Жирний четвер: чому поляки обʼїдаються пончиками

У Жирний четвер кожен поляк змушений забути про дієту, адже саме цього дня на вулицях польських міст стоїть неперевершений аромат випічки, і всі довкола їдять пончики.

Традиція Жирного четверга: звідки він узявся та як святкувався раніше?

Карнавал — так визначається період від Хрещення (яке в Польщі за григоріанським календарем відзначається 6 січня) до Попільної середи — дня початку Великого посту в латинському обряді. Цей період має змінну кількість днів на рік, оскільки дата Великодня змінюється.

Жирний четвер явно знаменує собою останній день бурхливих веселощів, попереджаючи про наближення Великого посту. 2023 року він випадає на 16 лютого.

У цей день традиція вимагає приготування дуже калорійних, багатих страв. Цікаво, що саме слово «карнавал» прийшло, як стверджує етнограф Зигмунт Глогер у книжці «Rok polski w życiu, tradycji i pieśni», з італійського й означає «прощання з мʼясом».

Останні дні перед Великим постом мали окремі назви. Завершення карнавалу починалося карнавальним (нині — жирним) четвергом, після якого також виділялися: «салотиждень», «блакитний понеділок» та «минулий вівторок».

Читайте також: Як приготувати традиційні польські пончики

Однак не варто думати, що Жирний четвер стосується лише християнських обрядів. Історичні джерела свідчать, пише Глогер, що цей звичай також був у язичницькій Польщі. Однак це асоціювалося із прощанням із зимою. На столах зʼявилися пончики з хлібного тіста з беконом. Дуже схожі були звичаї стародавніх римлян, які запивали згадану страву вином.

Хоча сьогодні останній тиждень карнавалу відзначають символічно, поїдаючи пончики, його значення колись сприймалося дуже серйозно. Вважалося, що танці та бенкети можуть допомогти зачарувати реальність та принести процвітання.

Пончики на Жирний четвер

Пончики з мармеладом, запечені, смажені, з варенням із троянди, із цукровою пудрою чи глазурʼю — цей десерт є в різних регіонах Польщі й він завжди солодкий.

Читайте також: Готуємо страви з різних регіонів України до Дня єднання

Як ми вже згадували раніше, спочатку це були невеликі хлібці з беконом. Лише у шістнадцятому столітті було вирішено посипати пончики цукром. А в деякі з них клали горіхи. Гурману, що знайшов начинку, мало пощастити.

До XIX століття пончики смажили лише в багатих та шляхетських будинках. Жарка вимагала великої кількості жиру, який не кожен міг собі дозволити.

Поруч із пончиками у Жирний четвер були й фаворки, печиво, яке українці звикли називати хмизом. Вони також популярні в Польщі, як і в Німеччині та Литві.

Читайте також: Як приготувати фаворки — хмиз по-польськи