Як зварити справжню кутю — 7 найсмачніших рецептів з усієї України

Автор: Ніна Бабур

Фото: Depositphotos

Яке ж Різдво без куті! Солодка, медова, з маком і горішками, це головна страва різдвяного столу.

Ми зібрали найцікавіші факти, які треба знати про українську кутю, а також найсмачніші рецепти цієї страви: стародавні й сучасні, класичні й ліниві, вигадливі й прості. Обирайте кутю собі до смаку та святкуйте Різдво по-українськи!

З історії куті

Кулінарним осердям українського Різдва є кутя. Ця ритуальна страва відома з давніх-давен. Згадки про кутю трапляються ще в давньоруських літописах. Готували її тоді так само: варили пшеницю, заправляли медом, родзинками та горіхами.

Кутею розпочинали святу вечерю і різдвяний обід. Після вечері у ніч на Різдво кутю у мисці лишали на столі, поклавши поруч ложки, з вірою, що покійні предки прийдуть її куштувати.
Лідія Артюх, кандидатка історичних наук

Сучасний святвечірній стіл / © Depositphotos

Український етнолог Павло Чубинський у своїх працях описує типову кутю 19 століття.

Ячмінь, очищений від лушпиння, варять, як кашу. Їдять із салом, з молоком; 24, 31 грудня та 5 січня кутя, як і узвар, відіграє головну роль. У цей час кутю їдять із медом, розведеним водою (ситою). Кутю готують іноді з пшениці.
Павло Чубинський

У бідних родинах, де не було меду, кутю заливали узваром.

Хлібне зерно символізувало багатство, добробут, продовження людського роду, щастя; горіхи — благоденство і плодючість; мед — «солодке» життя і безтурботність; мак, за народним повір’ям, служив оберегом від нечистої сили, зазначає Л. Артюх. Це набувало особливого значення саме під час зимових свят, котрі припадали на період зимового сонцестояння і, вірогідно, беруть свій початок ще з дохристиянського календаря.

На другий день Різдва кутю несли на вечерю бабам-бранкам (тобто повитухам), хрещеним батькам, родичам.