Жаб’ячі лапки, бринза та дунайка: що куштувати в українському містечку Вилкове

Однією з найцікавіших зупинок під час мандрівки українською Бессарабією стало містечко Вилкове Одеської області.

Марко Черветті поділився своїми враженнями та назвав п’ять страв, які має тут спробувати кожен мандрівник і фуді.

Вилкове — не Венеція

Як людина, яка багато разів була у Венеції, запевняю: Вилкове і Венеція схожі, як… карпачо і холодець! Ну тобто взагалі не схожі. Якщо й шукати паралелі, то мандрівка на човнах у Вилковому радше нагадує подорожі по Міссісіпі. Тільки без крокодилів!

Взагалі, Вилкове — це Вилкове. Таке, як воно є. Чудове, самобутнє, трохи містичне місце з неймовірною атмосферою та дуже смачною їжею.

Отже, які ж страви треба обов’язково скуштувати у Вилковому?

Читайте також: Не лише кавуни. Що треба знати про кухню Херсонщини

Дунайка

Це оселедець, що на весняний період заходить на нерест у Дунай. Перед цим риба «наїдає» жирові запаси. Жир становить 35% від маси дунайки, у легендарного матіаса — лише 15%. Тож цей оселедець надзвичайно ніжний, має солодкуватий смак і просто тане у роті. Чим більшу відстань проходить риба, тим більше жиру втрачає. Саме тому найкраще її ловити саме поряд із «нульовим кілометром».

Зазвичай люди звикли до того, що оселедець має бути соленим або копченим. Але насправді дунайка вартує того, щоб готувати з неї десятки страв. У Вилковому саме так і роблять. І найбільше мене вразила, до речі, саме варена дунайка. Точно найсмачніша варена риба, яку я коли-небудь їв.

Марко Черветті

З березня по травень-червень у Вилковому майже всі розмови про дунайку: сезон. У ці місяці варто приїздити в місто, аби її спробувати. Або шукати в магазинах та ресторанах різних міст у розділі сезонних делікатесів.

Це цікаво: Усе про галицький борщ

Бессарабська юшка

Бессарабську юшку готують на декількох видах риби, а її споживання — це цілий ритуал. Вам винесуть та розставлять на столі таріль з рибою та вареними овочами, чашку із запашним бульйоном та саламур, соус на основі бульйону з часником, сіллю та перцем. Їсти треба так: шматочок риби занурити в гострий саламур, з’їсти, запити гарячим бульйоном, спробувати овочі. Повторювати багато разів, аж допоки не залишаться чисті тарілки.

Тут я спробував досить оригінальний спосіб їсти юшку, і мені сподобалося. Ніжна риба чудово смакує з гострим саламуром. Апетит зростає: і ось приходить черга бульйону та овочів. Дотепно та смачно!.

Марко Черветті

Мед

Влітку на Дунайських плавнях можна відчути неймовірний медовий запах: це дні медозбору. Справді, пасіки тут є в дуже багатьох людей, а плавневий мед має особливий смак.

Мед ми купили дорогою до Вилкового… І в машині я ледь не з’їв дві банки. Найбільше мені сподобався лавандовий мед та мед із прополісом.

Марко Черветті

Тільки звертайте увагу, щоб мед був стиглим. Тоді він смакує якнайкраще! У стиглого меду має бути однорідна структура та глянцевий блиск, він має тягнутися, однак майже не липнути до рук.

Дізнайтеся: Що їли українські козаки

Смажені жаб’ячі лапки

Ще один місцевий спеціалітет — смажені жаби. Дещо незвично, але досвідчені гастромандрівники кажуть, що варто спробувати. В смажених жаб’ячих лапках найбільше вражає саме екзотичність. На смак вони схожі на будь-яке смажене біле м’ясо. Досить смачно, цікаво, хоча б раз для розширення гастрономічних обріїв варто спробувати.

Бессарабська бринза

Бессарабія — регіон, у якому дуже поширене вівчарство. А відтак є давні традиції приготування бринзи. З нею тут готують салати, їдять як самостійну закуску та навіть висушують, змішують з паприкою або мірудією та використовують як приправу.

У Бессарабії ми їли багато бринзи, й усюди вона була напрочуд смачною. Навіть у жінки, яка просто продавала домашні продукти біля дороги, бринза була чудова — правильно та дбайливо приготована.

Марко Черветті

Коли ми доїхали до «Бринзарні», звісно, були вражені різноманіттям. Особливо мені сподобалася саме витримана бринза: вона має різкий, гострий, дуже виразний смак. Цікавий варіант бринзи з паприкою та часником: це фактично окрема страва. І, звісно, куди ж без витриманої у вині бринзи, яка так смакувала з келихом Одеського чорного.

Раніше Марко Черветті й гастроентузіастка Аврора Огородник здійснили гасрономічну подорож до Мексики, звідки привели велику кількість ошубенних історій: найпопулярніші міти про мексиканську кухню, детальний гайд мексиканськими соусами, а також смачні оповідки про запашні трави мексиканської кухні й мексиканського родича помідора під навою томатильйо.