«Тіло — це єдиний дім, в якому ти житимеш усе життя»: розмова про харчування і прийняття себе у менопаузу
- Рубрика
- Лайфстайл
- Автор
- Олена Худенко
У суспільстві досі є табуйовані теми, про які говорять неохоче. Одна з них — менопауза. Здавалося б, це природний фізіологічний період у житті кожної жінки, але декого ця тема тригерить. Експертка з комунікацій, волонтерка ГО «Місто сили» Вікторія Єсауленко розповіла, як змінюється стан жінки після менопаузи, які існують лайфхаки, аби легко адаптуватися до нового періоду життя, та чому жіночність не зводиться лише до репродуктивної функції.
— У соцмережах ви підняли досить особисту тему — свій досвід менопаузи. Як, на вашу думку, жінка може підготуватися до цього періоду життя?
— Знаєте, менопауза — це не хвороба, не катастрофа і не кінець світу. Це природний етап життя кожної жінки. І саме в цьому розумінні криється ключ до спокійного проходження цього періоду.
Знати, що цей період — неминучий. Що він настигне кожну з нас: когось раніше, інших пізніше. Але кожну.
Тому до цього треба підходити як до чогось природного і відноситись по-дорослому. Прийняти. Підготуватися. Бути готовою фізично і психологічно. І найперше — озброїтися знаннями.
- Почати краще з дослідження цього питання через книги. Я завжди вірила, що знання — це сила, особливо коли йдеться про наше тіло.
Раджу ці книжки:
Найсучасніші дослідження 2024-2025:
- The New Menopause: Navigating Your Path Through Hormonal Change With Purpose, Power, and Facts — Dr. Mary Claire Haver. На жаль, перекладу українською немає, але це одна з найпопулярніших нових книг 2024 року від провідного експерта. Хавер не просто пояснює процеси — вона дає жінці відчуття контролю над своїм тілом.
- The Menopause Brain: New Science Empowers Women to Navigate the Pivotal Transition with Knowledge and Confidence — Lisa Mosconi. Переклад теж відсутній, але це революційна праця всесвітньо відомої нейробіологині. Її фокус — на зв’язку між естрогеном та мозком жінки — відкриває очі на багато речей, які ми відчуваємо, але не можемо пояснити.
Особистий досвід і медична експертиза:
- Grown Woman Talk: Your Guide to Getting and Staying Healthy — Dr. Sharon Malone. Книга від національно визнаного гінеколога, яка поєднує медичну експертизу з особистими інсайтами. Читаючи її, відчуваєш, що розмовляєш з мудрою подругою-лікаркою.
- The Wisdom of Menopause — Christiane Northrup. Одна з найвідоміших книг про менопаузу, холістичний підхід. Норсрап розглядає менопаузу як час духовного пробудження.
З українських видань знаю лише одну: «Про жінок за 50. Психологія вікових змін» Наталії Підлісної. Фокус на психологічних аспектах зрілого віку, і це теж важливо, бо менопауза — це не лише гормони, а й переосмислення себе.
Також корисними будуть медичні довідники з гінекології, статті на медичних порталах, блоги українських лікарів-гінекологів у соцмережах. Шукайте перевірену інформацію, а не страшилки.
— Як себе краще підтримувати в цей час?
— Можу поділитися тільки своїм особистим досвідом. Я пройшла цей період легко і невимушено. Коли почалися збої з місячними, приблизно рік приймала вітаміни «Менопейс», а потім просто стала вільною від усіх фізіологічних обмежень, пов’язаних з місячними.
І знаєте що? Це було схоже на визволення. Як звільнення від багаторічного циклу, який диктував настрій, самопочуття, плани на відпустку.
Я переконана (і фізіологи це підтверджують): мені вдалося так безболісно пройти цей перехід тому, що завжди дуже багато рухалась. Бігала, ходила, плавала, танцювала. Рух — це життя, особливо в цей період. Фізична активність допомагає організму адаптуватися до гормональних змін, підтримує кістки міцними, серце здоровим, а настрій — стабільним.
— Які у вас особисті ритуали турботи про себе?
— Нічого надзвичайного, але все те, що має робити жінка за 50, головне бажання якої — це не жито довго, а жити скільки відведено, але максимально якісно. З розумінням, що не просто піклуюся про себе — я себе бережу і балую.
Це може звучати банально, але є різниця між піклуванням як обов’язком і піклуванням як актом любові до себе. Коли ти розумієш, що твоє тіло — це єдиний дім, в якому ти житимеш усе життя, ставлення кардинально змінюється.
— Що для вас означає бути у здорових стосунках із собою та своїм тілом?
— Я люблю своє тіло і піклуюсь про нього. Це не порожні слова — це філософія життя. Особливо для жінок в менопаузі важливо утримати вагу, бо метаболізм іде на пенсію разом з яйцеклітинами — і це справжня катастрофа, якщо не підготуватися.
Але здорові стосунки з тілом — це не лише про вагу. Це про прийняття змін, які відбуваються. Про розуміння того, що тіло в 50 — це не тіло у 25, і це нормально. Це про вдячність за все, що воно для тебе робило роками.
— Чи змінилося ваше ставлення до тіла після початку менопаузи?
— Моє ставлення до тіла — ні. А от ставлення тіла до мене — так. Відчуваєте різницю? Я все так само люблю і ціную своє тіло, але тепер мені треба докладати набагато більше зусиль, щоб воно було максимально таким же, як до менопаузи.
Це як з автомобілем: що старший, то більше потрібно технічного обслуговування. Але це не причина його любити менше, правда?
— Чи стали ви більш уважно слухати себе та свої відчуття?
— Знаєте, я думаю, що справа тут не лише в менопаузі. Після початку повномасштабної війни багато жінок, включаючи мене, зайнялися духовними практиками, своєю душею і духовним ростом.
Війна змусила нас переосмислити пріоритети, зрозуміти, що справді важливо. І в цьому контексті менопауза стала не проблемою, а черговим етапом самопізнання. Коли довкола руйнується звичний світ, внутрішні зміни сприймаються як частина загальної трансформації життя.
— Чи відбулися у вас зміни у раціоні, звичках чи способі життя загалом?
— У раціоні та звичках — безумовно. Набагато більш здоровий спосіб життя. Спосіб життя загалом… Війна змінила спосіб життя кардинально. Але що стосується харчування — тут я стала більш свідомою.
— Які ваші головні правила харчування в період менопаузи?
— У мене тепер система: я їм двічі на день — сніданок о пів на восьму і обід десь о третій. Це здорова їжа, і я дослухаюсь до свого тіла.
Тобто я відкрила для себе інтервальне голодування — не як дієту, а як спосіб життя. Це дає організму час на відновлення, а мені — відчуття контролю над своїм тілом.
— Які продукти стали вашими «мастхевами», а від яких довелося відмовитися?
Мої фаворити: червона риба, червоне м’ясо (стейки), червоне вино. Так, я знаю, що червоне вино не вважається «здоровою їжею», але для мене це радість, а радість теж потрібна організму.
Відмовилась практично зовсім від цукру і борошняних виробів. Це було складно спочатку, але тепер не сумую. Дуже рідко дозволяю собі тости з камембером — і це стає особливою насолодою, а не щоденною звичкою.
Процитую великого Жванецького: «Алкоголь у малих дозах корисний у будь-якій кількості». Нашому організму корисно все, але в прийнятній кількості і, що для мене головне, усе має бути в задоволення. Якщо я скуштувала шоколадну цукерку, повністю насолодилася нею і не «жерла» себе потім півдня за неї — це на користь тілу. Якщо я з’їла персик на ніч і потім всю ніч не спала, переживаючи як фруктоза з того персика віддзеркалиться на моїх вагах вранці, — та хоч амброзію споживай, буде шкодити.
— Чи буває так, що тіло підказує вам, які продукти підходять, а які ні?
У нас із тілом тут повна гармонія: ми в злагоді щодо того, що їмо і що п’ємо. Я навчилася слухати його сигнали. Коли хочеться червоної риби — їм червону рибу. Коли організм просить зелені — їм салати. Це не примха, це мудрість тіла.
— У вас є «комфорт-фуд» — страва, яка допомагає пережити стрес чи поганий настрій?
Так! Червоне вино і стейк! Знаю, знаю, це не найздоровіша комбінація з точки зору дієтологів, але іноді душа потребує саме цього. І я даю собі цю насолоду без докорів сумління.
— Які зміни у спорті чи фізичній активності вам довелося зробити, щоб почуватися краще?
— Я стала набагато більше рухатись, ніж раніше. Пробіжка — 7-8 км, плавання кролем — півтора кілометра, прогулянка — хоча б 5 км щодня.
Це стало не просто фізичною активністю, а медитацією в русі. Час, коли наодинці з собою, зі своїми думками, зі своїм тілом. Час, коли відчуваю себе живою і сильною.
— Чому, на вашу думку, суспільство й досі соромиться теми менопаузи?
— Моя дуже суб’єктивна думка — це щось архаїчне, майже первісне. Ніби раз жінка не може більше розмножуватися — вона стає непотрібною суспільству. Це жахлива установка — і час її змінювати.
Менопауза в багатьох культурах досі табуйована, бо асоціюється зі старістю, непривабливістю, завершенням жіночості. Але це абсурд!
Менопауза — це не кінець жіночності, це її нова фаза. Більш мудра, більш вільна, більш усвідомлена.
— І які особисті відкриття приніс вам цей період?
— О, це свобода! Це воля! Це незалежність!
Уявіть собі: більше нема потреби щомісяця пристосовуватися до гормональних коливань, планувати життя навколо циклу, хвилюватися через затримки чи переживати болісні менструації.
Це як вийти з багаторічної тюрми власного тіла і раптом відчути, що ти можеш планувати поїздки, носити білу білизну, коли хочеш, займатися спортом не оглядаючись на календар.
Але найголовніше відкриття — це те, що жіночість не залежить від репродуктивної функції. Я почуваюся більш жіночною, ніж коли-небудь. Тому що тепер це усвідомлений вибір, а не біологічна програма.
Менопауза навчила мене цінувати сьогодні, піклуватися про себе не з обов’язку, а з любові, і розуміти, що найкраще в житті ще попереду. Адже свобода — це коли ти сама вирішуєш, якою бути.
Важливо!
Ця стаття — наше бажання ділитися інформацією. Вона не містить медичних порад чи вказівок. Якщо ти хочеш дослідити тему з медичного погляду, то звернися, будь ласка, по консультацію до лікаря.