за порцією котлети по-київськи розповіла йому цю історію. Приятель похитав головою, поцокав співчутливо язиком і попросив офіціанта принести устриць.
— Я просто ніколи не їв устриць, — пояснив він, дивлячись у мої витріщені очі. — Судячи з твого досвіду, ти теж.
Офіціант саме пояснював, що потрібно полити устрицю лимонним соком, підчепити виделкою і з’їсти вприкуску з цибулею у винному оцті. І не відразу ковтати, а потримати в роті, пожувати трохи, відчувши її смак.
— А у них хіба буває смак, крім морських водоростей? — здивувалася я.
— Звісно, — усміхнувся він. — Усе залежить від регіону, де було вирощено устрицю. І від того, наскільки була солоною морська вода, де вона жила. І від пори року, коли ви її їсте. І від ступеня свіжості устриць. Не кажучи вже про те, що українська устриця та французька «Фін де Клер» — це дві великі різниці.
— Вважай, що ти теж ніколи не їла устриць, — штовхнув мене в бік приятель. — Спробуймо разом? Наче вперше. Нормально спробуємо, без розмов про гидоту, але з лимоном і цибулею з оцтом.
Спробували ми і…
Зрозуміла я цих усіх людей, які божеволіють від устриць. Тому що в устрицях, як і в будь-якій іншій їжі, головне — це подача. І твій настрій. І соуси. Тому що з лимоном — це, звичайно, добре, а з гостреньким табаско чи з кисло-солодким гранатовим соусом — взагалі чудово.
ПРИГОТУЙТЕ: Класичний соус міньйонет до устриць
Як їсти устриці
Традиційно купується дюжина устриць — 12 штук. Більше купувати не радять, оскільки шлунок може збунтуватися через таку незвичну їжу. Самі ж правила вживання устриць досить прості.
- Устрицю відокремлюють від мушлі спеціальною виделкою з трьома зубчиками.
- М’ясо устриці поливається лимоном або соусом.
- Після цього мушлю підносять до губ як тарілочку. Вміст висмоктують, саму устрицю ковтають, майже не пережовуючи (хіба що трошки).
- Вміст, що залишився в раковині, випивають.
Варто зазначити, що свіжа устриця відреагує на лимонний сік. Вона від нього починає трохи морщитись. І це буде ще один тест на свіжість.
Смачні рецепти з устрицями
Смачного!