Хелсі-естетика: художниця розповіла, як митці транслюють тему їжі

Про естетику в харчуванні

Чи важлива для вас як для митця естетика в їжі? Як це впливає на ваше сприйняття їжі у повсякденності та творчості?

Ох, щоб зрозуміти мою пристрасть до їжі, а особливо до її естетики, варто сказати, що з дитинства я обожнюю все красиве на тарілочці. Це може бути проста їжа, але якщо вона виглядає привабливо й ще божественно пахне, то буду їсти з великою насолодою. Насправді змалку я заморочувалася над нарізкою: як викласти й подати нетривіально. Мені до вподоби сам процес творчості: не стільки готувати, скільки подавати. Це релаксація, але не тоді, коли вже голодна (сміється, — прим. ред.).

Я люблю їжу, люблю її малювати, роздивлятися, запамʼятовувати кольори та відтінки, проводити певні асоціації. І можу сказати, що це свого роду маленьке дослідження, у якому можна втамувати не лише фізичний голод, а й творчий.

Отак приготувати страву чи замовити в закладі, зробити фото для власних референсів і, дивлячись на них, створювати власні художні твори. Я це люблю.

Про раціон

Ми — те, що ми їмо. Який ваш звичний раціон? Є продукти, які для вас стали символом турботи про себе? А що ви свідомо виключаєте з харчування?

Наразі мій раціон — це баланс білків (яйця, мʼясо, риба, молочні продукти, крім кефіру і ряжанки, горіхи й насіння). Також є вуглеводи: зазвичай це крупи (пшенична каша), овочі, фрукти. Намагаюся споживати більше складних вуглеводів, але я не безгрішна — прості теж їм, але трохи менше. Наприклад, люблю білий хліб і випічку. З джерел жирів віддаю перевагу рибі — лососю або сьомзі. Як правило, зранку. Також обожнюю авокадо, вершкове масло і масло гхі.

Символом турботи для мене є м’який сир із родзинками, курагою, бананом і йогуртом на ніч. Це смачно й корисно. Хоча щодо слова «на ніч» і «корисно», знавці ще б посперечалися (сміється, — прим. ред).

От що повністю виключено — це алкоголь. Для мене це ні.

Про їжу в мистецтві

Чи цікаво вам, як художники різних епох транслювали тему їжі? Чи досліджували, у які часи тема харчування була особливо популярною в мистецтві? Які роботи для вас найбільш знакові?

Це дуже цікаво досліджувати та розглядати, як митці крізь віки зображували свої враження про їжу: який вигляд вона має, у чому її подають та з чим їдять ті чи інші продукти. Найбільшої популярності тема їжі набула в живописі 17 століття. Зображували її у стилі бароко та голландські натюрморти. Ще це називали «Золотий вік» натюрморту. Тоді їжу подавали як елемент розкоші й тлінності.

Найбільше мені імпонує живопис 19 століття — роботи Ван Гога та Клода Моне. Ці художники писали в напрямках реалізму та романтизму. Чому виокремлюю їх? Бо я теж досить часто романтизую тему їжі. І стиль написання дуже майстерний.

Також хочу розповісти про українського художника Вову Кено, який має досить стильний і сучасний погляд на світ. Його картини цікаві та нетипові. Досить часто заворожує те, як він подає фрукти у своїх роботах. Це потужно.

На запитання, які роботи для мене найбільш знакові, відповім коротко. У кожну епоху були і є свої визначні художні твори та митці, які їх створювали. Дуже добре, що людям це цікаво й досі.

Чи сьогодні тема їжі та хелсі-естетики актуальна серед митців? У чому ви бачите прояв цього напряму?

Звісно. Є люди, які люблять фастфуд, а є й ті, хто харчується хелсі. Митці продовжують зображувати у своїх творах і те, і те. Це й живописці, digital-художники та фотографи. Щодо перших, то відразу згадала американську художницю Сару Седвік. Якщо не полінуєтеся й загуглите її картини, то побачите там лише хелсі-натюрморти.

Сьогодні хелсі-естетика у мистецтві проявляється через новий натюрморт (замість сюжетів з дичиною і вином зʼявляються свіжі фрукти та боули), а також цифрову ілюстрацію, фудфотографію та інсталяції, а її ключові риси — яскраві кольори, простота композиції, символи турботи про себе та екологічність.

Про баланс і власний хелсі-підхід

Що для вас означає бути «хелсі»?

Для мене головне — баланс. Я не виключаю повністю солодке, жирне та борошняні вироби. Якщо все забороню, хотітиму це ще більше та врешті-решт зірвуся.

Тому дещо заміняю на більш корисне, але не менш смачне. Наприклад, майонез замінила на грецький йогурт + гірчиця + лимонний сік + сіль + перець + італійські приправи.

І, звісно, щоденні руханки та прогулянки за будь-якої погоди (іноді достатньо лише почати збиратися — і настрій уже поліпшується).

Як ви підтримуєте своє тіло й психіку у моменти стресу — через терапію, рух, творчість чи інші практики?

Проходжу психотерапію, ще задовго до того, як це стало мейнстримом, займаюся живописом, рисунком і, звичайно ж, руханки кожного дня, просто такі от побачення з собою або ж із цікавими людьми — це моя база.

Ще я ходжу на dancehall (напрям танцю з сонячної Ямайки), а дорога до них займає майже годину, яка перетворюється на час кардіо під класну музику. Втомлююсь? Так, але ментально почуваюся дуже добре.

Тому в будь-яку погоду й стан душі, якщо під рукою є класна книга, хороша музика і пензлі з олівцями — мій настрій автоматично поліпшується.