Жодної користі: 7 кухонних звичок, які насправді не потрібні

Миємо м’ясо і курку

Сире м’ясо так і кортить сполоснути під краном: здається, що після цього воно стане чистішим. Насправді вода нічого не покращує, зате бризки розносять бактерії по мийці, стільниці, посуду й сусідніх продуктах. Це явище називають перехресним забрудненням, і про його шкоду багато писали дослідники.

Що насправді: шкідливі мікроорганізми знищує лише нормальна термообробка, а не струмінь з крана. Курка має прогрітися всередині щонайменше до 74 °C, цільні шматки свинини — до 63 °C, цільна яловичина — як мінімум до 52–55 °C, а різний фарш — щонайменше до 71 °C.

Викидаємо стебла броколі, цвітної капусти та зелені

Суцвіття йдуть у страву, а товсте стебло прямо в смітник. З петрушкою та кропом те саме: листочки пообривали, а стебла лишилися сиротіти на дошці. Шкода, бо більша частина цих «відходів» цілком їстівна.

Що насправді: ці частини їстівні й корисні. Стебла броколі й цвітної капусти можна почистити від грубої зовнішньої частини й використати для супу-пюре чи рагу. Стебла зелені можна використати для варіння бульйону або зробити песто з петрушки.

Раніше ми писали про харчові відходи, які ніколи не треба викидати.

Ллємо олію на сковороду перед грибами

Ритуал знайомий: розігріти олію, додати гриби. Проте сирі гриби вбирають жир як губка. В експерименті кулінарної лабораторії America’s Test Kitchen сирі гриби увібрали в рази більше олії, ніж ті, що вже були приготовані.

Що насправді: щоб заощадити олію та швидше приготувати гриби, клади печериці на суху, добре розігріту сковороду. Спершу вони віддадуть вологу, вона википить, і тоді гриби почнуть рум’янитися. Так виходить швидше й економніше. Додай трохи олії чи вершкового масла наприкінці.

Додаємо олію у воду для пасти

Так нам інколи радять, щоб макарони не злиплися. Але олія збирається на поверхні води й до пасти майже не доходить.

Що насправді: щоб паста не злипалася в каструлі під час варіння, її достатньо добре перемішати після додавання у воду й потім ще раз після повторного закипання води. А для певності шеф-кухарі радять брати по 1 л води на кожні 100 г пасти, віддавати перевагу макаронам з твердих сортів пшениці та не переварювати їх. Також воду для пасти обов’язково солити, але на це є інша причина.

Завжди просіюємо борошно

Фраза «добре просійте борошно» кочує з рецепта в рецепт уже десятки років. Колись це й справді було важливо, проте сучасне фабричне борошно зазвичай і так чисте та однорідне.

Що насправді: для млинців, вареників, пісочного, дріжджового й заварного тіста просіювати борошно не обов’язково. Просіювання стане у пригоді тоді, коли борошно злежалося чи збилося грудками або ти печеш щось надзвичайно ніжне й повітряне, наприклад бісквіт. Тоді борошно треба акуратно просіяти у збиту яєчну масу, не втрачаючи повітря.

Солимо баклажани, щоб прибрати гіркоту

Нарізати, рясно посолити, почекати, промити, обсушити — ціла окрема робота та додатковий час. Колись вона мала сенс, але не тепер.

Що насправді: гіркоту з більшості сучасних сортів уже вивели. Іноді сіль беруть з іншою метою — щоб вивести з баклажанів зайву вологу. як-от у рецепті парміджани. Але це вже частина приготування, а не обов’язкова умова.

Чистимо часник зубок за зубком

Один зубок — дрібниця, а п'ять — уже кілька зайвих хвилин і лушпиння під нігтями. Але чистити кожен зубок вручну зовсім не обов’язково.

Що насправді: якщо потрібен подрібнений часник, поклади зубок на дошку, притисни бічною стороною широкого ножа й натисни долонею: зубок трісне, і лушпиння відійде саме. Також багато сучасних пресів дозволяють видавлювати часник просто в шкірці — м’якоть проходить крізь отвори, а шкірка залишається всередині.

Раніше ми також писали, чому рис злипається та як зробити його розсипчастим.