Як спекти весільний коровай: рецепт для пор’ядних пані й панів

Весілля — то подія вкрай відповідальна! І героїня цієї надзвичайно веселої книжки про пригоди мешканців Малих Підгуляївців розуміє це як ніхто інший! І організовує свято за місцевими традиціями, а отже, треба приготувати коровай!

До речі, до випікання короваю, за народними неписаними правилами, долучали лише тих жінок, які пройшли своєрідний кастинг. Ось як про це пише Люба Клименко:

По давньому підгуляївському звичаю у п’ятницю должні були до мене в хату прийти баби, то єсть молодиці, пекти коровай. Сіли ми з батяньою і зажурилися. У нашому селі давно вже ніхто хліб не пече, даже булочки купляють у лавці. А тут не просто тобі хліб — а коровай! Мумріков нас просвітив, шо випічка короваю — вещ сакрательна, то єсть свята, бо це символ майбутнього сімейного щастя. Який він вийде — такою й буде наша жисть із Мумріковим. Він ше предупредив: — коровайниць должно буть сім! (…) Ідемо з Мумріковим до старшого боярина (…) і кажемо: так і так, нужні коровайниці, шоб були замужні, але не старі, веселі, але не пошлі, не бездітні, не розводяшки, з хорошою сімейною жистю, шоб уміли пекти і співати давніх свайбених пісень.

Люба Клименко 

Можна по-різному ставитися до настанов, що їх нам лишили наші прабабусі, проте до рецепта поставимось якнайсерйозніше! І тоді коровай вийде просто приголомшливо красивий та смачний!

Рецепт, який ми пропонуємо вам, надзвичайно простий. Важливу роль у ньому відіграє розстоювання тіста, яке забезпечить короваю рівномірну форму та пухкий м’якуш.

Можна відмовитися від солоного тіста і прикрас із нього, а сформувати прикраси з того самого тіста перед самим випіканням: наприклад, ¼ частину маси відділити для оздоби, а з решти виліпити великий бублик і наліпити на нього окремо сформовані прикраси, як на цьому відео (хвилина 5:20).

Діліться з нами вашими улюбленими рецептами за допомогою простої форми — нехай про ваші смачні страви дізнається вся країна!