Мескаль і текіла — у чому різниця і як правильно пити «мексиканський самогон»

— Це ваша подруга? Вона з вами їде?

— Так, а що?

— Нічого, просто я скасовую ваше замовлення.

Таксист, який чекав нас біля нічного клубу, розвертається і йде геть. Мої подруги обурено кричать щось йому вслід. Потім повертаються до мене й бачать, що я лежу на землі.

Я притомна, мене не нудить, я все чую й бачу. Наприклад, чітко бачу лисину на потилиці таксиста — вона така гладка, що в ній відбивається світло від ліхтарів уздовж червоної доріжки, яка веде в клуб від стоянки таксі. У міру того як таксист віддаляється від нас, лисина стає все меншою і меншою, а потім і зовсім зникає.

Я притомна, але мої ноги мене чомусь не слухаються. Я лежу на підлозі й намагаюся підвестися. Але збоку виглядаю наче великий жук, який впав на спину й перебирає лапками в повітрі у відчайдушній спробі перевернутися.

Моя притомна підсвідомість чомусь підкинула текст «Перевтілення» Франца Кафки, де Грегор Замза прокинувся в тілі комахи, лежав ось так на спині, ворушив лапками та намагався підвестися.

Це було моє перше знайомство з текілою. Перше й останнє на довгі-предовгі роки, бо щоразу, коли я бачила пляшку з надписом tequila, мозок дбайливо підкидав спогади про мене на червоному хіднику та про жука Кафки, що відчайдушно ворушить лапками.

Радість і смак текіли я пізнала лиш нещодавно, коли знайомі друзі провели мені ціле текіло-причастя. Його головна заповідь полягала у фразі «не змішуй».

Ось так, через 10 чи 12 років, я дізналася, що пити текілу після «продегустованих» по черзі вина, джин-тоніка і «викрутки» — не дуже добра ідея. Принаймні, якщо ти маєш план дійти додому на власних ногах.

Але про все по черзі.

Мескаль і текіла — у чому різниця

Попри те, що і мескаль, і текіла готується зі схожої сировини, ці напої відрізняються і технологією виготовлення, і міцністю, і смаком.

Сировиною для текіли може бути лише блакитна агава, яку для цього спеціально вирощують. А ось мескаль може бути виготовлений зі 136 видів агави, що росте в Мексиці. Тому смак мескалю щоразу трохи різний і залежить від конкретного виду агави.

• До речі, агава — це НЕ кактус, як думає більшість людей. Це сукулент (так, на кшталт тих маленьких кімнатних сукулентів, тільки великого розміру) і їстівна рослина із сімейства спаржеві. І так, у деяких різновидів агави є колючки, через що її називають кактусом.

Крім алкоголю з агави також виробляють грубе волокно сизаль, мотузки, папір, а ще застосовують у народній та традиційній медицині.

Як виготовляють алкоголь з агави

Текілу й мескаль готують шляхом зброджування та подальшої перегонки соку агави, через що текілу ще називають «мексиканським самогоном».

Схема приготування наступна: зібрану агаву смажать на повільному вогні, після чого серцевину агави витискають. Отриманий сік бродить від 4 до 30 днів, після його двічі переганяють у традиційному, найчастіше мідному кубі. Текілу, як вже казала, готують із соку блакитної агави, мескаль — з будь-якої агави.

• Текіла — географічно захищена назва. Виробляти її можуть лише п’ять штатів: Мічоакан, Халіско, Тамауліпас, Гуанахуато та Наяріт. Тобто якщо ви навіть купите десь блакитну агаву і приготуєте з неї алкоголь за всіма мексиканськими канонами, але при цьому зробите це на кухні в селі під Києвом, називати цей напій текілою ви не можете.

Сама агава існує на території Мексики понад 9 тисяч років. Корінні мексиканці просто їли її м’якуш, вважаючи дуже корисним.

ДІЗНАЙТЕСЯ: Як росіяни спотворили коньяк. І як насправді його треба пити

Дистилят на основі соку блакитної агави здобули іспанські конкістадори, які прибули до Мексики в епоху великих географічних відкриттів. Екзотичний алкоголь так сподобався іспанцям, що вже на початку 17 століття на території Мексики відкрився перший завод із виробництва текіли.

Промислове виробництво приносило підданим іспанської корони непоганий дохід, але вони зіштовхнулися з проблемами дефіциту сировини. Блакитна агава там була поширена, проте для повноцінної зрілості рослині потрібно 12 років. Тому 1758 року дон Хосе Антоніо де Куерво запропонував вирощувати блакитну агаву. Це вирішило проблему сировини і дозволило родині Хосе отримати від Іспанії дозвіл на виробництво текіли на експорт.

На сьогодні бренд Jose Cuervo є однією з найпопулярніших марок текіли.

Види текіли

Сорти й види текіли класифікують за двома основними ознаками: масовою часткою агавового соку в напої і терміном витримки.

Почнемо з першого критерію. За вмістом соку текілу ділять на два типи:

• Tequila 100% de agave (або Tequila 100% puro de agave) — напій, який повністю виготовлений із соку блакитної агави. Жодні інші дистиляти у складі не допускаються. На пляшках напою цієї категорії обов’язково має бути присутнім відповідний напис. Таку текілу зараховують до преміумкласу та бутилюють виключно всередині регіону, де вона була зроблена. Напої 100% de agave найповніше передають усі нюанси агавового смаку.
• Mixta — текіла, в якій має бути як мінімум 51% соку агави, а частину, що залишилася, замінюють спиртом з іншої сировини (кукурудза, зерно, цукрова тростина). Напої цієї категорії набагато дешевші за 100%-у текілу і за смаковими якостями їй поступаються, проте все одно дуже популярні.

Левова частка експорту припадає саме на текілу Mixta, її активно використовують для приготування коктейлів. На етикетках текіли цієї категорії немає жодного відповідного маркування, тобто якщо перед вами пляшка без напису «100% de agave», це Mixta.

Щодо класифікації за терміном витримки, то тут видів текіли набагато більше. Але й у цьому випадку класифікація досить проста.

• Blanko — срібна текіла. Прозорий напій, який розливають одразу після перегонки. Має найбільш витриманий аромат агави, що ідеально для різноманітних коктейлів.
• Joven (Gold) — золота текіла. Так само молода, як і срібна, але має яскраво-золотистий колір завдяки додаванню барвників. Аромат золотої текіли покращують за допомогою різних добавок. Всі ці хитрощі потрібні, щоб зробити текілу схожою на витриманіші напої. Кількість добавок чітко регламентована: трохи більш як 1% обсягу.
• Reposado — текіла, витримана у дубових бочках від 2 місяців до 1 року.
• Añejo — витримується від 1 до 3 років у посудинах, об’єм яких не має перевищувати 600 літрів. Смак напоїв цієї категорії гладкий, м’який, з великою кількістю відтінків та нюансів.
• Extra Añejo — цю категорію запровадили відносно нещодавно, 2006 року. До цієї групи відносять екстравитриману текілу, тобто ту, яка визрівала понад три роки. Напої Extra Añejo зазвичай мають дуже темний, іноді практично червоний колір. Готовий продукт демонструє розкішний букет із нюансами дерева, карамелі й какао.

Як пити текілу

Перша, найголовніша порада: не змішуйте! Якщо ви плануєте пити текілу, пийте, але не треба запивати її вином, горілкою, віскі та іншим міцним алкоголем. Бо інакше ризикуєте лежати на землі як кафкіанський Грегор Замза.

Загалом же якихось суворих правил щодо вживання текіли немає, все залежить від ваших уподобань, а також категорії напою. Зазвичай її вживають у чистому вигляді із шотів, роксів або дегустаційних келихів.

1. Сіль і лимон. Цей спосіб з’явився у 1970-х роках. Хтось каже, що таке поєднання допомагає пом’якшити різкий смак алкоголю, інші вважають, що це, навпаки, допомагає розкрити багатий букет текіли. Процес простий, б’ємося об заклад, ви безліч разів бачили його у фільмах: з долоні злизують трохи солі, випивають шот текіли та закушують скибкою лимона або лайма.
2. Сангріта. Це мексиканський безалкогольний кисло-гострий напій на основі томатного соку, яким запивають текілу, щоб наголосити на її характерних нотах. Правильно запивати текілу сангрітою, але багатьом подобається змішувати інгредієнти в коктейль на кшталт «Кривавої Мері.
3. Соки, газовані напої та пиво. Текіла чудово поєднується з апельсиновим, яблучним і томатним соками. Також у Мексиці популярне поєднання з пивом, срібну текілу змішують зі спрайтом чи швепсом, а золоту — з колою.

ЦЕ ЦІКАВО: Контабас — усе про старовинний алкогольний напій української еліти

Коктейлі з текілою