«У спорті все тримається на збалансованому харчуванні». Адаптивна тренерка про ключ до витривалості

Про захоплення спортом

Спортом займаюся з дитинства. Уже в 4 роки були мої перші змагання зі спортивної гімнастики, тому що я зі спортивної родини. У мене тато — майстер спорту з боротьби, бабуся — майстер спорту з велоспорту, хрещений — майстер спорту міжнародного класу з карате. Іншого вибору не мала, якщо можна так сказати.

У важку атлетику я прийшла вже доволі в дорослому віці — у 19 років. Це трапилося випадково, тому що в 16 років потрапила в ДТП. Мала серйозну травму ноги, мені робили операцію зі зшивання зв’язок.

На той момент я займалася легкою атлетикою, але після хірургічного втручання мені заборонили. Сказали, що в біг повертатися не можна тривалий час. Я пішла в зал після реабілітації пропрацьовувати атрофовані м’язи, щоб якось повертатися в стрій. І ось так потрапила на секцію важкої атлетики в себе в місті Дружківка. Саме там почала свій шлях у важкій атлетиці. Я самостійно обрала цей вид спорту й почала свідомо ним займатися.

Про харчування

Щоб підтримувати м’язову масу, харчування має бути збалансованим і стабільним. Їжте достатньо білка: м’ясо, риба, яйця, сир. Не сидіть на жорсткому дефіциті калорій, треба їсти хоча б на підтримку. Вуглеводи потрібні для енергії: каші, картопля, макарони з твердих сортів пшениці. Жири також потрібні: горіхи, оливкова олія, авокадо, риба.

При складанні власного раціону враховую свої потреби й поради фахівців. Це червоне м’ясо — джерело білка, заліза, вітаміну B12; корисні жири, що стабілізують гормони, підтримують нервову систему; вуглеводи на обід дають енергію в активний час дня, а ввечері не заважають відпочинку.

Раніше шаленіла від солодкого, але жири й білок допомагають стабілізувати цукор у крові. А коли рівень глюкози плавний, організм не просить солодкого. Можна сказати, що тіло «розуміє», що енергія є, і перестає шукати легкі калорії.

Якщо це можна назвати гілті плежер, то я люблю курку з арахісовою пастою. Це просто щось неймовірне.

Про ставлення до тіла

Наразі моє ставлення до свого тіла таке: прийняття себе не означає зупинку прогресу — це усвідомлення власної цінності на кожному етапі розвитку. Особливо враховуючи, що жіноче тіло протягом менструального циклу проходить чотири гормональні фази, які впливають на вагу, зовнішній вигляд та емоційний стан.

Харчування — це ключовий інструмент для витривалості, відновлення та продуктивності у спортсменів. Без нього організм швидко втомлюється, м’язи відновлюються довше, а результат падає. Тому в мене все тримається саме на збалансованому харчуванні.

Про тренування ветеранів

Уже рік я треную ветеранів. Це моє покликання та робота для душі. Мені подобається бачити, як їхні можливості розширюються: хлопці з ампутацією ноги присідають із великою вагою, хлопці без рук підтягуються, стають більш впевненими в собі.

Зараз тренувати ветеранів мені легко й приємно. Кожне тренування з ними — це справжній кайф: відчуття сили, мотивації та того, що ми ростемо разом.