- Рейтинг
- 5
- Коментарі
- 1
- Час приготування
- 25 хв
- Складність приготування
- Легкий
Оладки з яблуками й корицею від Клопотенка
- Автор
-
Пивний сомельє і сертифікована суддя Лана Світанкова, пояснює, що означають загадкові абревіатури на пляшках та банках з пивом, як не заплутатися в них та обрати саме той напій, який вам потрібен.
Людині, яка вперше усвідомлено бере в руки пляшку пива, наважується нарешті відвідати спеціалізований пивний заклад чи, Боже збав, фестиваль, нині доведеться непереливки. Абревіатури, страшні слова і цифри, і чорт ногу зломить зрозуміти, що чекати від того пива. Насправді все просто. Майже.
Скрочено ай-бі-ю — це «міжнародні одиниці гіркоти». Якщо просто, ця цифра, яка покликана більш-менш дати зрозуміти, наскільки гірким буде ваше пиво. Що вища вона, то більш гіркий (потужно охмелений) вміст вашого келиху.
Якщо потрібне детальніше пояснення, насправді ж ця цифра переважно формульно-розрахункова (ні, її звісно можна виміряти лабораторно, але дуже мало хто так робить) і не бере до уваги інших характеристик пива.
Розраховується виходячи з показників сорту хмелю і того, коли хміль додали в сусло під час кипіння. Що довше кипить хміль, то більше гірких речовин лишиться в пиві. Але при цьому що солодше пиво, то більше його солодкавість буде «гасити» гіркоту, і навпаки. Темний палений солод посилюватиме гіркоту, і так далі.
Тому два пива з абсолютно однаковим показником у, скажімо, 50 IBU, можуть здаватися по-різному гіркими.
Просто: об’ємний алкоголь, міцність пива. Що вищий відсоток, то пиво міцніше. Либонь, найзрозуміліший показник.
Складніше: цифра повідомляє, скільки мілілітрів чистого спирту містять 100 мл рідини при температурі 20°C.
Проте відчуття алкогольності кожного пива залежать від майстерності пивовара, й інколи ви й 12% не помітите, тому пильнуйте.
Інколи на іноземних зразках трапляється показник ABW — ваговий відсоток алкоголю. Ця цифра буде меншою (наприклад, 3,2% ABW це приблизно 4% ABV), на що теж треба звертати увагу, якщо вас хвилює алкогольність напою.
Ну і ще варто додати, що алкоголь теж часто вираховують по формулі, тому наскільки відповідає дійсності вказана цифра, то таємниця, прихована сумлінням і статком пивовара.
Просто: OG, або «гревіті» — це початкова щільність пива. Переважно, що більша ця цифра, то більш насиченим і алкогольним буде напій.
Складніше: якщо у пива була висока початкова щільність (якщо простіше — якщо в суслі було багато розщеплених цукрів, які дріжджі можуть радісно поїдати на своєму життєвому шляху і робити пиву бульбашки й алкоголь), це не означає, що пиво буде дуже алкогольним. Воно може бути помірно алкогольним і солодким, бо дріжджі могли спожити частину розщеплених цукрів, а частину лишити.
Мало хто пише кінцеву щільність пива (рівень цукрів, які лишилися незбродженими). Тому, якщо ви бачите високу початкову щільність і не дуже високий алкогольний вміст — пиво буде солодким.
Якщо ці два показники досить високі, тоді більше шансів, що пиво буде більш сухим, але за умови, що в нього не додавали інших цукрів. І це далеко не всі варіанти розвитку подій.
Якщо у пива помірна початкова щільність (скажімо, 10-12%), швидше за все воно буде легким, не дуже алкогольним, і питним (якщо не водянистим).
Ще більше все ускладнюється тим, що британці й американці, швидше за все напишуть вам початкову щільність в одиницях щільності формату 1.048, а решта — у 12 градусах Плато, Брікс чи Болінга (на щастя, вони однакові). Полегшує ситуацію існування величезної кількості калькуляторів-конверторів або табличок відповідності в інтернеті.
Ці цифри є основними характеристиками/показниками кожного пива. Далі більш екзотичні випадки.
На наших пляшках/пивах бі-ей трапляється поки що дуже рідко (але це ненадовго), в імпорті частіше. Якщо просто, це скорочення від «витримано у бочці».
Якщо це щось міцне від 9% градусів і вище, високі шанси на пиво, збагачене нотами деревини, ванілі, кокосів, і всілякими додатковими ароматами й смаками, що нагадують той напій, який витримувався у бочці до пива, з доторком м’якого зігріваючого алкоголю.
Якщо це щось легеньке, висока ймовірність, що пиво належатиме до категорії кислого (в хорошому сенсі), нагадуватиме сидри, сухі вина, а крім того може мати ароматику хліва (див. нижче Brett).
Складніше: кожна бочка індивідуальна і зазвичай непередбачувана, і чого саме очікувати від бочкового пива, не знає ніхто. Навіть якщо базове, яке залили на витримку, було простеньким, кінцевий результат може вражати уяву, або навпаки.
Просто: скорочення від Brettanomyces — «бретаноміцети», вид диких дріжджів. Пиво, зброджене за участі бретаноміцетів, швидше за все, буде кислим, матиме абсолютно нетиповий смак і аромат. Куштуйте на свій ризик, але майте на увазі, що вам може сподобатися, і ваше життя ніколи не буде таким, як раніше.
Складніше: не все пиво з бретами буде кислим, оскільки зазвичай ці дріжджі працюють в парі з молочнокислими бактеріями і педіококами, які й відповідають за кислий смак і аромат пива.
Брети працюють значно повільніше — не чекайте від пива, яке витримували менш як 4 місяці, яскравих проявів життєдіяльності цього виду мікроорганізмів, головний профіль яких пріле сіно, хлів, коняча попона.
Звучить і справді дуже страшно, а в самому пиві все не так трагічно. Тому якщо ви бачите в складі брети, але лакто чи педіококів немає, швидше за все, ваше пиво лише матиме леткий аромат ферми й сінокосу, але не кривитиме ваше личко у курячу дупку своєю кислотою.
Я свідомо відклала стилі наостанок. Їх багато. Їх достобіса багато. Але якщо максимально просто описувати (буде кострубато, попереджаю) те, що ви маєте найбільше шансів зустріти, то хай будуть ось ці:
АРА, ІРА, Double IPA — охмелене гірке пиво, що далі, тим гіркіше. (Вони ж American Pale Ale — американський світлий ель, India Pale Ale — індійський світлий ель).
Porter — темне, не дуже міцне пиво, має шоколадно-кавово-карамельний смак і аромат. Набуває популярності його кузен — Baltic Porter, який міцніший і солодший.
Stout — родич портера, але більш кавово-палений. Має цілу групу підвидів, у яких міць, солодкість і паленість дуже стрибають. Milk Stout буде солодким.
Golden Ale — поширений на теренах неньки стиль, солодкий, досить щільний. Окремий вид, не схожий на типовий Belgian golden ale.
Belgian — майже всі бельгійські стилі, які ви зустрінете, будуть мати ухил в спеції, або карамель, або алкоголь. Найбільш поширений бельгійський стиль у нас — wit — пшеничне пиво з коріандром і цедрою, яке повністю називається Witbier (він же — Blanche).
American — все, що американське, знову тяжітиме до підвищеного охмелення.
Sour — все, що позначене «кислим», матиме той чи інший ступінь кислоти, від ледь помітної, до зубодробильно-оцтової. До цієї групи належить пиво спонтанного або змішаного бродіння, а також технологічно простіші Gose i Berliner Weisse.
А взагалі для стилів є інтернет. Це не сарказм, а пряма вказівка до дії. Читайте, експериментуйте самостійно, але помірковано. Отримуйте задоволення від відкриттів.
Пройдіть наш тест і дізнайтеся, чи вмієте ви економити, зокрема, й під час купівлі пива:
Стань автором
У світі безмежних можливостей, ми віримо, що ваші рецепти — це справжні скарби, якими варто поділитися з іншими.
Було цікаво? Коментуйте