Як навчитися не переїдати — простий лайфхак

Коли ми стаємо на шлях до міцного здоров’я та гарного тіла, то намагаємося скоротити вживання шкідливих продуктів і переходимо на раціон, багатий білковою їжею. Це, як стверджують експерти, допомагає худнути.

Та найскладніше в цій справі перемкнути мозок і припинити постійно щось жувати.

За словами Віктора Мандзяка, смачна їжа — емоції та неймовірне задоволення. Тож чому переїдати — це шкідливо та як з цим легко боротися — далі.

Їжа=задоволення

Їжа дарує задоволення, це беззаперечно. Їжу можна об‘єктивно заміряти калоріями, а задоволення виміряти неможливо. Але припустімо, що одна кілокалорія еквівалентна одній одиниці задоволення.

Відповідно, 100 тисяч кілокалорій, спожитих за добу, дадуть в п’ять разів більше радості, ніж 2 тисячі. А 10 прийомів їжі дадуть в 3,33 рази більше радості, ніж 3 прийоми.

Припустимо, що кожна година без їжі подвоює кількість задоволення, яке буде отримано від наступного прийому їжі.

Отже, що довше ми утримуємося від їжі, то більше радості від трапези.

Голод — найкраща приправа до їжі.

Можна сміливо припустити, що людина, яка постійно щось жує, отримує не більше одиниць задоволення, ніж індивід, який сідає до столу голодним. Задоволення — не більше, зате набагато більше зайвих калорій. Як це пояснюється?

Зазвичай людина харчується хаотично:

1. Проходячи повз холодильник, вона рефлекторно лізе всередину, бере щось смачненьке та з’їдає.

2. Має звичку жувати щось перед ноутбуком чи телевізором.

3. Поп-корн в кінотеатрі — класика жанру.

4. Миска із солодощами на столі в офісі — звична картина.

5. Коли нудно — ми їмо.

6. Коли тривожно — шоколад як антистрес.

7. Зустрівся з друзями — їж.

8. Мама готувала, старалася — їж (для дітей).

9. Ложку за маму, ложку за Мурчика тощо (для дітей).

10. Поїж, бо бабай насниться (для дітей).

І де тут місце для голоду? Коли людина їсть у відповідь на фізіологічну потребу в калоріях? Чому ми їмо при повному шлунку?

От і виходить, що харчуючись хаотично на 3500 ккал, можна отримати менше задоволення, ніж на 2000 ккал, покладаючись на голод. А зайва вага з усіма медичними наслідками йде бонусом.

Наш мозок не тільки прагне дешевих емоцій, він ще й економний і лінивий. Він, щоб зайве не напружуватись, працює за алгоритмами.

Більшість того, чим наповнене наше життя, — стереотипні речі: ми щось колись спробували, нам сподобалося, і ми повторюємо це день у день.

Усі ці постійні та безперервні жування їжі — це звичка, ми так себе навчили. Але як навчились, так можна і розучитись.

Щоб зайвий раз не обдумувати доцільність тих чи інших рішень, мозок керується правилами.

Одні правила ми беремо з культури, інші — придумуємо самі. Правило на те й правило, щоб його дотримуватись без вагань і сумніву.

Отже, треба їсти виключно тоді, коли ви зголодніли.

Із часом це правило зміцниться: їсти, покладаючись на голод, стане міцним правилом-звичкою.

Задоволення від їжі, яке ми отримуємо, зголоднівши, і здорове тіло як результат відсутності переїдання, зміцнюватимуть вас підтримувати це правило.