Їжа майбутнього: смажені коники та інші замінники мʼяса

У чому суть

Сучасний спосіб харчування людей — особливо в розвинених країнах — і повʼязані з ним методи виробництва їжі повинні змінитися. Інакше протягом найближчих 30 років може виникнути глобальна продовольча криза, а також повʼязана з нею екологічна та гуманітарна катастрофа.

З огляду на споживання води, рослинної сировини та викиди парникових газів, виробництво яловичини в рази менш екологічне та ефективне, ніж, наприклад, виробництво білка комах.

Анджей Гантнер, гендиректор Польської федерації виробників продуктів харчування

Європейський Союз дозволив продавати перші продукти харчування з комах на своєму ринку. Згодом їх зʼявиться набагато більше, зазначає видання Medonet.pl.

• Ринок різного роду альтернатив мʼясу тварин стрімко зростає у всьому світі, у т. ч. виробництво мʼяса з пробірки або рослинних замінників мʼяса.

Це цікаво: Рослинні креветки для смаження в клярі створили в Японії

На запитання, чому потрібно змінити спосіб харчування людей, Анджей Гантнер відповів: «Тому що, зберігаючи нинішню модель споживання та сільськогосподарського виробництва, наша планета просто не зможе прогодувати всіх людей, які живуть на ній. 2050 року на землі буде близько 10 млрд людей».

• Тоді світові знадобиться майже вдвічі більше продовольства, ніж зараз, але ресурси землі, води та багатьох видів сировини для їжі обмежені.

Крім того, необхідно враховувати потепління клімату, забруднення та спустошення природного середовища. Якщо нічого не зміниться, то з одного боку нам загрожує екологічна катастрофа, а з іншого — серйозна продовольча криза.

Для виробництва одного кілограма яловичини потрібно майже 20 кілограмів рослинної їжі у вигляді комбікорму, а для одного кілограма білка комах потрібно всього 2 кілограми рослинної їжі, підкреслює фахівець. Крім того, комахи менш вибагливі та здатні їсти те, чого корови не торкаються, тобто різні відходи агрохарчової чи кулінарної продукції.

Читайте: Що відбувається з організмом, коли перестаєш їсти мʼясо

Вирощування великої рогатої худоби також повʼязане з багаторазово більшим споживанням води, ніж при розведенні комах. А якщо також врахувати той факт, що тваринництво є одним із найбільших джерел викидів парникових газів (переважно вуглекислого), баланс переваг від переходу на білок комах або рослинний білок ще більший.

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) нещодавно опублікувало позитивний науковий висновок про безпеку та придатність для споживання людиною висушених личинок великого борошняного хрущака. Внаслідок цього Європейський Союз схвалив цей продукт на ринку.

Мʼясо з пробірки та альтернативні білки

Щодо т. з. мʼяса з пробірки, тобто розмноження відібраних тваринних клітин, наприклад мʼязових клітин, в лабораторних умовах, то відповідна технологія ще недостатньо розроблена.

Це цікаво: Вчені навчилися вирощувати мʼясо із грибів

У лабораторії поки що неможливо виготовити, наприклад соковитий стейк, який за смаком та зовнішнім виглядом відповідав би шматку свіжого мʼяса традиційного вирощування. Хоча, звичайно, можливо, через деякий час це стане просто, наприклад, за допомогою передових 3D-принтерів для їжі.

• Однак культуру клітин мʼяса можна використовувати тільки для приготування ковбаси або гамбургера. Крім того, така продукція є ще відносно дорогою.

Є багато різних альтернативних джерел білка. Який із них стане провідним, залежатиме від того, наскільки далеко ми як людство зайдемо у продовольчу, кліматичну та екологічну кризу.

Якщо ми не зможемо прогодувати себе за допомогою традиційних методів виробництва, для більшості людства просто не залишиться вибору — вони споживатимуть будь-який доступний білок. Особливо це стосується найбідніших країн.

У розвинених країнах основною проблемою, повʼязаною з харчуванням, є епідемія ожиріння та повʼязаних із ним хронічних захворювань. В інших регіонах світу проблемою номер один для мільйонів людей є доступність питної води та їжі взагалі.

• У нашому технологічно розвиненому світі прямо зараз від голоду страждає близько 828 мільйонів людей , кажуть в ООН. Щохвилини від недоїдання помирає 11 людей.

Вертикальні ферми

Гідропонне вирощування (тобто багатоповерхове вертикальне вирощування їстівних рослин, яке здійснюється всередині будівель або навіть під землею), безумовно, є одним із найважливіших напрямків розвитку агропродовольчого виробництва, особливо в місцях, де складні або навіть вкрай несприятливі умови для вирощування, у тому числі у перенаселених містах.

Читайте: Почала працювати єдина теплиця у світі, в якій вирощують горох

Дарма що це перспективний та ефективний спосіб виробництва, він не є ні дуже дешевим, ні простим у реалізації.

Це вимагає, крім іншого, постійного доступу до джерел води, спеціальних поживних речовин для живлення рослин, що містять усі необхідні інгредієнти для їх нормального зростання, а також значну кількість енергії.

ГМО

Ще у 20 столітті на генномодифіковані продукти покладали великі надії. Що вони вирішать багато проблем людства, що вони будуть легшими та ефективнішими у виробництві, більш стійкими до різних шкідливих зовнішніх факторів, а також багатшими цінними поживними речовинами.

Однак сьогодні здається, що вони не виправдали очікувань і не отримали визнання споживачів принаймні в нашій частині світу. У багатьох випадках природа виявилася розумнішою за наші генетичні модифікації, і з часом, наприклад, ГМО-рослини, які повинні були бути стійкими до певних шкідників, втратили свою перевагу над ними, тому що ці шкідники просто навчилися обходити модифікації.

Ми досі не знаємо, який вплив мають мутовані види рослин на навколишню природну екосистему, наприклад, чи не матиме негативних наслідків неконтрольоване схрещування з іншими рослинами. На жаль, ГМ-культури в багатьох випадках перейшли до монокультур на великих площах, таких як вирощування сої, що, безумовно, негативно впливає на навколишнє середовище та біорізноманіття.

Це важливо: Все, що ви повинні знати про ГМО

Натуральна їжа завдяки тому, що різні інгредієнти, що містяться в ній, працюють разом на основі синергії, просто поживніша і краще засвоюється. Так що природу не можна легко обдурити, принаймні у тому, що стосується їжі.

Чи варто боятися ГМО? Відповідь нутриціолога