top banner

Роздільне харчування — панацея чи абсурд

Роздільне харчування — панацея чи абсурд

Концепція роздільного харчування передбачає чимало пунктів. Один з них: білки та вуглеводи окремо. З'ясуймо, чи впливає на фігуру картопляне пюре разом з котлетою.

Кожен з нас бодай один раз випробовував на собі різні види харчування. Хтось вдається до монодієти, коли в раціоні лише один продукт, інші віддають перевагу інтервальному, коли прийом їжі відбувається в певні години.

Є ще один вид — роздільне харчування. Віктор Мандзяк, ознайомившись зі свіжими дослідженнями, просто пояснює, як це все працює та чи працює взагалі.

До чого нібито призводить вживання «несумісних» продуктів:

  • бродіння в ШКТ;
  • гниття їжі;
  • підвищення газоутворювання;
  • інтоксикації організму;
  • метаболічних порушень.

Але не спішіть забирати в дитини з рота пиріжок з м’ясом. Система «роздільного харчування» дуже схожа на «харчування за групами крові». І перша, і друга абсурдні з погляду фізіології травлення.

Чому роздільне харчування не працює?

1. Більшість продуктів містять в собі і білки, і вуглеводи. Наприклад, хліб, рис, гречка, горіхи, сир, молоко — білково-вуглеводні продукти.

2. У дванадцятипалу кишку одночасно «виливається» і жовч, і ферменти підшлункової залози для того, щоб ОДНОЧАСНО розщепити білки, жири і вуглеводи до мономерів.

3. Незалежно від їжі, підшлункова залоза виробляє та відправляє в кишківник ОДНОЧАСНО й ензими, що розщеплюють і білки, і ферменти, які впливають на вуглеводи.

4. Люди споконвічно вживали змішану їжу, змішувати різні продукти — наша харчова традиція. Організм мусить бути адаптований до цього.

Наш шлунково-кишковий тракт — конвеєр завдовжки 6-7 метрів. Це ідеальний механізм, створений природою, механізм, який вдосконалювався і слугував мільйони років нашим філогенетичним пращурам, як тепер слугує нам.

Він перетравлював їжу ще задовго до того, як сучасна людина назвала певну сполуку білком, а іншу — вуглеводом. Він завжди знав, як і де розщепити білок до амінокислот, а вуглеводи — до глюкози чи інших моносахаридів. Наш організм мудріший за нас, тож інколи йому варто більше довіряти, ніж різним «гуру» нутрицевтики.

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал.

Було цікаво? Коментуйте

Залиште коментар, будьте першим
Залиште коментар, будьте першим

Стань автором Shuba

У світі безмежних можливостей, ми віримо, що ваші рецепти — це справжні скарби, якими варто поділитися з іншими.

Додати рецепт
Наш сайт використовує cookie
Для чого це нам потрібно