Традиції хліба Одещини визнані нематеріальною спадщиною

Зовсім нещодавно такої честі удостоїлася Вінниччина з її унікальними хлібними традиціями. Тепер — хліб із села Криничне, Болградського району Одеської області. Цю місцевість уже століттями населяють етнічні болгари.

Як повідомляє Міністерство культури та інформполітки, тепер їхня традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія є нематеріальною культурною спадщиною України. День Святого Георгія відзначається 6 травня та 23 листопада.

Традиційно випіканням хліба займалася найстарша жінка в родині. Замішувалося тісто в маленькій кімнаті з піччю у дерев’яній діжці.

З готового тіста пекли пʼять хлібів: Боговиця (на честь Бога і Богородиці), Рангель (на честь Св. Архангела Михаїла), Коровай (на честь Св. Георгія) і дві Ушчарьки (символ свята).

Боговиця — округлий хліб, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, які символізують сонце і весняне пробудження природи.

Ушчарька — круглий хліб з розташованим по колу незамкненим джгутом (відкритий загін для овець), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух).

Коровай — високий святковий хліб. Кожна господиня прикрашала його по-своєму.

Рангель — фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів, обовʼязково з наскрізним отвором посередині. В отвір ставили чашу з вином. Люди відривали трохи хліба, мачали у вино, а потім їли.

Коли хліб був готовий, господиня виносила його на вулицю, де стояли святкові столи. Ще серед святкових частувань були курбан, страва з молодого ягняти, зелень, вино.

Дізнайтеся про особливе закарпатське печиво гайоші, яке готували пастухам та для далекої дороги.