«Готуємо по черзі», — подружжя Валерії та Анастасії про свій раціон та улюблені хелсі-страви
- Рубрика
- Лайфстайл
- Автор
- Олена Худенко
Сьогодні дедалі більше людей не бояться самоідентифікуватися, а суспільство поступово вчиться це приймати. Нещодавно психологиня Валерія Головатенко та тренерка Анастасія Калашник побралися в Запоріжжі. Жінки не приховують свою орієнтацію, відверто діляться мріями й своєю рутиною в мережі. Ми розпитали подружжя про шлях до прийняття себе, будні та способи підтримки ментального здоров’я.
Раціон подружжя
Ми їмо три рази на день і маємо один перекус. Готуємо раз на три дні — усе розкладено по судочках.
У нас усе порівну: і готуємо, і прибираємо разом. Настя частіше робить сніданки, бо в неї це виходить найкраще.
Сніданок завжди правильний: каша, яйця з овочами або авокадо-тост. Обід — каша, м’ясо та салат. Вечеря — білкова: риба, м’ясо або кисломолочний сир. Перекус — протеїновий батончик чи щось вуглеводне, наприклад банан.
- Цукор ми майже повністю прибрали — іноді лише трохи або замінник.
У нашому холодильнику не буває майонезу, не натуральних соусів, ковбас, фастфуду. Зате там завжди є овочі, фрукти, яйця, курятина, риба й сир.
До слова, улюблена страва Валерії — овочевий салат із рибою, а Анастасії — курячий стейк зі свіжими овочами. А улюблена спільна страва, яку жінки завжди готують разом, — борщ.
Улюблені хелсі-страви пари
Валерія обожнює суп із сочевиці, а Анастасія — курку на грилі та овочеві салати, особливо з лососем.
Рецепт сочевичного супу від Валерії
Інгредієнти:
- червона сочевиця — 1 склянка
- морква — 1 шт.
- цибуля — 1 шт.
- зубчик часнику
- сіль, перець, куркума або паприка — до смаку
- лимонний сік
Спосіб приготування:
- Сочевицю гарно промити, поки вода не стане прозорою.
- Моркву, цибулину і зубчик часнику почистити, помити й дрібно нарізати.
- Усі інгредієнти покласти в каструлю і залити півтора літрами води або легким овочевим бульйоном.
- Додати сіль, перець, трошки куркуми або паприки, щоб був гарний колір і аромат.
- І далі все варити хвилин 20-25, поки сочевиця стане м’якою.
- Після цього можна взяти блендер і зробити крем-суп або залишити зі шматочками — кому як подобається.
- Перед подачею додати трішки лимонного соку, щоб смак був свіжіший. І все — суп готовий.
Виходить легкий, ситний і дуже теплий — ідеально, коли хочеться щось просте, але корисне.
Рецепт курки на грилі та овочевого салату від Анастасії
Інгредієнти:
- філе куряче
- спеції — до смаку
- салатний мікс
- насіння льону
- слабосолоний лосось
Спосіб приготування:
- Взяти куряче філе, додати до нього сіль, перець та інші натуральні спеції. Приготувати на грилі або в аерогрилі.
- Для салату взяти зелень, нарізати, додати насіння льону, слабосолоний лосось. Корисно й смачно.
Про щоденну рутину
Наш день починається з прогулянки з улюбленцями. Після цього ми снідаємо — завжди щось правильне й смачне. Готуємо по черзі, як і годуємо собак, щоб усе було чесно. Під час сніданку дивимось цікаві програми.
У середині дня в нас тренування. Займаємося спортом через день: загалом Анастасія — п’ять разів на тиждень, Валерія — тричі.
Після роботи повертаємось додому: хтось раніше, хтось пізніше. Перед вечерею завжди вигулюємо собак.
Вечерю готуємо по черзі: один день Лєра, інший — Настя. Під час вечері також любимо дивитися щось разом — це наш спільний час відпочинку й затишку.
Про ментальне здоров’я
Щоб підтримувати ментальне здоров’я, ми вибираємо спокій і творчість. Іноді приймаємо ванну зі свічками, просто щоб побути в тиші й відновитися.
Обожнюємо робити щось руками: ліпити з глини, клеїти маленькі будиночки, малювати.
Надихаємось природою: гуляємо на свіжому повітрі, спостерігаємо за тваринами, іноді ходимо в зоопарк. Це наш спосіб залишатися в гармонії з собою.
Про шлях пошуку себе
Анастасія зізнається, що її шлях був непростим:
«Я виросла в бідній сім’ї, тож доводилось працювати з ранніх років: починала касиром на заводі, потім була мерчендайзером на двох роботах. Згодом поступово прийшла до тренерської діяльності — і тоді одразу відчула: ось воно, моє покликання».
Щодо орієнтації — це просто те, що ти відчуваєш. Це не про фільми чи тренди, а про внутрішнє розуміння себе. З дитинства я знала, що мені подобаються дівчата, і це природно — так само як у будь-якої іншої людини.
«Реакція близьких була різною: мама спершу не прийняла, але з часом зрозуміла й підтримала. Батька у мене немає, але я вдячна за шлях, який пройшла, бо саме він зробив мене такою, якою я є сьогодні», — каже Анастасія.
А от у Валерії шлях був менш складним:
«Мій шлях до професії був доволі легким. Приблизно в 14 років мене почала цікавити психологія. Спочатку я навчалася на профілі іноземних мов, але пізніше вирішила спробувати себе у медицині й перейшла на хіміко-біологічний напрям. Саме тоді мене ще більше захопила психологія людини та будова організму.
Після школи вступила до медичного університету в Запоріжжі й успішно його закінчила. Під час навчання, особливо після курсу психіатрії, зрозуміла, що саме цей напрям мій. Після інтернатури отримала спеціальність лікаря-психіатра і вже три роки офіційно працюю в обласній лікарні психіатринею. Мені справді подобається моя робота, і я не шкодую про цей вибір. Паралельно продовжую навчатися на психолога та проходити додаткові курси — постійно розвиваюся у цьому напрямку».
Щодо орієнтації, то відчувала це ще з дитинства, але довго боялася прийняти. Мої перші стосунки були з хлопцем і тривали десять років, проте саме тоді зрозуміла, що обманюю саму себе. Настя стала моїми першими серйозними стосунками з дівчиною, і саме вона допомогла мені прийняти себе справжню.
«Мама підтримала одразу, тато як зміг, по-своєму. Але головне, що зараз я в гармонії з собою і живу чесно — так, як відчуваю», — каже Валерія.
Важливо!
Ця стаття — наше бажання ділитися інформацією. Вона не містить медичних порад чи вказівок. Якщо ти хочеш дослідити тему з медичного погляду, то звернися, будь ласка, по консультацію до лікаря.