Весільні утята — унікальна кулінарна спадщина із Сумщини

Знайомтесь — весільні утята

Не каченята, а саме утята — так називають на Сумщині в селі Річки сухе солодке печиво, яким оздоблюють весільний коровай. У сусідніх селах побутує ще назва «гуски».

Зовні ці фігурки більше нагадують квітку, павучка чи восьминога, але з малесеньким дзьобиком. Побачити їх зблизька можна на сторінці Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.

Весільні утята — символ достатку, дружної сім’ї, кохання. Що краще переплетені пір’їнки, то міцнішою, за повір’ям, буде сім’я. І утят, і шишок на короваї має бути парна кількість. А найбільша фігурка між утятами звалася «пава» — фігурка з короною вгорі. Паву ліпили для того, «щоб у молодої була свекруха ласкава».

Як готують весільних утят

Утят традиційно ліпили у вівторок або в середу (коровай пекли в четвер). Навіть зараз куповані короваї прикрашають утятами, зробленими власноруч.

Для випікання утят потрібні насамперед борошно, цукор та сіль. Ольга Турчина, мешканка села Річки, розповідає: раніше в багатих родинах замішували тісто для утят на молоці. Якщо ж виходила заміж бідна дівчина, утят ліпили на воді. На короваї в багатої дівчини було дуже багато утят, а на короваї в бідної — лише 12.

Спочатку беруть борошно, просіюють його в емальований посуд, розмішують цукор з молоком або водою, а потім вливають у борошно для замішування крутого тіста. Тісто вимішують до еластичної консистенції (щоб відставало від рук). Далі беруть невеликі шматочки тіста і розкачують їх у кульки. З кульок роблять «котелики» (невеличкі трубочки). Потім качалкою розкачують краї, а серединку залишають для формування «голівки». По кожному краю роблять вісім надрізів. Дві середні смужки залишають, а решту переплітають між собою: першу з правого боку та другу з іншого, першу зліва та третю і т. д. по колу, утворюючи візерунок. Вважається, що чим краще переплетені «пір’їнки», тим міцнішою буде родина. Посередині формують голівку «утяти», роблять носик та очі (по місцевому — «вічкі») з маку, перцю тощо.

Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини

Виготовлення утят супроводжується співомовками. Так, просіюючи борошно, співають: «Давай, мати, муку й сито, будемо муку сіяти, щоб із Галиної доріженьки всю біду звіяти!».

Молоко або воду вливають у борошно, розмішують, примовляючи: «Міси, Тетяно, тісто крутенько, щоб у Галі сім’я була міцненька!». Що крутіше тісто, то краще виліплюються утята.

Утят випікали в печі; досвідчені майстрині знали, якою мала бути температура при випіканні. Утята печуться на пласкому деку приблизно 2-3 хвилини. Фігурки повинні набути світло-жовтого або золотавого кольору. Нині випікають і в газовій або електричній духовці.

Прикрашання короваю

Настромлюють утят на конопляну бадилинку — кострицю — і вставляють у коровай. Інколи в центрі короваю ставлять фігурки молодої й молодого та оточують їх утятами. Весільна пара або пава повинні істотно вивищуватися над утятами. Костриці переплітають стрічками — щоб краще трималися на короваї.

Іноді утят випікають так багато, що на короваї вони не вміщуються. Тоді печиво роздають гостям на щастя та на добру долю.

Від кожної такої фігурки-уточки віє теплом людських рук, її навіть шкода їсти. Хочеться лише розчулено милуватися, пишаючись тим, які багаті весільні традиції має наша країна!