Макарон

Французьке тістечко, яке часто плутають з американським печивом.

6
рецептів

Десерт, що завоював сучасні кав’ярні в Європі й не тільки. Випікання макаронів потребує значної кулінарної майстерності.

Що таке макарон

За межами Франції макароном або французьким макароном зазвичай називають невеличке тістечко (3-5 см в діаметрі) з двох половинок мигдальної меренги, склеєних між собою спеціальним кремом — ганашем.

У самій Франції таке тістечко називають паризьким макароном, оскільки в країні є ще дуже багато видів різних макаронів. У більшості вони схожі на звичайне мигдально-білкове печиво без барвників.

В Україні макарони нерідко помилково називають макарунами. Насправді це два різних десерти: фр. macaron — мигдальне тістечко або печиво, англ. macaroon — американське печиво з меренги та кокосової стружки. Американське печиво походить від французького, але розвинулося в окремий десерт.

Мигдальне печиво з Європи свого часу потрапило не тільки до США, але й до інших країн. Там народилися свої версії цього десерту. Наприклад, в Індії ласують тістечками на основі горіхів кеш’ю, в Домініканській Республіці це печиво з кокосом, імбиром і корицею.

Історія макарона

Як і багато інших мигдальних десертів, мигдальне печиво з’явилося на Близькому Сході. У Середньовіччі воно потрапило в Європу, де згодом здобуло приголомшливий успіх, особливо у Франції та Італії, де існує своє мигдальне печиво — амаретті.

Одне з перших мигдальних печив у Франції відоме із 781 року. Його випікали в абатстві Кормері неподалік Луари.

Тривалий час під макароном у Франції та Європі загалом розуміли звичайне печиво з мигдального борошна та меренги. Але в XIX столітті народжується знаменитий паризький макарон. Місцеві кондитери вигадали поєднувати між собою два печивка ганашем, отримавши вишукане тістечко.

Один із найстаріших виробників паризьких макаронів — кондитерська Ladurée, що працює з 1862 року.

Як готують макарони

Ідеальний макарон, у сенсі печива, має гладеньку блискучу поверхню, гофровану нижню частинку — так звану «спідничку» та м’яку в’язку середину.

Його готують з подрібненого до стану борошна мигдалю, цукрової пудри та яєчних білків. Причому кількість мигдалю має дорівнювати кількості цукрової пудри (так званий le tant pour tant).

Підготовлене тісто відсаджують на деко за допомогою кондитерського мішка і випікають. Потім два макарони з’єднують ганашем, смаки якого можуть бути дуже різними.

Приготування макаронів має дуже багато нюансів щодо інгредієнтів, збивання, часу й температури тощо.