Верещака

Що таке верещака

Верещака готується зі свинини, яку ріжуть кубиками, обсмажують, а потім тушкують із цибулею в буряковому квасі, рідше — овочевому чи грибному бульйоні, який від тривалого тушкування загущується в насичений соус.

Страва української національної кухні, верещака була дещо призабутою у другій половині XX століття. У 2020-х, з пробудженням надзвичайного інтересу до власної кулінарної спадщини, українські кухарі почали популяризувати сучасні осмислення цієї страви.

Історія верещаки

За деякими даними, верещака виникла в часи Великого Князівства Литовського. Страву готували на територіях сучасної України, Польщі та Білорусі, первісно — з домашніх ковбас. Страва вважалася святковою та подавалася спершу в родинах аристократії, пізніше — дрібної шляхти.

У польській і білоруській традиціях верещака — страва зі смаженого м’ясного асорті з густим м’ясним соусом, нерідко на основі грибного бульйону з додаванням моркви, кореня петрушки чи пастернаку. 

Як готувати верещаку

Зиновія Клиновецька у книжці «Страви й напитки на Україні» (1913) дає такий рецепт верещаки:

Свіжу свинячу грудину розрубати на шматки, посолити та обсмажити з обох боків на свинячому салі. Перекласти у посуд для тушкування, налити стільки бурякового квасу, щоб було кисленьке, розбавивши, якщо потрібно, його водою, додати 5 зерен духмяного та 5 зерен звичайного перцю і дрібно порізану цибулину. Тушкувати до напівготовності, після чого додати 4 ложки тертого хліба, розмішати, і тушкувати до готовності.

Верещаку можна затирати не тільки хлібною крихтою, але й борошном. М’ясо можна використовувати як з грудини, так і з підчеревини, поребрини. У минулому верещаку також часто готували з домашньої ковбаси. У деяких рецептах до верещаки додають чорнослив. 

При подачі верещаку посипають подрібненою петрушкою чи іншою зеленню.