«Їжа — це частина унікального досвіду». Піарниця, яка об’їздила 60+ країн, про гастротуризм і прийняття себе

Про тіло і прийняття себе

Розкажіть про власний шлях прийняття себе: яким він був?

Ох, довгий і тернистий. У підлітковому віці була переконана, що зі мною щось не так: здавалось, що я товста, не така, як треба, і постійно треба себе «виправляти». Сиділа на всеможливих дієтах, рахувала калорії, без кінця порівнювала себе з іншими та, звісно, завжди не на свою користь.

Прийняти й, головне, полюбити себе я змогла десь у 25. Це був довгий процес: терапія, робота з тілом, з мисленням, з переконаннями. Ще дуже допомогли подорожі, вони буквально змінили моє світосприйняття, стерли рамки, розширили мій кругозір. У мандрах я побачила, що стандарти краси — вони всюди різні. І те, що вважається красивим на одному кінці світу, може геть нівелюватись на іншому. Світ — великий і різноманітний, і в цьому його справжня краса.

А ще мені дуже пощастило з близьким оточенням. Люди, які постійно нагадують мені, як мантру, що я красива — всередині та зовні.

Чи дослухаєтеся ви до свого тіла? Як підтримуєте його?

Так, завжди. Я вірю, що тіло — це розумна система, в якій усе взаємопов’язано. Жодна емоція, жоден біль не виникає з нічого: у всього є причина. І я постійно вчусь чути та розпізнавати ці сигнали. Також вчуся працювати з емоціями: не приглушувати їх, а проживати. Бо тіло пам’ятає та реагує на все.

Уже декілька років я практикую йогу, але ніколи не змушую себе, якщо відчуваю втому. Завжди намагаюсь адаптувати практику під своє самопочуття, фази циклу, емоційний стан. Для мене це найкращий спосіб зосередитись на собі. А ще це вчить мене прийняттю та визнанні власної сили.

Що для вас означає бути в здорових стосунках із собою?

Бути в здорових стосунках із собою — це, перш за все, чути себе і бути з собою чесною. Не тиснути, не змушувати, не ігнорувати своїх почуттів. Давати емоціям простір. Для мене це про внутрішній діалог без осуду. Я навчилася цього в терапії: зупинятись і розбиратись у собі, а не бігти далі з фразою «потім якось розберусь».

А ще — це про турботу з любов’ю, але й з дисципліною. Бо дбати про себе — це не завжди про «хочу», іноді це «потрібно». Дисципліна — це не про жорсткість, а про повагу до себе, своїх ресурсів і цілей.

Про спосіб життя і харчування

Як це — «бути хелсі», на вашу думку?

Відчувати себе живою й наповненою. Бути в ресурсі, коли енергії достатньо не тільки на «вижити», а й творити, ділитися, любити. Це і про спорт, і про їжу, і про ментальну гігієну, і про людей поруч, і про емоції та досвіди, які проживаєш, — усе разом.

Ваші грін, ред флеги в їжі і guilty pleasure — які вони?

Грін — це зелень у будь-якому вигляді, сезонні овочі та фрукти, фермерські продукти з городу. Обожнюю те, що має справжній натуральний смак. Зараз відпочиваю у батьків в селі й не можу натішитись смаку помідорів з городу. Які ж вони смачні.

Ред флег — коли їжа без смаку, штучна.

Guilty pleasure — свіжа випічка. Хліб із маслом, свіжий масляний круасан, булочка з маком та вишнею — ну як можна втриматися?! Життя занадто коротке, щоб відмовляти собі в маленьких смачних радощах.

Про подорожі та гастротуризм

Ви багато подорожуєте. Як харчуєтеся в дорозі?

Це залежить від подорожі. Якщо переїздів багато і все швидко змінюється — обираю щось легеньке, щоб комфортно почуватися в дорозі. Але іноді ловлю кайф від максимально неідеального сценарію: наприклад, з’їсти чизбургер та випити коли в аеропорту перед посадкою. У цьому теж є свій вайб.

Відвідуючи нові країни, як пізнаєте місцеву кухню: ходите на ринки чи відвідуєте заклади?

Гастротуризм — це моя справжня любов. Перед подорожжю я завжди готуюсь заздалегідь: зберігаю в нотатках і «фенсі» заклади, і стріт-фуд, і місцеві ринки, готую список з автентичними стравами. Мені цікаво все: і стояти в черзі в популярний заклад, що завірусився в ТікТок, і пробувати щось геть мені невідоме, що продають прямо з підлоги на центральній площі міста десь в Латинській Америці. Для мене це не просто їжа — це частина унікального досвіду і культури, яку хочеться відчути на повну.