Дослідниця галицької кухні, аспірантка відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАНУ Маріанна Душар розповідає кілька ідей, як засолити рибу вдома.
Ото знахабніла, рибу червону переводить на експерименти, подумаєте ви, і троха матимете рацію. Але троха нє, я не знахабніла, я просто «дорвалася нарешті».
Взагалі-то, зелень кропу — це класичний додаток до лосося гравлакс. Одразу скажу: я не можу пояснити докладно, чому я замінила кропову перинку в процесі, тому скажу просто «мені просто так інтуітивно захотілося». У своє виправдання можу сказати, що рибка трималася довго, добре, кріп не темнів і було дуже смачно.
Кріп помити, витрусити зайву воду або просушити рушничком (води нам не треба, бо кріп вміє швидко ослизати коли вода є!) і дрібно порізати.
Підготувати соляно-цукрову суміш в пропорції 2:1 (солі вдвічі більше ніж цукру), додати трішки грубозмеленого чорного перцю, змішати з кропом і цією сумішшю натерти нашу рибку, а скоріше обкласти її перинкою, але досить густо і щільно. Зверху скропити горілкою (вистачить 25 мл) і соком з чвертки лимона.
Поставити догори шкірою в лоток і в холодильник на годин 8-10, щоб аромати кропу ввібралися в рибне філе і сама рибка ледь присолилася.
Після цього кропову перинку я зібрала з поверхні й викинула, а рибку вже можна пробувати — наприклад, порізати й поїсти із чорним хлібчиком. А решта риби намазала свіжою соляно-цукрово-кроповою сумішшю (все як у кроках 1-2) але без горілки, знову покрила рибу і поставила в холодильник, використовуючи за потребою. Раз на день перевертала то догори шкіркою, то донизу.
Спосіб 2. Лосось з кальвадосом у чорному перці й цукрі мусковадо
Цей спосіб годиться як для свіжої рибки, так і для доправляння вже слабосоленої, різниця буде тільки в кількості солі й цукру, що ми додаватимемо (для сирої додаємо більше, і витримуємо трошка довше).
Мусковадо — це тип частково очищеного нерафінованого цукру із сильним вмістом патоки та смаком, темно-коричневого кольору. SHUBA авторитетно заявляє, що мусковадо можна замінити тростинним або звичайним білим цукром.
Отже, що робити:
Горошки чорного перцю і грубу морську сіль прогріти на сухій пательні, потім розтерти в ступці — грубо, не в порох.
Темний цукор мусковадо змішати з сіллю і перцем, додати пів келішка кальвадосу (можна замінити на коньяк), вимішати. Натерти рибку цією сумішшю.
Традиційно — в миску, шкіркою догори, в холодильник на 5-6-7 годин. Я таку рибку можу їсти вже годин за 5, а ви дивіться на свій смак і розсуд.
Цей лосось вийшов цілком інакшим на смак і на текстуру — щільніший коштом кислоти, квасненький, добрий. Фактично, це єдиний з усіх способів, де засолювання відбувається в рідині, та й кислоти більше. Засолювання чи маринування? От не знаю!
З двох солодких гранатів вичавила сік, вийшло приблизно 250 мл.
Додала столову ложку солі з гіркою, ложечку цукру без гірки Добре розмішала і залила маринадом лосось.
Поставила в холодильник на 2 доби — насправді так вийшло випадково, бо перші 2 доби я пробувала попередні переписи, і про гранатовий забула.
Ризиковані бонуси
А тепер ризиковані бонуси. Ризиковані, бо вони в мене в голові наразі як ідеї, але я ще їх не пробувала, чекаю наступного лосося.
Кортить мені обмазати заздалегідь слабосоленого лосося медово-мандариновою сумішшю, на 2-3 день — обтерти й зробити якусь канапку з ним і смаженим сезамом. А замість масла на хліб мазнути тахінну пасту.
Замість кропу взяти трошка присмажене насіння кропу.
Зробити «зелену олію» зі стеблової селери, кропу і петрушки й залити нею слабосолений лосось.
Ну, і класично — в буряковому соку. Але не в соку, а у витриманому буряковому квасі. А ще з медом! Може бути цікаво.
Зробити до вже готового лосося (без нічого, лише сіль-цукор) селерово-ванільне масло.
Ну, таке. Довго писала, трошка наплутала, але може хтось скористається.
SHUBA планує скористатися вже найближчим часом! Приєднуйтеся! І діліться враженнями у коментарях!
Було цікаво? Коментуйте