«З’їси все — отримаєш десерт»: як батьки впливають на харчові звички дітей

Чи варто встановлювати правила в харчуванні дитини

Якщо ти хочеш, щоб дитина мала звички здорового харчування, але робиш це з примусом, не очікуй гарного результату. Коли їжа стає зоною контролю, дитина починає сприймати її як джерело стресу, а не задоволення та ресурсу.

Занадто суворі обмеження, заборони або поділ їжі на «хорошу» та «погану» часто призводять до:

• порушення природного відчуття голоду й ситості;
• таємне споживання «забороненої» їжі;
• переїдання про всяк випадок або щоб нічого не залишати на тарілці;
• формування відчуття провини через бажання з’їсти щось смачне;
• заїдання емоцій.

Читай, що таке емоційне переїдання та як з ним упоратися.

Як ми несвідомо програмуємо ставлення дитини до їжі

До п’яти років у дитини формуються базові уявлення про світ, зокрема і про харчування. Вона спостерігає за тим, як поводяться дорослі: що, коли й у якій кількості вони їдять, як говорять про їжу та поводяться за столом.

Ось що важливо знати і робити батькам у цей період, вважає дитяча нутриціологиня Валерія Варніцька:

Наші харчові рішення, наше ставлення до їжі мають неабиякий вплив на наших дітей, особливо в ранні роки, і закладають фундамент харчової поведінки на все життя.

Коли ми ділимо їжу на «хорошу» і «погану», «шкідливу» і «корисну», це створює плутанину у дітей і викликає у них почуття провини та сорому.

Дізнайся, чому дитина відмовляється їсти й що цим робити.

Якщо ми говоримо, що солодощі «шкідливі», але все одно їх даємо, дитина не розуміє, як до них ставитися. Вона може почати сприймати себе «поганою», якщо їсть те, що ми вважаємо «неправильним».

• Такий підхід часто порушує здорові стосунки з їжею.

Якщо умовні овочі сприймаються як «обов’язок», а десерт — як «винагорода», це тільки посилює бажання до забороненого і підвищує його цінність.

Коли їжа стає заохоченням, вона асоціюється з задоволенням чи винагородою. Це може вплинути на майбутнє ставлення до їжі, коли її починають споживати для полегшення емоційних станів, таких як стрес чи нудьга.

Як не заїдати проблеми? Поради від авторитетного психолога.

Коли ми говоримо «мені не варто їсти цукерку» чи «це некорисне, але смачне», ми надаємо їжі моральний та емоційний підтекст.

Цукерка перестає бути просто цукеркою, а стає предметом моральної дилеми.

Рішення про те, що й коли їсти, має спиратися на відчуття голоду та ситості, а не базуватися на страхах чи заборонах.

Як сформувати здорові харчові звички в дитини

1. Говорити про всю їжу нейтрально та без оцінок, як «хороше», «шкідливе», «харчове сміття» та інше.
2. Не використовувати їжу як нагороду чи покарання.
3. Подавати всю заплановану їжу одразу і не втручатися в порядок з’їденого. Але тут є і нюанси: чи адекватна порція солодощів, як часто батьки пропонують їх і самі їдять, як реагують на прохання дати ще, чи інтегровані солодощі в життя дитини, так що не треба постійно за них боротися.
4. Створити гнучкий підхід, де всі продукти будуть частиною збалансованого раціону.

Радимо великий гайд для тих, хто хоче харчуватися збалансовано.

Висновок

Харчова поведінка дітей формується не стільки словами, скільки прикладом. Якщо ставитися до їжі без моралізаторства, без примусу, а з розумінням її ролі в житті людини — діти навчаться довіряти собі, слухати своє тіло і робити правильний харчовий вибір.

Текст опубліковано з дозволу авторки. Оригінал.