Психологія і кухня: 4 способи, як їжа може допомагати психічному здоров’ю

Усвідомлене харчування — коли ви справді помічаєте, що їсте

Усвідомлене харчування (Mindful eating) — це коли під час їжі ви звертаєте увагу на неї, а не їсте автоматично. Який у страви запах? Яка текстура? Ви ще голодні чи вже ситі? Ви справді хочете їсти чи тягнетеся до їжі через стрес або нудьгу?

На цій ідеї психологиня Джин Крістеллер (Jean Kristeller) у США розробила 1999 року спеціальну програму MB-EAT — Mindfulness-Based Eating Awareness Training. Її створювали насамперед для людей, які мають напади неконтрольованого переїдання.

Як це має працювати? Людина вчиться помічати момент між імпульсом «хочу щось з’їсти» і власною дією. Наприклад, розпізнати: «Я зараз не голодна, я засмучена». Це не означає, що після однієї уважно з’їденої вечері емоційне переїдання зникне. Це навичка, яку тренують поступово.

Що каже наука? Що це не просто модний термін із соцмереж, а підхід, який може допомогти. Нещодавно науковці підсумували 54 дослідження mindfulness-підходів до неконтрольованого переїдання. У середньому ці практики працювали краще, ніж відсутність психологічної допомоги.

Читайте, як будувати здорові стосунки з їжею — дослідом ділиться хірургиня Ірина Плюта.

Кулінарна арттерапія — коли терапія відбувається на кухні

Тут усе ще буквальніше: люди готують їжу під час сеансу з терапевтом.

Важливий не лише результат на тарілці. Терапевт може звертати увагу на те, як людина поводиться під час готування: чи боїться зробити помилку, чи прагне все контролювати, як реагує, якщо тісто не вдалося, чи може попросити про допомогу, чи здатна отримувати задоволення від процесу.

Кухня дуже добре залучає тіло і відчуття. Ви місите тісто, ріжете овочі, відчуваєте запах спецій, чуєте шипіння сковороди, бачите, як змінюється продукт. Увага переходить із потоку думок на конкретну дію, яка відбувається зараз, і це заземляє.

Найбільш послідовно кулінарну арттерапію розвиває соціальна працівниця, дослідниця і кухарка Аєлет Барак-Нахум (Ayelet Barak-Nahum) з Ізраїлю. Вона досліджувала метод у Тель-Авівському університеті й використовувала його з дорослими й дітьми.

Я вирішила перевірити науковими методами інтуїцію багатьох кухарів, переконаних, що готування може бути формою терапії.

Аєлет Барак-Нахум

Дослідники кажуть, що цей напрям дуже перспективний. А ми добре знаємо, що приготування їжі допомагає заземлитися, саме тому головний тренд цієї осені — повільні рагу.

Усвідомлене готування: бути думками «тут і зараз»

Уявіть, що ви місите тісто. Замість того щоб паралельно дивитися тікток чи думати про роботу, ви звертаєте увагу на те, як тісто липне до пальців, стає гладшим і пружнішим, як пахне борошно і як змінюється його текстура. Це і є усвідомлене готування (mindful cooking).

Так само можна уважно нарізати яблуко, розтирати між пальцями трави, перемішувати крем або слухати, як щось смажиться. Це не зовсім кулінарна медитація, а більше спосіб «бути в моменті». Це може допомогти переключитися з нав’язливих або тривожних думок на задоволення від простих дій і відчуттів.

У цієї ідеї немає одного засновника, офіційного року народження або стандартного терапевтичного протоколу. Це радше перенесення важливої навички усвідомлювати себе «тут і тепер» (mindfulness) на звичайну побутову дію.

Читайте також 8 кроків до міцного ментального здоров'я від фудтерапевтки Анастасії Голобородько.

Нутритивна психіатрія — коли психіатрія дивиться на те, що ми їмо

Тут мова йде про раціон. Нутритивна, або ж нутриційна психіатрія досліджує, чи пов’язане те, що людина регулярно їсть, з її психічним здоров’ям. Наприклад, чи може якість раціону впливати на перебіг депресії.

Досліджують цілу низку показників: нутритивну щільність, обмін речовин, запальні процеси, кишкову мікробіоту та їхні можливі зв’язки з роботою мозку.

У 2017 році науковці провели дослідження за участі 67 дорослих з депресією. Їх поділили на 2 групи. Одна група харчувалася як зазвичай, інша мала покращений раціон, багатий на всі необхідні нашому організму речовини. У другої групи симптоми депресії зменшилися.

Їжу не розглядають як чарівну пігулку, але ставляться до неї як до важливої частини комплексної допомоги.

Найцікавіше в усіх цих дослідженнях те, що сучасна психологія дивиться на їжу значно ширше, ніж просто на питання «корисно — не корисно». Має значення і раціон, і наші думки про їжу, і навіть те, як ми готуємо.