«Мені складно було полюбити своє тіло у вазі». Катя Олос про РХП, раціон і лайфхаки від переїдання

Звичка, без якої не починається день

Мій день не починається без води з лимоном, вдячності та вправ на дихання. Це такі три звички must have.

Що їсть Катя Олос

Зараз у мене абсолютно новий раціон — я хочу очистити організм. Мені діагностували аутоімунне захворювання, і я не хочу лікуватися крапельницями чи подібними методами, тому вирішила відновлювати здоров’я через харчування. Мене супроводжує лікар-нутриціолог — і це дуже важливо.

Мій раціон зараз такий: прокидаюся і відразу випиваю пів літра води кімнатної температури з лимоном. Через 15 хвилин — свіжовичавлений сік селери, ще за 15 хвилин — приблизно літр смузі зі шпинатом, спіруліною, бананом і ягодами або персиком, якщо є. За годину — фрукти. І ще за годину — знову фрукти.

Обід — зазвичай це запечений батат без олії із салатом або та чи інша крупа (теж без олії) із салатом, або хумус з овочами. Я орієнтуюся на свій настрій і на те, чого хочеться саме в цей день. Інколи виникає бажання приготувати веганську піцу. За дві години після обіду знову їм фрукти, ще за годину — ще порція фруктів. Потім — сік з огірка.

Вечеряю, як правило, картоплею з салатом. Іноді — вафлями з батату без яйця з вівсяного борошна. Перед сном можу випити чай з меліси, а якщо є бажання — за годину до сну з’їсти якийсь легкий фрукт або випити сік, наприклад, з яблука і моркви.

Моє харчування зараз повністю без олії, без смаженого, без маринованого, без солодкого, м’яса, риби, молочного та борошняного.

Цей раціон, до речі, ідеально підходить для зйомок. Раніше, коли в обід їла щось смажене, було важче працювати в кадрі. Відчувала менше сили. А зараз я перевірила на собі: легкі перекуси швидко перетравлюються, не викликають важкості та справді дають легкість. Оскільки після важкої їжі дуже складно було грати драматичні сцени, а з цим харчуванням можу плакати хоч 10 дублів.

Як харчуватися після РХП

У мене був досвід розладу харчової поведінки. І, якщо чесно, саме цей підхід до харчування з частими перекусами допоміг мені стабілізувати ситуацію. Крім того, у мене немає жорстких обмежень на фрукти. Ти ніби хочеш з’їсти більше, але просто не можеш, бо наївся.

Чи вилікувала я РХП повністю? Не впевнена. Зараз я у ремісії. Гадаю, цей процес легше налагодити, коли тебе супроводжують спеціалісти. Самому вмикати самоаналіз, щоб зрозуміти, через що ти стресуєш і що ти хочеш заїсти, досить складно. Тому РХП рекомендую проходити з досвідченим нутриціологом, який би вам ще й візуально подобався.

Поради для тих, хто має РХП

Перше: зазвичай кажуть, що треба полюбити своє тіло будь-яким. Але я зрозуміла, що мені цей варіант не підходить. Коли я намагалася полюбити своє тіло у вазі, яка була для мене некомфортною, це викликало в мене ще більшу напругу, через що переїдала.

З досвідом зрозуміла: важливо не тіло приймати, а факт, що зараз так є, і працювати над тим, чого хочеться досягти в результаті. Не змушувати себе полюбити своє тіло просто зараз.

Також не раджу проходити цей шлях наодинці. Якщо немає змоги звернутися до нутриціолога, попросіть допомоги в подруги. Дуже допомагає, коли ви йдете цим шляхом разом — можна відстежувати, в які моменти найбільше хочеться їсти.

Ще мені допоміг один простий лайфхак: за 15 хвилин до прийому їжі я пила воду. Це справді допомагало не переїдати.

Якщо хочеться солодкого — краще з’їсти цукерку разом із зеленню. Так цукор у крові не підніметься надто швидко, і організму буде легше.

Також раджу звернути увагу на те, що саме викликає у вас стрес. Спробуйте попрацювати з ним через дихання. Для мене це було справжнє відкриття. Можна, наприклад, практикувати капалабхаті (техніка дихання з йоги — прим. ред.) — це такий різкий видих носом. Він знижує відчуття голоду. Я практикувала його, коли хотілося їсти.

Редфлеги й грінфлеги в їжі

Мій редфлег в їжі — це повна відсутність перекусів. Я завжди думала, що перекуси — це дуже шкідливо. Але виявилося, що в мене слабкі наднирники, і для мого організму великий стрес — бути без перекусів. Це було справжнє відкриття, бо раніше я мала лише три прийоми їжі, під час яких переїдала.

Ще один нюанс — не дуже круто їсти фрукти одразу після їди або мішати їх із жирами. Наприклад, заїдати яблуко горіхами. Якщо вже їли жири (горіхи, хумус, авокадо) — варто почекати хоча б дві години, перш ніж їсти фрукти.

Фастфуд, хот-доги, напівфабрикати — мій редфлег. Смажене в олії — теж. Я не їстиму це, якою голодною б не була. Краще просто поп’ю води.

Мої грінфлеги — це не морочити себе їжею. Справді. Але також — усвідомити, що ми — це те, що ми їмо. Якщо заправити машину поганим бензином, вона довго не прослужить. Так само і з тілом. Я й сама люблю біг-тейсті із соусами. Але розуміння, що ми — це те, що ми їмо, допомогло мені зробити корисні продукти своїми грінфлегами.

Як підтримувати й приймати себе

Є такий вираз: «Любов зцілює». Я знайшла для себе в одній книжці дуже класний фрагмент — про любов, жіночність і вдячність. У ньому йдеться про те, щоб не порівнювати себе з іншими, а цінувати те, що маєш зараз. Щоранку, коли прокидаюсь, читаю ці рядки. Вони короткі — до 10 хвилин. Але настільки надихають, включають. Це як афірмації. Я рекомендую кожній людині знайти текст, який торкається саме її душі. Він допомагає налаштуватися на правильний настрій і залишатися в любові, у стані, в якому ти можеш робити все.

Також мені допомагають дихання, медитація й писання. Коли прокидаюсь, прописую: «Як я сьогодні себе почуваю?». Якщо тривожно, фіксую це й аналізую, що могло б це викликати. Наступне питання: «Що забирає енергію?». Часто в мене це — невирішені справи, невиконані задачі. Тому намагаюсь усе це владнати відразу, коли розпочинаю робочий день.

Далі я пишу самопрограмування — невеликі внутрішні налаштування. Детально описую картинку, яку хочу мати, в теперішньому часі: «я щаслива», «я живу в красивому будинку біля озера в Києві, у районі Плюти» або «у мене 100 тисяч активної аудиторії в Instagram». Це допомагає зрозуміти, що я хочу саме сьогодні. До речі, щодня це різне самопрограмування. Потім пишу «Дії до самопрограмування». Наприклад, якщо зауважила, що маю 100 тисяч підписників в Instagram, то зазначаю легку дію. Наприклад, написати пост про зйомки або запостити сторіс. Щось максимально просте, що можна зробити сьогодні та що наближає до цілі. Мистецтво маленьких кроків працює.

Що означає бути хелсі

Для мене бути хелсі — це про вибір із зусиллям. Це не легко. Але коли докладаєш зусилля і бачиш результат, стає легше. Проте треба продовжувати, бо спокуси поруч: не піти в зал, з’їсти щось «заборонене».

Бути хелсі — це мати силу волі зробити вибір у хелсі тоді, коли максимально цього не хочеться. Особливо, коли кортить зірватися, об’їстися, нікуди не йти, закритися — ти все одно обираєш рухатися далі. Навчитися дійсно відчувати лінь і потребу просто полежати. Бути чесним у цьому.

Насправді я багато разів думала: треба зробити паузу — не йти в зал, з’їсти щось смачне. Але якщо завжди піддаватися цим бажанням — опиняєшся в депресії.

Є винятки. Після вибухів, наприклад, важливо дати собі трохи відпочити, а ввечері піти на легкий спорт, щоб не добивати організм після безсонної ночі. Навіть звичайна прогулянка додасть сили.

Я помітила: коли вчишся робити правильний вибір у таких базових, але насправді найскладніших речах — поступово структурується все життя: і робота, і стосунки, і дружба.