Порошкове, живе, пінне: розвінчуємо головні міфи про пиво

Міф 1. Від пива росте живіт

Немає жодного доказу, що живіт росте саме від пива. Зате є докази того, що живіт росте від будь-якого алкоголю, адже він калорійний. А от те, що з пивом часто багато їдять, ще й на ніч — факт.

Попри те, що пиво і справді калорійний напій, але однозначно не найкалорійніший, регулярне фізичне навантаження і не сидячий спосіб життя допоможуть бути у формі, а якщо ви покриваєтеся мохом, як той камінь, під який вода не тече, то не звинувачуйте у зайвій вазі пиво.

Лана Світанкова

Міф 2. Від пива в чоловіків ростуть груди

Ще один поширений міф — у пиві багато фітоестрогену (жіночого гормону), тому від нього у чоловіків ростуть груди.

Навіть у жінок не ростуть, я перевіряла.

А якщо серйозно, кількість цієї начебто шкідливої речовини у хмелі така мала, а в готовому пиві ще менша, що щоб накопичити її в організмі в достатніх для провокування хоч якихось змін кількостях, треба випити стільки, скільки в жодну людину не влізе.

Що тільки від пива міфологічно не росте… Наприклад, волосся. Усі бачили пивні шампуні, але зізнаюся чесно, це я теж пробувала, але краще від нього не стало.

Міф 3. Темне пиво міцніше за світле

Походження цього упередження взагалі мені незрозуміле, і навіть моя нестримна фантазія не дає жодних зачіпок.

Колір пива в основному залежить від солоду, і для того, щоб надати пиву темний колір, паленого солоду потрібно зовсім трохи, для цього використовують зазвичай не більше 10% від загальної кількості, тому склад світлого і темного пива умовно ідентичний з погляду цукрів, які споживатимуть дріжджі й генеруватимуть алкоголь.

Тому і темне пиво, і світле можуть бути як найлегшими, так і дуже міцними.

До речі, одним з найміцніших пив світу, де алкоголь досягнуто природним способом (без виморожування), є світле. Це 28% Ghost Deer від BrewDog.

Міф 4. Порошкове пиво

Розлого про «порошкове» пиво я писала раніше.

Коротку перекажу: існують експериментальні проєкти з виготовлення порошкового пива. Наприклад, для походів у гори. Узяв порошок, долив води й отримав «пиво». Але такі розробки нині на стадії експериментів, а порошкове пиво через складність виробництва було б дуже-дуже дороге.

Ні в супермаркеті, ні десь іще порошкового пива ви не купите, бо його на рівні масового виробництва не існує. Повторюю, це було б дуже дорого.

Читайте: З чим пити пиво: секрети фудпейрингу для цінителів

Міф 5. Пиво напхане консервантами

Якщо точніше, міф приблизно такий: справжнє, живе пиво, придатне для споживання три дні, а решта пива напхана консервантами, тому зберігається рік. Це ще одне моє улюблене.

Якщо коротко: пиво, яке зіпсувалося за три дні — це пиво, виготовлене з порушенням санітарно-технічних вимог, не більше, не менше. Усе це чудова маркетологічна локшина, зніміть її з вух.

Лана Світанкова

Міф 6. Розливне пиво краще за пляшкове

Розливне пиво завжди краще за пляшкове, а банка — взагалі контейнер для дешевого й огидного масмаркету, вважає дехто.

Не все то свіже, що на крані. Зрозуміло, що якщо пиво популярне і хороше, і бадьоро проливається, то кег закінчується швидше, ставлять новий, але… Так само швидко закінчиться пляшка. А той кег, що підключили другим, буде старший за перший.

Якщо казати про тару для пива, воно розливається з одного форфасу (танку, підключеного до систем розливу в пляшку і кег), і абсолютно однакове, що в кегу, що в пляшці, що в банці.

Якщо всі вони зберігалися в холодильнику до моменту споживання, різниці ви теж не відчуєте особливо, хіба що якщо в закладі погано миють системи розливу, то ваше розливне пиво програватиме тому самому пляшковому в ароматі й смаку.

Кег і банка (як маленький кег) кращі в сенсі своєї непрозорості, але якщо пляшка коричнева, то і тут ультрафіолет пиво не дуже попсує.

Це цікаво: Що означають написи на пляшках із пивом: розшифровка

Банку я взагалі вважаю ідеальною тарою: легка, швидко охолоджується, захищає від світла, ідеальна для логістики, годна для вторинного перероблювання.

Тому все дуже залежатиме від того, як і де зберігався контейнер пива — як довго, за яких умов, як дбають про процес подачі.

Можливо, ноги цього міфу ростуть у думці про те, що пиво в пляшках, особливо довгого зберігання, пастеризоване, а кегове — ні. Фактично, і в кегах буває пастеризоване пиво, і не всяка пляшка пастеризована.

Міф 7. У пива повинна бути стійка піна

Не в кожного. Якщо спробувати одним реченням, то за піностійкість відповідає білок певної довжини, і якщо у пиві його багато, то вона буде пишною і стійкою.

Джерелом таких білків виступає переважно пшеничний солод, тому все пшеничне пиво, або пиво з додаванням пшеничного солоду досить «шапкувате». В деяке пиво, де власне і не повинно бути пшениці, її тишком-нишком додають саме з цією метою. Кількість бульбашок теж на піну впливатиме.

Але якщо піна була і швидко осіла — це не обов’язково недогляд пивовара. Наприклад, погано помитий келих із залишками жиру (якщо його миють тою ж ганчіркою, що й посуд, або на ньому є губна помада) убиває піну практично миттєво.

Плюс різне пиво має різну насиченість CO₂ внаслідок відмінності виробництва. Наприклад, бочкове пиво без додаткової карбонізації у пляшці є тихим — і це логічно, бо весь газ крізь дерево просочився і пішов геть. І насправді потужні, високоалкогольні сорти пива прекрасно п’ються і негазованими, спробуйте. Не кажучи вже про традицію британських каскових елів, які теж мають вкрай помірну карбонізацію, і це ок для них — і елів, і британців.