Сахновщинський коровай — обрядовий хліб зі Слобожанщини

Що таке сахновщинський коровай

Слово «коровай» можна зустріти в багатьох слов’янських мовах, але лише в українській воно означає саме спеціальний обрядовий хліб, випечений за особливим рецептом і з нагоди особливої події. У багатьох родинах його готують вряди-годи й здебільшого на весілля. А от на Харківщині живуть дивовижні жінки, для яких випікання короваїв — професія.

На вшанування цієї місцевої слобожанської традиції Сахновщинська громада подала заявку на внесення їхнього ремесла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У липні 2022 року сахновщинський коровай опинився у цьому почесному списку.

Від звичайного хліба коровай відрізняється не тільки складнішим рецептом. Він неодмінно має бути щедро прикрашений виліпленим із тіста декором. Найчастіше це квіти, також дуже популярними є колоски, а для весільних короваїв здебільшого роблять фігурки лебедів.

За словами однієї з наймолодших майстринь, Лесі Шикітки із села Тавежня, на опанування ремесла замішування та випікання коровайного тіста зазвичай іде від одного до трьох років, поки наб’єш руку і вивіриш усі пропорції. А от щоб навчитись гарно декорувати обрядовий хліб, доведеться докласти суттєво більше зусиль.

Як печуть цей обрядовий хліб

Рецепт тіста у кожної майстрині свій. За традиційною технологією його заквашували на хмелю. Це була непроста робота.

Як згадує директорка Лебедівського сільського краєзнавчого музею Світлана Ткалич, її бабуся витрачала цілу ніч, щоби зробити хорошу опару на хмелю і на ранок уже було з чого замішувати хліб. Доводилось постійно щось домішувати, додавати, стежити, щоби процес ішов як годиться.

Часом коровай не вдається. Щодо того, чому так стається, майстрині доволі одностайні — якщо підходити до справи з поганим настроєм, важкими думками, то й опара не підніметься, і тісто не пропечеться.

Короваї у слобожанських майстринь замовляють з різних приводів. Звісно, на весілля, де такий хліб є одним з головних святкових атрибутів. Але просять приготувати особливий хліб і на інші свята чи урочисті події. Жінки твердять, що роботи їм в цілому вистачає, адже популярність короваїв з часом нікуди не зникає.

Якщо хочете більше дізнатись про традиції випікання обрядового хліба в Україні, обов’язково прочитайте статтю про те, що таке українська паска і з яким особливим підходом пекли її наші предки.

Рецепт сахновщинського короваю

Як ми вже зазначали, єдиного рецепта сахновщинського короваю не існує. Кожна майстриня має свої секрети.

Проте Український центр культурних досліджень — науково-дослідна установа Міністерства культури України — наводить один з варіантів приготування. Авторський рецепт записали від Л. О. Терещенко (1947 року народження) із села Огіївка, найстаршої носійки цього елемента нематеріальної культурної спадщини. Пропорції в рецепті приблизні.

Для приготування опари («запарки») у велику посудину додаю пів літра теплої води, пів склянки цукру, три столові ложки сухих дріжджів. Добре перемішую ложкою, додаю борошна стільки, щоб вийшло, як густа сметана. Ставлю біля печі, накриваю рушником, підходить 30 хв. По тому добавляю в опару пів літра теплого молока, пів літра сметани, 200 г розтопленого масла, столову ложку солі, пів склянки олії (замість неї можна додати 100 г розтопленого смальцю), три пачки ванільного цукру, або дві пачки ваніліну. В окремій посудині збиваю 10 курячих яєць (має вийти пів літра) з половиною літра цукру (або більше). Це все змішую разом з попередньою масою. У великій посудині з борошном роблю ямку, додаю пучок соди, заливаю всю масу і добре розмішую. Місимо, поки тісто не відстане від рук. Підходить біля печі годину. Далі розділяю тісто на частини й починаю формувати коровай.

Л. О. Терещенко

SHUBA нагадує, що після формування короваю його треба залишити в теплому місці підійти перед випіканням.

Якщо наважитеся відтворити рецепт короваю від слобожанської майстрині, неодмінно діліться враженнями в коментарях і надсилайте нам фото — ми опублікуємо!

Смачного!