Чи варто боятися ГМО? Відповідь нутриціолога

Але чи насправді ГМО — це страшно та не корисно? Відповідає нутриціолог та тренер Віктор Мандзяк.

Кожна тварина прагне адаптуватись до середовища, в яке потрапила. І тільки людина знахабныла настільки, що міняє світ довкола себе. Не адаптується до довколишнього середовища, а адаптує його під себе. Наприклад, їжа. Чому наші свині такі мирні і жиpні, зернята пшениці — великі, а яблука — солодкі? Це результат селекції. Народилось в свині 10 поросят, 9 буйних і худих, а одне жирненькe і хоч до рани прикладай. Усіх порізали, а те файне погнали до кнура. Штучний добір. Яблуня вродила три яблука, два кислі, третє як мед. Кислими годуємо свиней, солодкими — дітей, а насіння солодкого яблука пхаємо в землю, в очікуванні яблуні з яблуками як мед. Людина вже давно навчилась покращувати свою їжу.

А зараз ми вийшли на новий рівень — навчились міняти їжу на генетичному рівні: збільшувати в ній кількість вітамінів та мінералів, позбавляти їх алергенів, робити стійкішими до вірусів, гербіцидів, посухи чи шкідників. Генно модифіковані рослини швидше ростуть, у них нижча вартість виробництва і довший термін зберігання. І, хай вас це не дивує, вони смачніші [1]. Ну класно ж!

Запхати зернятко солодкого яблука в сиру землю — це природньо, не лякає. А от генетично модифіковані організми (ГМО) — звучить страшно і незрозуміло. А людина завжди остерігається того, чого не знає. Людям здається, що ГМО-катропля попаде в їхній організм, залізе в клітини, добереться до ядра і внесе генетичні поправки. Голова облисіє (щоб ви були більше схожі на картоплю... чи на мене), а з рота проросте скупе трав’янисте стебло, рясно вкрите колорадськими жуками. Але воно так не працює. В ШКТ їжа розщеплюється до простих неспецифічних речовин, у такому вигляді потарпляє у внутрішнє середовище організму і використовується ним. Крохмаль картоплі стає глюкозою, а білок — амінокислотами. ДНК картоплі теж розщеплюється в ШКТ ферментами нуклеазами. Ви точно не станете стійкою до колорадського жука бульбою. У генетично модифікованих організмах нема отрути, там ті ж необхідні організму речовини, що й в звичайних продуктах.

«Штучна» їжа відрізняється від натуральної тим, що перед тим, як потрапити на стіл до кінцевого споживача, вона проходить низку досліджень. Так, ми живемо в дуже благополучний час, коли одні сапієнси дбають про здоров’я інших. Не варто думати, що генні інженери щось там пошаманили, фермери результат шаманства посадили і от ви вже їсте сою-вбивцю. ГМО перед тим, як до нас потрапити, проходить скрупульозний хімічний аналіз, його згодовують у великій кількості тваринам. На даний момент не виявлено негативного впливу на здоров’я людини генетично модифікованих продуктів [2]. Більше того, люди споживають генетично модифіковані організми вже декілька десятиліть. Всі живі, здорові.

Населення Землі росте. Всі ці нові роти треба годувати. І давайте не забувати, що ще цілий мільярд голодує прямо зараз. Генна інженерія покращує врожайність, захищає рослини від патогенів і покращує хімічний склад продуктів. Їх можна їсти.

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал.

Література:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3791249/

2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK424534/.