Роздільне харчування — панацея чи абсурд
Концепція роздільного харчування передбачає чимало пунктів. Один з них: білки та вуглеводи окремо. З'ясуймо, чи впливає на фігуру картопляне пюре разом з котлетою.
Кожен з нас бодай один раз випробовував на собі різні види харчування. Хтось вдається до монодієти, коли в раціоні лише один продукт, інші віддають перевагу інтервальному, коли прийом їжі відбувається в певні години.
Є ще один вид — роздільне харчування. Віктор Мандзяк, ознайомившись зі свіжими дослідженнями, просто пояснює, як це все працює та чи працює взагалі.
До чого нібито призводить вживання «несумісних» продуктів:
- бродіння в ШКТ;
- гниття їжі;
- підвищення газоутворювання;
- інтоксикації організму;
- метаболічних порушень.
Але не спішіть забирати в дитини з рота пиріжок з м’ясом. Система «роздільного харчування» дуже схожа на «харчування за групами крові». І перша, і друга абсурдні з погляду фізіології травлення.
Чому роздільне харчування не працює?
1. Більшість продуктів містять в собі і білки, і вуглеводи. Наприклад, хліб, рис, гречка, горіхи, сир, молоко — білково-вуглеводні продукти.
2. У дванадцятипалу кишку одночасно «виливається» і жовч, і ферменти підшлункової залози для того, щоб ОДНОЧАСНО розщепити білки, жири і вуглеводи до мономерів.
3. Незалежно від їжі, підшлункова залоза виробляє та відправляє в кишківник ОДНОЧАСНО й ензими, що розщеплюють і білки, і ферменти, які впливають на вуглеводи.
4. Люди споконвічно вживали змішану їжу, змішувати різні продукти — наша харчова традиція. Організм мусить бути адаптований до цього.
Наш шлунково-кишковий тракт — конвеєр завдовжки 6-7 метрів. Це ідеальний механізм, створений природою, механізм, який вдосконалювався і слугував мільйони років нашим філогенетичним пращурам, як тепер слугує нам.
Він перетравлював їжу ще задовго до того, як сучасна людина назвала певну сполуку білком, а іншу — вуглеводом. Він завжди знав, як і де розщепити білок до амінокислот, а вуглеводи — до глюкози чи інших моносахаридів. Наш організм мудріший за нас, тож інколи йому варто більше довіряти, ніж різним «гуру» нутрицевтики.
Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал.