Чи можна пити солодке пиво та на кого воно розраховане

А поговорімо про солодке. Власне, солодке пиво.

Не кваптеся пропонувати супергірке пиво чоловіку, який не знає, що б його замовити, і розгублено розглядає дошку в черговому мультитапі. Так само як не повідомляйте відвідувачці, що ось тут вам фруктовенького і солодкого завезли — звісно, якщо ви не знайомі особисто і знаєте конкретні смаки.

Існує маленький, огидний, приховуваний секрет: ваш мозок хоче солодкого. Будь-який мозок, будь-якого тіла, бо цьому його навчила еволюція.

Є непогане дослідження, я вам його коротко перекажу. Мозок хоче солодкого, бо солодке — це енергія. І коли наші пращури були вимушені шукати постійних джерел їжі (завалити мамонта чи загнати антилопу не така вже й проста справа), а всякі плоди, на відміну від сьогоднішніх супермаркетів, бували лише в сезон, аромати солодких стиглих фруктів одразу вмикали лампочку «Солодке. Смачно. Енергія. Хотіти» (можна пісню з Онукою записати).

Читайте: Як приборкати потяг до солодкого: лікар пояснив, як виникає «солодкий» голод

Солоне мозку теж подобається, бо солі й мінерали є неодмінною частиною організму, тому в певних кількостях і періодично солоного теж кортить.

І от тепер нерадісна звістка. Вибачте, хопхеди, звиняйте, любителі кислячків, але ви з точки зору еволюції — аномалія.

Бо вона он скільки тисячоліть витратила на те, щоб навчити нас, що гірке — це отрута, токсини й небезпека, а кисле — швидше за все зіпсований продукт, і всього цього треба уникати.

А нас вчиш-вчиш, книжки купуєш, й одні двійки. Не просто так же еволюція дала нам мінімум 25 генів, які дозволяють розпізнають різні види гіркоти. Народжуємося ми з відразою до гіркого (ну, хто любив брюссельську капусту в дитинстві? Чи ще яку трав’яну «гидоту»?).

Але деякі бунтарі виростають і, назло еволюції, на радість собі, «жмакають» рецептори чінуком (хміль Chinook, який використовують для гіркого на смак пива American Pale Ale та IPA — РЕД.) і рештою дарів щедрої природи й селекції. Я вже мовчу про цілу націю, там згори європейської географії, яка упивається, прости Господи, кислим пивом. Ну ок, не цілу націю, а її шматочок.

І поки солодке пиво вважатиметься «пивом для дівчаток», люди не зможуть нормально насолоджуватися тим, що люблять, а це недобре.

Невигадана історія з конференції: один з постійних відвідувачів закладу на місці постійно п’є найзліші ІРА й стаути, а із собою бере пляшечку солодкого вишневого пива: «Це для дружини». І так триває, поки одного разу він не йде першим, а його компанія повідомляє бармену, що дружини в нього немає. Бо солодке люблять, навіть якщо приховують. Не кажучи уже про підсвідоме бажання накопичення енергії.

Я вже мовчу про те, що солодке робить з нашим мозком в сенсі задоволення. Сучасна людина в постійному стресі — дайте шоколадку і запити солодким пивом. І не злипнеться.

Отож, не треба соромитися. Це все мозок. Я навіть за розвішування у закладах постерів з написом: «Це мій мозок хоче солодкого, не я». Хочете солодкого пива? Пийте. Хочете фруктового пива? Пийте. Але не називайте його дівчачим.

Бармени, не робіть ніколи припущень щодо смакових уподобань, заснованих на віці, статі, чому завгодно. Просто спитайте.

Офіціанти, якщо ви не знаєте, хто конкретно замовив яке пиво, просто спитайте, не ставте імперець хлопчику, а хейз дівчинці, усе може бути навпаки.

Насолоджуйтеся прекрасним напоєм, ким би ви не були. Бо пиво для всіх. Якими б аномаліями для еволюції ми не були.