Як змінилося ставлення до здорового харчування — діляться героїні SHUBA

Героїні

16 жовтня у світі відзначають День здорового харчування. З такої нагоди ми вирішили запитати героїнь проєкту «Сільпо Хелс» і SHUBA про те, як змінювалось їхнє ставлення до здорового, збалансованого харчування впродовж життя. І що взагалі означає — їсти й бути хелсі?

Дорі — про зриви та «погану» їжу

Бодіпозитивна нутриціологиня
Бодіпозитивна нутриціологиня

Для мене поняття здорового харчування за останні роки кардинально змінилося.

Раніше, коли я була на піку своїх дієтичних експериментів — постійних обмежень, зривів, підрахунків — здорове одразу асоціювалося з конкретною їжею: кашка, салатик, курочка або рибка. Тобто це було лише про продукти, не про сам підхід.

Зараз усе зовсім інакше. Я не ділю їжу на «здорову» чи «погану» — є продукти, які більш насичують і підтримують тіло, а є ті, що мають емоційну цінність, створюють комфорт чи задоволення. І всі вони можуть бути частиною мого раціону.

Тепер здорове харчування для мене — це про стосунки з їжею, а не про перелік дозволеного. Це про звички, уважність і чесність із собою. Здорово — це коли ти чуєш тіло, не змушуєш його, а скеровуєш і допомагаєш. Коли немає внутрішнього конфлікту «хочу одне, але роблю інше, бо так правильно».

Бо якщо ти їси всупереч собі — це вже не про здоров’я.

Саме тому я, як нутриціолог, і почала вивчати психологію — бо зрозуміла, що справжнє «здорово» починається не з тарілки, а з мислення. Тепер моє харчування різноманітне, інтуїтивне.

Для мене «здорово» — це коли я можу почути себе, зрозуміти, чого мені хочеться, і свідомо обрати те, що справді мене підтримує — фізично й емоційно.

Хельґі Палко — про їжу та тіло

Учителька руху та йогиня
Учителька руху та йогиня

Людський розум — неймовірний: навіть ідею здорового харчування він може довести до надмірності та перетворити на розлад (як от на орторексію — це нездорова обсесія здоровим харчуванням).

Для мене здорове харчування передусім про баланс: коли ми отримуємо з їжі необхідну кількість та якість макро- й мікронутрієнтів. Для всіх це виглядає по-різному й залежить від загальних денних енерговитрат. Професійні спортсмени, люди, що регулярно займаються спортом, а також вагітні люди, приміром, мають більші енерговитрати, ніж ті, хто рухаються мало й при цьому не вирощують у собі нову людину.

Тож здорове харчування схоже на добре складений бюджет, тільки у випадку тіла нам хочеться бути не тільки в дефіциті, а ще й не потрапляти в надмірний надлишок. Для цього важливо знати, нехай приблизно, скільки ми витрачаємо та поповнювати свої ресурси відповідно.

Їжа нам для того, аби з неї будувати власне тіло. У певному сенсі — яка їжа, таким і буде тіло.

Дарʼя Нечай — про їжу як комфорт

Нутриціологиня
Нутриціологиня

Для мене здорове харчування — це не просто білки, жири, вуглеводи та калорії. Швидше про те, щоб ставитися до себе з повагою і турботою — не лише про тіло, а й про емоційний стан. Коли їжа дає енергію, стабільний настрій і відчуття легкості, а не втому.

Я не рахую кожен шматочок і не женуся за цифрами на вагах. Мені важливіші загальне здоров’я та самопочуття.

Це вміння слухати тіло й розуміти, що воно просить. Не пропускати обід, бо нема часу, а планувати прийоми їжі, вписувати їх у свій графік, сідати та спокійно їсти. Бо я розумію, що для мене це важливо і це в пріоритеті. І повноцінно поїсти — це так само важливо, як сон і відпочинок.

І це точно не про тимчасові дієти чи етапи схуднення. Це спосіб життя, який дає відчуття стабільності, опори, ресурсу й спокою. Він допомагає мені краще почуватися й жити у своєму тілі з комфортом.

Людмила Вишнівська — про харчування, яке стає повагою до себе

Веганка та блогерка
Веганка та блогерка

Для мене здорове харчування — це не про контроль, а про турботу.

Колись я теж думала, що «здорове» — це про відмови, обмеження й дисципліну. Я рахувала калорії, намагалася зробити все правильно. А потім зрозуміла: тіло не потребує контролю, воно потребує, щоб його слухали. Справжнє здорове харчування — це не список заборон, а форма самоповаги.

Коли ти вибираєш продукти, після яких тобі легко й добре. Коли ти не караєш себе їжею, а підтримуєш нею.

Я вже понад 10 років на веганському харчуванні, і цей шлях навчив мене гнучкості. З кожним роком я менше думаю, що можна чи не можна, а більше — що корисно саме мені.

Іноді це зелений смузі чи сік селери, а іноді — тарілка пасти, але завжди з любов’ю до себе. Бо здорове харчування — це не дієта, а форма піклування про власне тіло.

Важливо!

Ця стаття — наше бажання ділитися інформацією. Вона не містить медичних порад чи вказівок. Якщо ти хочеш дослідити тему з медичного погляду, то звернися, будь ласка, по консультацію до лікаря.

Коментарі
Наступна публікація

Ми використовуємо cookie

Cookie допомагають нам аналізувати трафік, персоналізувати контент та надавати функції соціальних мереж. Продовжуючи користуватися нашим сайтом, ви погоджуєтеся на використання cookie.