Гуцульські сирні фігурки — як їх виготовляють і що вони означають (фото)

Культура традиційної гуцульської сирної пластики — фігурок, вироблених із місцевого сиру — поповнила Нацперелік елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики. Традиція виготовлення фігурок із сиру побутує в селах Косівського і Верховинського районів.

Від початку це було ремесло пастухів, але нині його частіше практикують жінки. Різні фігурки, за повір’ям, привертають в оселю щастя, здоров’я і добробут.

Як виникла культура фігурок із сиру

Точної дати ніхто не назве, але вона виникла не менше трьох століть тому. Традиція пов’язана з побутом і природними умовами гірських районів. Сирні іграшки робили пастухи. Це були калачики у дерев’яних формах, а на святкових виробах вибивалися орнаменти.

Існує легенда. Одного разу пастухи, готуючи вечерю, зронили в гарячу воду овечий сир. Він швидко став тягучим. Один з пастухів зробив з нього коника.

Ліплення фігурок з овечого сиру

Технологія відтоді не змінилася. Сир занурюють у дуже гарячу воду й швиденько формують фігурки. Щоб вони довго не втрачали своєї текстури, їх замочують у так званій сировиці, розчині з води й солі.

Спочатку береться невеликий шматочок сиру, з якого майстриня витягує окремі частинки фігурки, а потім з’єднує їх. Частіше вони до 10 см завдовжки.

Сакральне значення сирних фігурок

В селах Брустури та Космач сирні калачики прив’язують червоною ниткою молодятам до лівої руки. Молодята зберігають їх як запоруку щасливого життя.

На Великдень люди кладуть сирні фігурки в кошик і несуть до церкви.

Недавно перелік культурної спадщини поповнився унікальною кашею «Бабка», її традиції приготування оберігають на Чернігівщині. А тут дізнаєтеся про те, що їли українці до появи картоплі та макаронів — це затірка, яку просто приготувати.