Чи справді я набираю вагу від гормонів — думка нутриціологині та ендокринологині

Як гормони впливають на організм

— Чи часто буває так, що людина думає, ніби у неї проблеми з гормонами, здає аналізи, йде до лікаря з надією знайти «винуватця» своїх проблем і отримати лікування чи добавки, а коли виявляється, що все в нормі, вона фруструється і засмучується? І як у таких випадках пояснити, що іноді причина поганого самопочуття чи змін у тілі може бути не в гормонах, а в інших факторах — харчуванні, стресі, звичках?

— Якщо говорити про гормони — це дуже важливі біологічно активні речовини нашого організму. Якщо є «поломка», особливо кортизолу — нашого основного адаптогену, то у людини не буде просто набір ваги. Це буде цілий ряд супутніх симптомів: підвищений артеріальний тиск, порушення вуглеводного обміну, цукровий діабет другого типу тощо.

Це буде перерозподіл жирової тканини, а не просто набір ваги. І саме за центральним типом — трохи такий нестандартний набір ваги. Це можуть бути багрові стрії на стегнах, на тілі. Вони теж можуть сигналізувати про порушення вироблення кортизолу.

Це може бути порушення менструального циклу у жінок, зменшення м’язової маси тіла і, навіть, зменшення щільності кісток — розвивається остеопороз.

Веду до того, що гіперкортицизм (коли виробляється дуже велика кількість кортизолу) — це насамперед серйозне медичне захворювання. Як правило, у людини скарги на набір ваги не будуть першочерговими. Це буде цілий симптомокомплекс.

— Що ж таке кортизол загалом?

— Це наш головний адаптоген. Він допомагає пристосуватися до будь-якого стресу. Наприклад: недоспали, вдарилися, йдемо до стоматолога, нервуємо, передменструальний синдром (ПМС), менструація, болить живіт чи голова, захворіли, температура. Все це стрес для організму, і тоді включається кортизол.

Він реагує не тільки на психоемоційні переживання, тривожність, а й на фізичні зміни. Будь-які зміни температури тіла, біль — підвищують рівень кортизолу. Навіщо? Щоб адаптувати нас до цих змін.

Що було б, якби кортизол не підвищувався? Кортизол підтримує тиск, мінеральний склад крові, глюкозу в організмі. Без підвищення кортизолу людина поступово втрачала б свідомість через низький тиск, знижувалася б глюкоза в крові, порушувався б баланс калію — важливого мікроелементу для роботи клітин.

• Тому добре, що кортизол підвищується в складні моменти. Це вторинна реакція, а не причина наших проблем.

— А як визначити чи є в тебе справді проблеми з кортизолом?

— Справжній гіперкортицизм, який треба лікувати — це наявність аденоми наднирника або гіпофіза. Пухлина наднирника виробляє забагато кортизолу, пухлина гіпофіза — забагато адренокортикотропного гормону (АКТГ), який впливає на наднирники. Тоді кортизол буде постійно високим.

• Дізнатись це допомагає спеціальний тест: Слиник 2300. Адже денний профіль кортизолу неможливо інтерпретувати — там норми до певної цифри, все що менше вважається нормою.

А от для визначення гіперкортицизму головне, який кортизол о 23:00. Коли циркадний ритм має знижувати його синтез, кортизол повинен бути мінімальним. Якщо він високий — це може свідчити про захворювання. Але спочатку дивимось на скарги пацієнта.

Для додаткової перевірки ще є дексаметазонова проба: о 23:00 приймаємо дексаметазон 0,5 мг (2 таблетки), вранці о 8:00 здаємо кортизол. Якщо кортизол нижче норми, АКТГ подавлений — гіперкортицизму немає. Це нормальна реакція на глюкокортикостероїд.

Але, якщо чесно, це захворювання дуже рідкісне. За сім років практики я зустріла тільки двох пацієнтів з гіперкортицизмом. Першого виявила сама, другий прийшов після операції. Йому видалили наднирник, тепер дівчина живе з одним — і все чудово. Протягом кількох місяців все нормалізувалися: вага, зовнішність (гіперкортицизм дає специфічне ожиріння, людина себе не впізнає), зникли стрії, тиск прийшов до норми. Потім одружилася, народила, зустрічаємося раз на рік — все добре.

— А чи існує проблема нестачі кортизолу в організмі? Як це проявляється?

— Так, звісно є. І це гіпокортицизм — коли наднирники не виробляють кортизол. Зазвичай це через аутоімунний процес.

При гіпокортицизмі наднирники перестають працювати. Що бачимо? Людина худне без причини, наприклад, на 10 кілограмів за короткий час. Дуже сильна слабкість і втомлюваність, постійно низький тиск, гіпотонія, низький цукор крові. Це захворювання називають бронзовою хворобою або хворобою Аддісона — людина набуває бронзового відтінку шкіри. Дуже цікаве захворювання.

Від чого страждає така людина? Від того, що будь-який фактор — навіть психоемоційний стрес — падає тиск, падає глюкоза, і часто людина опиняється в реанімації. Там вона вперше дізнається про своє захворювання, якщо раніше не потрапила до ендокринолога.

Це теж не часто зустрічається, але частіше за гіперкортицизм. Таких пацієнтів у мене було більше.

Лікується гіперкортицизм гормонозамісною терапією довічно, але це тяжке захворювання. Не як з еутироксом чи ельтироксином для щитоподібної залози — підібрали дозу і приймаємо майже все життя однакову. Тут доза залежить від стану пацієнта, подій. Наприклад, готується до виступу і нервує — треба збільшити дозу гормону. Йде до стоматолога видаляти зуб — можна вколоти гідрокортизон внутрішньом’язово. При серйозніших втручаннях, наприклад абдомінальній операції — внутрішньовенні крапельниці. Протягом всієї операції пацієнта ведуть спеціалісти, слідкують за тиском, цукром, мікроелементами, натрієм, калієм — це життєво небезпечне захворювання.

Як кортизол впливає на самопочуття і зовнішній вигляд

— Якщо саме кортизол є причиною поганого самопочуття, стресу чи навіть набору ваги, то людина це не може просто пропустити або не помітити? Тобто його вплив настільки очевидний, що організм сам дає зрозуміти, що щось не в порядку?

— Щодо підвищеного кортизолу на тлі хронічного стресу — дивіться, тут не кортизол винен у тому, що він постійно високий. Тут винен саме хронічний стрес, а кортизол — це вже наслідок цього процесу.

Тому в першу чергу треба працювати зі стресом: підвищувати стресостійкість, адаптуватися, звертатися до психолога, психотерапевта, невролога за потреби.

Насправді хронічний стрес викликає постійне відчуття голоду через недосипи, і людина їсть висококалорійну, високовуглеводну їжу, відповідно набирає вагу.

— То як саме від високого кортизолу ми приходимо до цього «кортизолового живота»? Які процеси відбуваються між стресом і цією зміною тіла — в харчовій поведінці, фізичній активності, обміні речовин — які призводять до цього результату, якщо сам кортизол не впливає безпосередньо на жирові накопичення?

— Тут хочу зазначити — не сам кортизол впливає. Це жирові пастки, зона живота. У когось це руки, у когось стегна, у когось холка — такий горбик ззаду на шиї.

• Кожен з нас по-різному і в різних місцях набирає вагу. Просто в зоні живота генетично і фізіологічно закладено більше жирових клітин. От і все.

— Чи кортизол змінює роботу організму так, що ми починаємо по-іншому харчуватися, чи це просто банально більше їмо або вибираємо інші продукти? Тобто який ланцюжок процесів і реакцій від стресу та кортизолу веде до зміни ваги, щоб людина могла розкласти це по поличках, зрозуміти причини й уже свідомо щось із цим робити?

Дійсно велика кількість українців живе в хронічному стресі. Але не всі набирають вагу. Є ті, хто схуд і не може набрати, що б не робив. Але це не означає, що у них кортизол не реагує на стрес.

По-перше, хронічний стрес викликає хронічний недосип — ми не можемо спокійно спати вночі через тривоги, обстріли. Це провокує те, що протягом дня не відчуваємо достатньо енергії та хочемо її компенсувати через їжу, додаткові калорії.

І пішло — чашечка капучино з самого ранку до вечора, бо треба бути активними на роботі, добре себе почувати. А це все калорії.

Тому тут я пацієнтам кажу: якщо дійсно нервуєте, стресуєте, погано спите — сон це ваша базова потреба. Треба в першу чергу нормалізувати свій сон. Коли почнете добре відпочивати, висипатися, то вже не так буде хотітися протягом дня їсти.

Другий складник — дати організму максимум поживних речовин. Отже, прибрати ультраоброблену їжу, менш здорову їжу, робити повноцінні прийоми їжі з білками, повільними вуглеводами, клітковиною. Це теж дозволить отримувати енергію вчасно і потім протягом дня не під’їдати, не робити зайвих перекусів, не зловживати калоріями. Відповідно, це допоможе надалі підтримувати вагу або худнути.

Які є міфи та факти про кортизол

— Чи можна сказати, що якщо ми навчимося краще управляти стресом і підвищимо свою стресостійкість, це автоматично покращить наші харчові звички та допоможе поступово знижувати вагу? І як саме цей процес працює на практиці — через усвідомлену поведінку, ритуали чи якісь інші механізми?

— Кортизол — це не первинний чинник, не первинний фактор. Тому я не розумію цю нескінченну здачу аналізів на кортизол. Зовсім не розумію.

Хоча я, до речі, колись намагалася в цьому знайти якийсь сенс. Призначала своїм пацієнтам профіль слини на кортизол. Я не побачила взаємозв’язку. Від слова «зовсім».

— Багато людей, особливо в англомовних соцмережах, говорять про «втомлені наднирники» чи «наднирникове вигорання» — навіть меми з’являються, що наднирники втомлені більше, ніж ми самі. Наскільки серйозно варто сприймати цю тему? Чи дійсно наднирники можуть так сильно «втомлюватися» через стрес, і як це впливає на наше самопочуття, енергію та гормональний баланс, або це скоріше популярний міф і спосіб пояснити втому?

— Більше ми втомимося, ніж наші наднирники. Тому що це настільки міцні по своїй роботі, по своїй структурі утворення. Це такі маленькі-маленькі залози, але дуже потужні.

• Є інформація, що якщо залишити всього одну третину одного наднирника в організмі, він продовжить виробляти кортизол. І людина нічого не відчуватиме від слова «зовсім». Тобто їй не знадобиться додаткова гормонозамісна терапія. Бо навіть третина одного наднирника працюватиме.

— То яка порада, як лікаря-ендокринолога, що реально допомагає відновити функцію наднирників і підтримати баланс кортизолу?

Це робота з психотерапевтом, це якісний сон, це якісний відпочинок, а не просто перегляд серіалів, як спосіб розслабитись. Це хобі, це спілкування з друзями, це енергообмін. Ось це і є основні ліки для нашого кортизолу.

— Чи є якісь способи, поради чи маленькі ритуали, які допомагають підтримувати енергію та самопочуття навіть у таких умовах, коли сон обмежений?

— Зрозуміло, що на обставини ми вплинути не можемо. Але можемо контролювати фактори, які допомагають розслабитися. Як мінімум — вимикати телефони, відписуватися від постійного негативу. Не потрібні ті телеграм-канали, що постять де летить шахед, де ракети, карти відстежування — це все зайве. По-перше, ми на це ніяк не вплинемо. Максимум — піти в укриття або сховатися за двома стінками.

• Коли обстрілів немає, треба максимально висипатися, заспокоюватися. Їздити у відпустки, не засинати з телефоном в руках.

Перед сном не треба переглядати новини, гортати стрічку інстаграму, безцільно проводити час. Краще книжку почитати, музику послухати, поспілкуватися з родиною, дітям казки почитати. Залежить від можливостей кожного, обставин, вподобань, чутливості нервової системи на даний момент.

• Але якщо у вас серйозні проблеми зі сном (а вони є у більшості), коли навіть у спокійну ніч не можете розслабитися, постійно в тривозі — це перший сигнал звернутися до психотерапевта.

— Чи можемо говорити про те, що, якщо людина не спить кілька ночей поспіль і відчуває сильне напруження, вона шукає «швидкі рішення» — алкоголь, CBD, мелатонін чи інші засоби, щоб нарешті заснути? І чи є взагалі такі речі, які реально допомагають безпечно розслабитися та заснути, маленькі ритуали та звички, навіть якщо спокійна ніч здається недосяжною?

— Щодо алкоголю — зараз багато українців справді заспокоюють себе алкоголем. Тут виникає питання: чи не через це набирається зайва вага? Адже алкоголь досить калорійний, плюс під алкоголь зазвичай їдять щось додатково — отримуємо зайві калорії.

• З домашньої аптечки можу порекомендувати магній перед сном — точно не зашкодить. Магній В6 чи будь-який інший — цитрат, хелат, лізинат, головне органічна форма, яка не дратуватиме шлунок і кишківник і добре засвоюватиметься.

Якщо говоримо про серйозний тривожний розлад, то тут без медикаментів буде важко обійтися. Це можуть бути антидепресанти чи інші психотропні препарати, які призначає лікар. В цьому немає нічого кримінального чи особливого — зараз дуже багато людей приймають антидепресанти через постійну тривогу.

Головне — розібратися, це постійний стан чи тимчасовий, коли дійсно є реальна загроза для життя. Якщо тривожитеся тільки під час небезпеки — це нормально. А коли небезпеки немає, ви це розумієте, але тривожність залишається і триває тижнями, місяцями (не просто одну ніч після обстрілів) — це вже проблема.

Як гормони впливають на вагу

— Чи є інші гормони — наприклад, інсулін, тиреотропний гормон, статеві гормони чи ще якісь — які безпосередньо впливають на набір ваги?

— Так, деякі гормони справді можуть вплинути на вагу. Візьмемо, наприклад, щитоподібну залозу. Коли вона працює повільно (це називається гіпотиреоз), організм ніби переходить у режим енергоощадження.

Тиреотропий гормон (ТТГ) — це такий «сигнальний вогник» на панелі приладів нашого тіла. Коли він підвищується, це означає, що треба звернути на нього увагу. Що гірше працює залоза, то важче стає жити — постійна втома, хочеться спати, навіть до магазину йти лінь. Зрозуміло, що за таких умов легко набрати кілька зайвих кілограмів.

Але тут є нюанс: це не буде якихось космічних 20-30 кілограмів. Максимум 5-10, і то здебільшого через набряки. Це називається міксидема, тобто такий щільний набряк. Коли починаємо лікування, ці набряки швидко йдуть. А от те, що залишається — це вже справжній жир, і з ним доведеться працювати як завжди: їжа плюс рух.

Зі статевими гормонами схожа історія. З роками — і у жінок, і у чоловіків (так, у них теж є своя «андропауза», просто про неї менше говорять) — гормонів стає менше, м’язи тануть, якщо їх не тренувати. А ми продовжуємо їсти як у 25, рухаємося як у 25… Тільки організм уже не той.

Що стосується інсуліну? То тут як з кортизолом, не ворог нам, а наш друг, тому що інсулін — це дуже важливий для нас гормон. Як і кортизол, все однаково.

Він важливий чим? Тому що він пропускає глюкозу всередину клітини. А глюкоза всередині клітини — це як паливо для машини. Якщо не буде палива, то машина їхати не буде.

Тут все просто: без глюкози в клітинах організм не може функціонувати. Найбільше страждає мозок — він же живе виключно на глюкозі. Коли цукор не може потрапити всередину клітин, в крові його накопичується забагато — це і є цукровий діабет.

А підвищена глюкоза — штука токсична. Вона псує стан судин, псує нерви, «забиває» нирки. Власне, саме тому діабет і лякає людей — через ці всі ускладнення.

Але знаєте що? Навіть якщо діабет уже є — чи то перший тип (коли власного інсуліну немає), чи другий (через інсулінорезистентність) — це зовсім не кінець світу. При правильному лікуванні можна жити абсолютно нормально, без жодних проблем.

Ось тому я завжди кажу: аналізи без людини — це просто цифри на папері. Спочатку слухаю пацієнта, а вже потім дивлюся, що показують тести.

— Тобто, навіть відчуваючи себе краще після лікування, людині все одно доведеться працювати над харчуванням і фізичною активністю, бо немає «легких шляхів» для того, щоб повернути форму та енергію?

— Коли людина починає приймати гормони, то справді відчуває неймовірну різницю — з’являються сили, енергія, навіть настрій покращується. Адже коли щитоподібна залоза не працює як слід, це впливає не лише на тіло, а й на психіку.

І от тут людина думає: «Зараз я точно схудну!» Починає приймати ліки, самопочуття покращується, а через місяць стає на ваги — а там ті самі кілограми.

Тут і виникає головне непорозуміння. Гормональна терапія — це не чарівна паличка, яка миттєво розтопить усі зайві кілограми. Вона просто повертає організм у робочий стан. А далі все залежить від того, що ми їмо і як рухаємося.

А буває й зовсім незвичайна ситуація: приходить худенька дівчина, скаржиться, що ніяк не може набрати вагу. Я думаю — напевно, гіпертиреоз, щитоподібка «розганяється». Дивлюся аналізи, а там навпаки — ТТГ під сотню! Класичний гіпотиреоз, тільки організм відреагував не за підручником. Таке теж трапляється.

Тобто, якщо є певні порушення, як-от цукровий діабет чи гіпертиреоз, то медикаментозне лікування у поєднанні зі способом життя (сон, медитації, стресостійкість) у першу чергу допомагає людині мати більше енергії, сил для спорту, мотивацію краще харчуватися, і в цілому покращує якість життя?

• Гормони — допомагають в реалізації багатьох процесів в організмі. Коли вони працюють злагоджено. А от коли щось порушується, то й починається справжня плутанина: настрій скаче, енергії немає, вага то збільшується, то зменшується, у жінок може збитися цикл. Одне тягне за собою інше, і ось уже здається, що організм живе своїм життям.

Але ось що цікаво: коли вдається налагодити цей гормональний хаос (а це цілком реально!), раптом виявляється, що не все можна спихнути на гормони.

— Яку одну просту звичку може порадити лікарка-ендокринологиня, щоб щодня почуватися краще?

Раджу просто не шукати проблеми, якої не існує. Гуглити, здавати аналізи на всі можливі гормони. Це називається гіпердіагностика.

Якщо щось болить, щось турбує, краще це все обговорити зі спеціалістом. І лікар вам швиденько скаже вже, куди йти, що здавати, що робити, для того, щоб не збільшувати свою ось цю тривожність та іпохондрію.

Про продкаст «Тіло говорить»

Подкаст «Тіло говорить» — це розмова про їжу, спорт, ментальне та фізичне здоров’я.

Ведуча — сертифікована нутриціологиня Софія Рожко, CEO The Body School — сервісу, що формує стосунки з тілом та їжею.

У The Body School допомагають коригувати вагу та комплексно дбати про свій стан, щоб почуватися здоровими й сповненими сил.

Гості подкасту — лікарі та фахівці різних галузей, які діляться рутинами для суттєвого покращення нашого здоров’я та якості життя.

Слухай повний випуск про гормони спільно із «Сільпо Хелс».