Ольга-Марія Франко

Ольга-Марія Білецька народилася 24 липня 1896 року в селі Вирів на Львівщині в родині священника. За освітою вона вчителька української мови, але з юних літ любила експериментувати на кухні.

У 15-річому віці Ольга познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Петром Франком — наймолодшим сином поета Івана Франка. Через сім років вони побралися. У 1920 році молода родина переїхала до Відня. Там Ольга змогла фахово підійти до вивчення кулінарії.

Упродовж двох років вона навчалася кулінарії у Вищій школі сільського господарства. Саме тоді в неї й виникла ідея записати, упорядкувати й видати куховарський досвід українського народу в одній книзі.

Довгий час жінка працювала над працею «Кухня в таборі», утім, книга так і не побачила світ. У 1922 році Ольга повернулася до рідної Галичини, бо була при надії. На Батьківщині жінка продовжила роботу над кулінарним збірником. Вона записувала старі рецепти, випробовувала їх, експериментувала. І вже в 1929 році в Коломиї вийшов її бестселер «Перша українська загальнопрактична кухня».

Це була фантастична робота, яка містила понад 1400 переписів. Серед них страви на будь-який смак і гаманець. Навіть рецепти для вегетаріанців (розділ мав назву «Безм’ясна кухня»).

У 1937 році Ольга випустила ще одну книгу «Всенародня кухня», яка за своєю структурою відрізнялася від попередньої збірки. Рецепти страв розділено за порами року (весна, літо, осінь і зима), а деякі — на сніданки, обіди й вечері.

У радянські часи книги Ольги не видавалися. Тодішня влада називала їх «буржуазною літературою».

Ольга Франко куховарила до 91-річного віку. Свою професію кулінарка називала «домова господиня». Померла жінка 27 березня 1987 року.

Після смерті кухарки її внука Іванна Міліянчук створила сайт «Практична кухня. Забуте і нове», де ділиться сімейними рецептами бабусі.