Що їдять в Ісландії — нотатки з гастроподорожі 

Риба, картопля… і це все?

Якщо перед поїздкою до Ісландії ви подивитесь фото страв будь-якого закладу громадського харчування — від відзначених зірками ресторанів до крихітних кав’ярень «на краю землі», — або почитаєте їх меню, вам захочеться скуштувати все й одразу. Але донедавна основними продуктами, які майже щоденно вживали в більшості ісландських сімей, були риба та картопля.

Якось я сказала 60-річному другу-ісландцю, що хочу скуштувати національну страву — плокфіскур (біла риба, тушкована з картоплею та цибулею в соусі типу бешамелі). Він на хвильку замислився і сказав:

Гм, скільки разів на тиждень в дитинстві я їв рибу з картоплею?.. В понеділок, у вівторок, в середу, четвер… У п’ятницю?.. Теж. Мама щодня варила одну каструлю риби, одну — картоплі. На вихідних змішувала їх разом і заправляла борошном, розведеним у молоці. Курку я скуштував уперше у 15 років.

Зміни почались у середині ХХ століття після вступу Ісландії до НАТО (єдина країна — член альянсу без власної армії) і спорудження на острові американської військової бази. За цим послідувало будівництво аеропорту, доріг, створення великої кількості робочих місць і… завезення в значно більшій кількості імпортних продуктів. А ще — нові хвилі емігрантів з усього світу, які значно збагатили ісландську гастрономічну культуру.

9 «вартоїжок» ісландської кухні

Що ж обов’язково варто скуштувати в Ісландії саме з національних спеціалітетів? Почнімо зі страв, які легко уявити та зрозуміти українцям, адже ми точно пробували щось схоже!

Хот-дог (pylsa)

Так, сучасна національна ісландська страва і предмет гордості. Він виготовляється із суміші ягнятини, яловичини та свинини. Зверху за бажанням посипається маринованою та смаженою цибулею, поливається гірчицею, кетчупом і соусом ремулад. До речі, серед поціновувачів ісландських хот-догів — Білл Клінтон та Кім Кардаш’ян. Свій перший хот-дог ви можете скуштувати прямо в аеропорту Рейк’явіка.

Скир (skyr)

Один з найстародавніших ісландських продуктів. Скир дуже смачний сам по собі, але його часто додають до інших страв, у першу чергу до десертів, або присмачують свіжими ягодами, варенням, цукром. Більшість вважає його густим йогуртом, проте офіційно скир класифікується як сир. На мій смак, це щось середнє між густим йогуртом і вершковим сиром. Скир продається в усіх супермаркетах, тому його зручно купити й узяти, наприклад, із собою в готель на смачний сніданок.

Сушена риба (hartfiskur)

Ще один спеціалітет з часів вікінгів — висушені на повітрі філе тріски або палтуса. Ісландці їдять їх зазвичай як снеки — замість чипсів чи сухариків, — навіть під час прогулянок. Або з соленим вершковим маслом. Це — традиційний спосіб вживання, бо раніше хартфіскур з маслом вживали замість хліба через брак борошна разом із стравами на зразок супу.

Житній хліб (rugbraut)

Ісландці дуже люблять хліб і їдять його майже з усім. Найтрадиційніший — темний, з насиченим, солодкуватим смаком ругбройт. Якщо ви поїдете з екскурсією до гейзерів, вам майже напевне запропонують цей хліб, попередньо розкопавши землю і діставши звідти горщик або форму з буханцем, бо запікається ругбройт прямо в гарячій землі.

Плаский хліб (flatkaka)

Другий за популярністю. Його їдять зазвичай змастивши вершковим маслом, а зверху кладуть скибочки копченої баранини.

Копчена баранина (hangikjot)

Раніше копчену баранину вживали на свята в холодну пору року. М’ясо солили й підвішували в сараї на два-три тижні. А замість дров для диму (дерева в Ісландії ростуть дуже повільно) використовували баранячі кізяки.

Суп з баранини (kjotsupa)

Історично єдиними джерелами білка в раціоні ісландців упродовж багатьох століть були риба, морепродукти і баранина. Зате, повірте мені, все — найкраще у світі. З рибою і морепродуктами — зрозуміло. А вівці в Ісландії і по сьогодення майже всі — на вільному випасі. Мандруючи навесні або влітку островом, невеликі отари можна зустріти де завгодно — на мальовничих квітучих луках та зелених пагорбах, навіть посеред дороги.

Завдяки такому «способу життя» ісландські вівці самі вибирають собі їжу — духм’яні місцеві трави та ягоди, що вкупі з кришталево чистими водою та повітрям перетворює м’ясо на справжній делікатес.

Суп з баранини — обов’язкова страва в меню кожного поважного ресторана, на фудкортах і в багатьох родинах. Враховуючи, що клімат Ісландії — далеко не тропічний, скуштувати його можна протягом усього року.

Раніше кйотсупа загущували перловкою та іншіми крупами через брак овочів, часто додаючи кисле молоко або скир. Зараз кухарі фантазують, як хочуть, і можуть навіть приправити традиційну страву індійським карі.

Суп з лобстера (humarsupa)

Ще одна «візитівка» ісландської кухні — суп з лангустинів (невеличких лобстерів), щойно виловлених в Північній Атлантиці. Дуже кремовий, запашний, ніжний і насичений з щедрою порцією солодкуватих соковитих молюсків.

Ісландські вергуни (kleinur)

Серед безлічі смачних десертів самим традиційним вважається клейнур — смажені пампухи формою дуже схожі на наші вергуни. Хрумкі зовні і ніжні всередині, вони настільки популярні, що ісландці часто готують їх вдома на сніданок.

Це також цікаво: Бочек, любчик та осципек — які страви варто скуштувати в Польщі

Ферментована акула та інша екзотика

Якщо ж вам хочеться спробувати чогось екстремально екзотичного, то ось що може запропонувати вам ісландська кухня:

Ферментована акула (hakarl)

«Найстрашніший» ісландський спеціалітет. Насправді, не такий страшний чорт, як його малюють. Єдине, що може «відвернути» — запах аміаку. За текстурою хакарл схожий на українське сало. Щоб не відчувати неприємних пахощів, «новачкам» рекомендують затиснути носа та швиденько запити делікатес ковтком ісландської «горілки» — бреневіна, кминовий запах якого перебиває навіть аміак.

Захотілося солоденького? Приготуйте скуфукака — ісландські брауні!

М’ясо тупіка

Тут усе трохи навпаки: якщо вонючу акулу навряд чи хтось подумає пожаліти, а їсти її відмовляються саме через відразу, то гарнесеньких невеличких пташок не їдять саме через їх милоту («Ми ж не звірі!»). Найчастіше тупіків подають копченими. Але мені трапилось сире м’ясо, на зразок тартару, але порізане смужками. Темне, з приємним насиченим солодкуватим смаком та легким присмаком заліза. До нього — солодкі оладки, свіжа лохина і соус.

Китове м’ясо

Китятина більше схожа смаком на м’ясо, ніж на рибу. (Також трапляються страви з конини (дуже ніжна і смачна, в Ісландії — місцева порода коней, котрих не можна вивозити з країни, а коли вже хоч на пару метрів відпливли від берега, бідна конячка не має права повернутися на батьківщину). Готують і делікатеси з м’яса північного оленя, наприклад бургер, у якому фарш змішують з яловичим, як зізнався мені офіціант одного з чудових ресторанів Рейк’явіка).

Фестиваль середини зими (Þorrablót)

Ціла таця спеціалітетів для неслабких духом — чи радше шлунком. Тут і запечена овеча голова, і баранячі яйця, і той самий хакарл, а ще — баранячі кров’янка та ліверка. Правда, скуштувати це все можна лише в січні. Але якщо є охота, шматочки акули та ковбасу можна знайти в будь-яку пору року в супермаркетах.

Що привезти на пробу

Що варто придбати в Ісландії зі смачних сувенірів?

По-перше — сіль. Набори невеличких слоїків з різними видами солі, в тому числі чорна вулканічна, продаються навіть у сувенірних та книжкових крамницях. Ну й, звісно, у Duty free.

Якщо ви фанат лакриці — вам пощастило, бо її тут більше ніж достатньо в різних продуктах, навіть у напоях. Ще одна гордість Ісландії — зненацька — шоколад. Найавтентичніший — молочний з м’ятою.

Усе це й багато іншого можна придбати прямо в аеропорту, очікуючи на оголошення свого гейту. Мандруйте смачно!

Хочете знати, які продукти найбільше полюбляють французи? Читайте статтю від SHUBA!