Як генетика впливає на вагу

Навколо схуднення є чимало науково доведених фактів. Існують і міфи, які для нас спростовують експерти. Ми розповідали, чи справді грейпфрут спалює жир та про зайві обмеження, коли ми худнемо.

Мабуть, одна з найпоширеніших теорій наступна: як би ми не старалися, а вага не йде, бо «така в нас генетика».

Нутриціолог Віктор Мандзяк ретельно вивчив це питання та дійшов наступних висновків.

Дослідження про генетику та зайву вагу

12 пар монозиготних близнюків (ідентична генетика) 6 днів на тиждень переїдали на 1000 ккал впродовж 100 днів. За цей період вони переїли на 84 тисячі кілокалорій (для розуміння — це 168 кг яблук).

Звісно, люди набрали зайві кілограми, у середньому 8,1 кг. Та цікаво інше — була дуже значна міжсуб’єктна варіабельність: від 4,3 кг до 13,3 кг. Не менш цікавим є те, що результати між близнюками були дуже схожими. Тож це генетика.

Як це працює?

З еволюційного погляду людині вигідно при переїданні накопичувати жир в організмі — енергію, яку можна використати в голодні дні.

З іншого боку, це не так уже й вигідно, адже жир — це кілограми, які треба із собою носити. Тому матінка еволюція створила нас різними: в одних у відповідь на переїдання підвищується метаболізм, щоб спалити зайві калорії, організм інших усі зайві калорії запасає на майбутнє.

У дослідженні, про яке йдеться вище, у того, хто набрав 4,3 кг, фенотип марнотратний, а той, хто набрав 13,3 кг, має заощадливий фенотип.

Що ще впливає на масу тіла?

Не всі калорії, які ми споживаємо, засвоюються. У середньому 5% калорій втрачається з калом. Але є міжсуб‘єктна варіабельність: одні втрачають 2%, а інші — аж 20% калорій. Звісно, це все впливатиме на вагу.

Генетику не вибирають, а от що їсти та скільки — свідомий вибір кожного.

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал.