Екологічна й гастрономічна катастрофа: що чекає на Україну після руйнування Каховської ГЕС

В «Укргідроенерго» повідомили, що Каховську ГЕС повністю зруйновано, відновити її неможливо. На будівництво нової греблі може піти до 3 років. Наповнення водосховища знову до колишнього рівня також відбуватиметься поетапно тривалий час. Агропортал «Куркуль» коротко описав, якими будуть наслідки цього терористичного акту росіян для Півдня України, зокрема, й для аграрного виробництва.

Сільгоспугіддя

До війни Херсонщина мала найбільшу кількість орних земель в Україні — до 2 млн га. Частина цих площ зараз під окупацією, деокуповані території лишаються замінованими, а ще частина буде затопленою. Прорив дамби зробить неможливим обробіток зрошуваних територій. І не лише на Херсонщині, а й на Криворіжжі, адже Південне водосховище біля Кривого Рогу також наповнювалося з Дніпра через один з каналів.

Під загрозою затоплення опинилися до 80 населених пунктів. Ефект скорочення оброблюваних площ та зниження урожайності скоріше за все буде тривалим.

Ґрунти

Відбудеться заболочення осушених земель нижньої течії Дніпра, деградація ґрунтів внаслідок змивання припливною хвилею, замулення, вітрової ерозії з часом. На частині земель можливе опустелювання, руйнування рослинного покриву. Також внаслідок затоплення загине частина деревної рослинності, що стримувала явища ерозії берегів та поширення ярів і балок.

Садівництво

Нова Каховка, побережжя Дніпра у нижній частині та в зрошуваних регіонах — центр виробництва великої кількості садової продукції. Тут вирощувалися сади, ягідники та виноградники на зрошенні. Внаслідок затоплення та руйнування системи зрошення у найближчі роки площі багаторічних насаджень суттєво скоротяться, виробництво фруктів та ягід відповідно теж знизиться на тривалий період.

Овочівництво

Наслідки будуть аналогічними тим, що і для садівництва, хоча перспектива відновлення потужностей краща, адже для овочів не потрібен кількарічний період очікування першого врожаю та виходу насаджень на повну врожайність. Але значним стримувальним фактором буде відсутність зрошення та руйнування капітальних споруд: сховищ, складів, тепличних господарств. 

Водні ресурси

Внаслідок розкладання риби, змивання великої кількості добрив з полів, пестицидів, сміттєзвалищ у затоплених населених пунктах, виробництв і заводів, виникне отруєння води. Води Дніпра у нижній течії, а також частині Південного Бугу та Інгульця стануть непридатними для пиття та використання в сільському господарстві.

Внаслідок руйнування водосховища, виходу з ладу насосних станцій, дамб, каналів та інших гідротехнічних споруд, зупиниться постачання води у системи зрошення полів Херсонської і Запорізької обл. Станом на 2019 р. на Херсонщині під зрошенням було 426,8 тис. га, з яких фактично полив пройшов на 323,1 тис. га. На Запоріжжі 240,7 тис. га під зрошенням, з яких 45 тис. га фактично було полито. Також Каховське наповнювало водою Південне водосховище, з якого живилась зрошувальна система Дніпропетровської обл. В області використовується 2,9 млн куб. м води для зрошення сільгоспділянок.

Рибне господарство

Катастрофа спричинить загибель великої кількості риби, отруєння води продуктами її розкладання, руйнування інфраструктури рибгоспів, дамб ставків. До Дніпра потраплять види, що були у промисловому розведенні. Внаслідок негативних соціальних ефектів та змін режиму роботи контрольних органів виникне проблема браконьєрства та розкрадання природних ресурсів.

Клімат

Зміна кліматичного режиму регіону внаслідок зміни дзеркала випаровування, температурного балансу земель біля Дніпра, появи великих площ колишнього дна водойми, не покритого рослинністю.

Новоутворені пустелі швидко прогріватимуться сонцем, виникатимуть суховії, різкі зміни тиску, пилові бурі та інші погодні катаклізми. Відсутність зрошення та високі кліматичні ризики змусять частину виробників відмовитись від обробітку земель, внаслідок чого виникатиме ризик опустелювання частини угідь.

Людський ресурс

Через катастрофу та тривалі негативні наслідки від неї, люди будуть змушені евакуюватись, що призведе до втрати людського ресурсу в регіоні. Серед вимушених переселенців можуть бути ті, хто раніше працював у агросфері або суміжних галузях.

Логістика

Судноплавство по Дніпру стане неможливим на найближчі роки, зруйновано і затоплено дороги в нижній течії Дніпра, мости, причали, захисні дамби. На тривалий час виведено з дії порти в Нікополі, Кам’янці-Дніпровській та Енергодарі. Буде розмито і зруйновано залізничні колії, що сполучали Запоріжжя і Дніпро з Кримом, Кривим Рогом та Донбасом.

Також зруйновано чи пошкоджено елеваторні потужності, розміщені на берегах Дніпра та приток, де зерно збиралося для навантаження на баржі.

Зміна флори й фауни регіону

Великі відкриті простори дна водосховища будуть освоюватися рослинністю, в першу чергу найбільш інвазивними та агресивними видами. Виникнуть осередки забур’янення та поширення таких видів, як амброзія, гірчак, борщівник та інші.

На цих землях можливі сплески розвитку шкідників та хвороб, які поширюватимуться на навколишні угіддя. Також відбудеться поширення в природних умовах видів риб, нехарактерних для регіону, внаслідок затоплення чи руйнування промислових ставків.

Як допомогти Херсону

Якщо ви маєте бажання допомогти мешканцям Херсону, SHUBA радить донатити перевіреним людям і благодійним фондам. Ось список кількох організацій, яким ми довіряємо:

• Благодійний фонд Rescue Now допомагає з евакуацією та доставкою гуманітарної допомоги.
• Ukrainian FireFighters Foundation збирає кошти на мотопомпи для відкачування брудної води.
  
• Громадська організація Fight For Right допомагає людям з інвалідністю, а також рятує тваринок.
  
• UAnimals збирає донати на евакуацію та допомогу тваринам, команда підтримує звʼязок із притулками та реабілітаційними центрами.
  
• ГО Help animals із Херсону шукає людей на машинах, які допомогли б евакуювати цивільних і тварин.
  
• За цим посиланням можна знайти ще кілька корисних контактів від мешканки Херсону.

Нагадаємо, що Херсонщина — це Україна! І цей край славиться не лише кавунами.