Лужна дієта проти зайвої ваги та різних хвороб — всі «за» і «проти»

Нутриціологиня Ірина Каленська вважає, що лужна дієта (ЛД) залишається популярною серед прихильників здорового способу життя, попри відсутність доказів її ефективності.

Що таке лужна дієта?

ЛД заснована на ідеї регуляції кислотно-лужного балансу тіла. Вона поділяє всі продукти на «закислювальні» та «олужнюючі».

• закислювальні: м’ясо, риба, птиця, кисломолочні продукти, алкоголь, цукор, перероблена їжа (не поспішаємо їх виключати);
• олужнюючі: овочі, деякі фрукти, трохи жирів і цільних круп.

Це цікаво: Як їсти правильно: тарілка здорового харчування

Згідно із цією теорією, «закислятися» — погано. Це викликає всілякі хвороби, насамперед остеопороз і онкологію. «Олужнюватися» — навпаки добре. Що більше ми «підлужуємо» кров, то нібито-то краще.

Концепція має купу послідовників серед зірок Голлівуду і багатомільярдний оборот на книжках і лужних добавках. Я за об’єктивність і науку, і тому вважаю, що лужна дієта — щось середнє між ідеєю, що цілком працює, і низкою шкідливих помилок.

Ірина Каленська

SHUBA рекомендує: Антиракова дієта Моермана: порятунок для онкохворих чи головна містифікація 90-х

Лужна дієта: за і проти

Три «за»:

1. Містить багато хороших ідей: відмова від «сміттєвої» їжі, багато овочів у раціоні.
2. Цілком адекватна як тимчасова стратегія з метою зниження рівня системного запалення.
3. Близька до низькопуринової дієти, що знижує концентрацію сечової кислоти, і використовується в класичній дієтології при подагрі, сечокам’яній хворобі.

Читайте також: Дієта при подагрі: як полегшити стан за допомогою харчування

Три «проти»:

1. Претензія на універсальність. Немає універсально корисних стратегій.
2. Існують протипоказання, особливо для тривалого застосування.
3. Наукова база викликає багато запитань — це дійсно не зовсім науково.

Лужна дієта з погляду науки

1. Саморегуляція організму

Суть у тому, що всі рідини тіла мають різний pH: кров і слина — слаболужні, шлунковий сік — кислий, жовч — лужна і т. д. У деяких pH незмінний, а в інших може суттєво коливатися.

Наприклад, pH крові постійний +/- 7,4, а кислотність сечі у нормі коливається від 4,5 до 8 pH залежно від того, чи вжили ми м’ясо з «винцем» або огірочки з петрушкою.

А якщо pH крові таки змінюється, це говорить про серйозну внутрішню патологію.

Коли «фанатики» залужування лякають нас ацидозом («закисленням» крові), вони просто перебільшують. Ацидоз (також як і алкалоз — «залужування» крові) настає не від поїдання котлет або, навпаки, огірків, а при серйозних захворюваннях (наприклад, цукрового діабету 2 типу) і гострих станах — серцевій і дихальній недостатності, сильній крововтраті.

Отже, pH рідин тіла має до «закислюючих» і «лужних» продуктів вкрай опосередковане відношення.

2. Остеопороз і кислота

Прихильники олужування стверджують, що тіло компенсаторно витрачає «лужний» мінерал кальцій, щоб нейтралізувати кислоти, тому кістки руйнуються.

Варто знати: Як зміцнити кістки та чому це важливо

Ця теза дивовижним чином ігнорує таку функцію нирок, як регулювання кислотності шляхом зміни кількості бікарбонату натрію в організмі (його реабсорбцію з метою нейтралізації кислоти або виведення надлишків).

Питання про користь олужування для кісток неодноразово досліджувалося і не знайшло підтвердження.

3. Онкологія та кислотність

Є гіпотеза, що рак особливо добре розвивається в кислому середовищі.

Різні види раку розвиваються в різних pH-середовищах, і в лужному теж. Впливу олужування на онкологію за результатами наукових метааналізів останніх років не підтверджено.

Дізнайтеся також: Як вибір їжі вливає на ризик онкозахворювань?

Висновок

У кислотно-лужній дієті є здорове зерно, тому що вона пропонує нам відмовитися від сміттєвої та глибоко переробленої їжі, збільшувати в раціоні кількість овочів і скорочувати споживання червоного м’яса. Однак її наукова база слабка і всю її потенційну користь ніяк не варто пов’язувати з окисленням або залужуванням крові.

Читайте всю правду про популярні дієти й головні ризики для здоров’я, які кожна з них несе.

Текст опубліковано з дозволу авторки. Оригінал.