Піца «Маргарита» — яка вона має бути насправді та чому її так назвали

Що таке піца «Маргарита»?

Існує неймовірно багато класичних італійських різновидів піци, проте жодна з них не відома так, як «Маргарита».

Славетне поєднання помідорів, моцарели й свіжого базиліку, присмачене сіллю й духмяною оливковою олією, на розкішному тісті з бортиками, на якому видно підпалини від випікання у печі — це один із гастрономічних символів Неаполя та й усієї Італії.

Піца «Маргарита», як і неаполітанська піца загалом, внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Читайте також: Секрет розгадано: ідеальне тісто для піци

Історія піци «Маргарита»

Згідно з популярною легендою, піцу «Маргарита» винайшли 1889 року, коли Королівський палац Каподімонте в Неаполі замовив неаполітанському піцайоло Раффаеле Еспозіто створити піцу на честь візиту італійської королеви Маргарити Савойської (1851-1926).

З трьох різних піц, які він створив, королева віддала перевагу піці в кольорах італійського прапора: це поєднання червоного (помідор), зеленого (базилік) і білого (моцарела). Мовляв, цей вид піци назвали на честь королеви. У Неаполі навіть зберігається лист подяки до піцайоло від «керівника служби» королеви.

Пізніші дослідження поставили під сумнів цю легенду, а лист було названо підробкою. Вважають, що історію про піцу для королеви вигадали в маркетингових цілях, а популяризація цієї легенди припадає на 1930-1940 роки.

Класичне поєднання характерних для «Маргарити» інгредієнтів в Італії відоме з XVIII століття.

Як готують піцу «Маргарита»?

Тісто для піци замішують з води, борошна, солі й дріжджів. Після бродіння його формують руками, натискаючи й розтягуючи від центру, намагаючись сформувати бортики.

На основу наносять томатний соус, оливкову олію, шматочки моцарели й випікають у дуже сильно розігрітій духовці (до 250 °C) 5-7 хвилин.

Готову піцу присипають цілим листям базиліку.