top banner

Соковиті українські прислів’я та приказки про їжу, яких ви могли не знати

Борщ з квасолею
Фото: Depositphotos

Поговорімо про влучні народні вислови, пов’язані з їжею. Про вареники й хліб, про борщ і яєчню й не тільки. Цікаво, які з цих прислів’їв і приказок ви вже чули раніше? І чи вживаєте їх у розмові?

top banner

А ви помітили, що в словах «Україна» та «їжа» спільна літера Ї? Гадаєте, це випадково? Їжа для українця — медитація, символ затишку, безпеки та турботи. А ще їжа — естетика, простір для творчості. Замало просто змішати продукти — треба зробити це красиво, щоб не почути на свою адресу: «Вміли готувати, та не вміли подавати».

Дотепні приказки про борщ і не тільки

«Трапиться на віку варить борщ і в глеку» — приказка, яка означає, що в житті на людину можуть чекати різні, інколи досить непрості випробування. Їх треба переносити стійко та нести відповідальність за свої дії: «Заварив кашу — не жалій масла».

Борщ настільки важливий для українців, що його часом мають ледь не за живу людину. «Сьогодні борщ жонатий» — кажуть, коли до борщу є друга страва (каша). Та й загалом «борщ без каші — удівець, каша без борщу — вдова».

Не дайте собі в кашу наплювати! / © Depositphotos
Не дайте собі в кашу наплювати! / © Depositphotos

«Добрий борщик, та малий горщик», — так кажуть про щось приємне, позитивне, чого було, на жаль, небагато. А коли лише подражнили чимось або пообіцяли дещо, говорять: «Помастили губи медом, а облизати не дали».

«Де велика рада, там пісний борщ» — це про те, що там, де багато безпредметних розмов, зазвичай мало реальних результатів. Або ж: «Де слова масні, там пироги пісні» — хто обіцяє та нахваляється, той небагато зробить.

Їжа, яка символізує щастя

Вареники, або пироги — символ добробуту та щастя / © Depositphotos
Вареники, або пироги — символ добробуту та щастя / © Depositphotos

Їжа описує і статки людини: якщо вона «плаває, як вареник у маслі» — певно, що заможна. А от якщо про когось кажуть «б’є бринзу», це означає, що з грішми в такої людини не дуже, адже бринза — символ злиднів. Або: «Зварили нічо — та й з’їли без хліба».

Вареники загалом символізують щастя та добробут у найширшому сенсі. Тому коли ми шкодуємо за щасливішим минулим, можемо сказати: «Були на Масницю вареники, та в піст на вербу повтікали».

Проте не всяк аж так фанатично дбає про багатство, хтось задовольняється й малим: «Горох і капуста — хата не пуста», «Ліпше сухий хліб із водою, як пироги з бідою».

Прислів’я, які пояснюють світ

Більшість українських прислів’їв — це ще й іронічний опис нашого погляду на світ: «Кисіль зубів не псує», «Риба не хліб, нею ситий не будеш», «Із медом і старий чобіт добрий».

Деякі з цих афоризмів можуть брати на озброєння коучі для своїх мотивувальних лекцій: «Яйця не розбивши, не спечеш яєчні» — так ми кажемо про потребу ризикувати в житті.

Не бійтеся ризикувати — і матимете найсмачніші страви! / © Depositphotos
Не бійтеся ризикувати — і матимете найсмачніші страви! / © Depositphotos

Надія — чудова річ, але не варто жити ілюзіями. Аби не вийшло як у тій приповідці: «Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг». Бо «надія — добрий сніданок, але лиха вечеря».

Українська народна мудрість застерігає від легковажності й відсутності стратегічного мислення. Про це й прислів’я: «Хто ситий, той гадає, що вже ніколи не зголодніє». Нас закликають до помірності: «Ласа їда — животу біда», але й заохочують радіти життю, доки є нагода: «Будем постити, як хліба не стане».

А якщо ви, прочитавши цю добірку, зголодніли, гайда випробовувати файні українські рецепти!

Читайте також

Було цікаво? Коментуйте

Залиште коментар, будьте першим
Залиште коментар, будьте першим

Схожі публікації

Стань автором Shuba

У світі безмежних можливостей, ми віримо, що ваші рецепти — це справжні скарби, якими варто поділитися з іншими.

Додати рецепт
Наш сайт використовує cookie
Для чого це нам потрібно