Бодіпозитив у понятті дієтолога: блог експерта

Я чую зараз абсолютно різні висловлювання про це. Думаю, що цілком хорошу ідею «приймати себе» довели до абсурду «пишайся надмірною вагою». ⠀

Я довго шукала себе щодо бодіпозитиву. Для мене зараз це поняття про «жити повноцінне життя у будь-якій вазі, у будь-якому тілі, з будь-якими особливостями зовнішнього вигляду».

• Для мене бодіпозитив — це не грати у фальш на прийомі. Про себе жахаючись параметрам людини, а зовні «грати». ⠀
• Це не шеймити людину, що себе «довів і запустив» / «дітей не буде» / «сама винна». ⠀
• Це прийняття факту різних тіл: з ластовинням, сутулих, з розтягнутою шкірою живота, з горбинкою на носі — без невротичної ідеї обовʼязкової «ідеалізації».
• Це жити в будь-якому тілі, але повноцінне життя, а не чекати, коли прийде та сама вага, той самий зовнішній вигляд і образ.
• Це розуміти, що ідеалізовані фото на обкладинках та у стрічці телефона — це не завжди про реальність, тому порівнювати себе та ненавидіти за інакшість не варто. ⠀
• Це турбота про себе та своє тіло. Тому що з прийняттям себе, свого тіла хочеш дбати про себе, а не робити заради відповідності суспільству.

Але в той же час я проти абсурдизації бодіпозитиву з гаслами: ⠀

• «У мене + 50 кг зайвої ваги і мені чудово». Чому не казати відверто, що це важко, адже це вага ще однієї людини і фізично в такому тілі складно?⠀
• «Їм усе, що бачу, бо можу собі це дозволити». Чому не розмежувати поняття переїдання та легальності продуктів у раціоні? Вони діаметрально протилежні. ⠀

Любов і прийняття себе — це не про неголені пахви напоказ і не про епатажний одяг, а про догляд за собою, турботу про здоровʼя, дотримання режиму дня, гармонійне харчування, наповнення свого життя радістю та сенсом. ⠀

Мій бодіпозитив щодо себе — це прийняття іншого тіла після народження дітей, це мої безконтрольні кучері навколо обличчя, це шрами на тілі після операцій. Мене це засмучує, але не сковує. ⠀

Що про вас та для вас бодіпозитив?

Текст опубліковано за згоди автора. Оригінал.